Стратегія Росії в Україні – використання всіх можливих засобів

Володимир Путін присвятив свій понеділок тому, щоб зробити Росію краще підготовленою до ведення війни та складнішою для контролю під час її ведення. Двома підписами він вчетверте цього року збільшив чисельність збройних сил Росії, а потім приховав докази, що викривають збитки, яких Україна завдає по той бік російського кордону.

За три дні до цього російська виборча комісія заявила, що партія Путіна «Єдина Росія» здобула рекордні 349 із 450 місць у Державній Думі, закріпивши свою найбільшу за всю історію парламентську більшість.

Було обрано 46 ветеранів війни в Україні та інших конфліктів, 41 із яких — від «Єдиної Росії», щоб сформувати ретельно підібрану Думу, покликану виконувати волю Путіна у наступному десятилітті.

Коли цього тижня Міністерство фінансів Росії надішле до парламенту проект бюджету на 2027 рік — який, як очікується, передбачатиме приголомшливе збільшення видатків на оборону — картина стане повною.

Путін демонструє нам, що готовий кинути на Київ усі сили, які тільки є, і приховати все, що в процесі цього може зламатися.

Перший із понеділкових указів збільшив верхню межу чисельності збройних сил Росії на 15 500 осіб.

Таким чином, чисельність військовослужбовців становить 1 550 500 осіб, а загальна штатна чисельність — 2 441 630 осіб.

З березня російські збройні сили поповнилися на 52 500 посад — з них 50 500 військових — у результаті чотирьох хвиль розширення за сім місяців. Цього недостатньо.

Оскільки Путін і досі наполягає на тому, що немає потреби в черговій примусовій мобілізації, Москва звертається до інших джерел, щоб заповнити втрати своїх військ на залитих кров’ю лініях фронту в Україні.

За оцінками української розвідки, наразі в Росії перебуває понад 8 000 північнокорейських військовослужбовців, а ще 10 000 відбираються для проходження підготовки та подальшого розгортання там, заявив у понеділок Володимир Зеленський.

Раніше цього місяця представники розвідки також заявили, що на сьогоднішній день у складі російських збройних сил вже побувало приблизно 25 000 північнокорейських військовослужбовців, після того як Путін публічно приписав військам Пхеньяну заслугу в відбитті українських військ від Курської області Росії на початку минулого року.

Зі збільшенням чисельності російських військ зростає й їхня вогнева потужність.

За оцінками української військової розвідки, Росія щомісяця виробляє 55–60 балістичних ракет «Іскандер-М», а також до 50 ракет RM-48U — дешевих навчальних ракет, що використовуються російськими підрозділами протиповітряної оборони та були переобладнані в балістичну зброю малої дальності.

Теоретично це означає, що Москва може запускати близько 100 балістичних ракет на місяць, не витрачаючи існуючі запаси.

Тим часом минулого місяця російські війська запустили на територію України, за оцінками, 2 850 безпілотників з реактивним двигуном, що майже вдвічі перевищує загальний показник за липень і більш ніж у вісім разів — за червень.

Ця тенденція не демонструє жодних ознак уповільнення.

Згідно з аналітичним звітом CSIS за липень, незважаючи на гостру нестачу робочої сили в Росії та цілу низку західних санкцій, спрямованих на обмеження доступу до іноземних комплектуючих, оборонним підприємствам Москви вдалося розширити своє виробництво.

Тим часом російська державна компанія з продажу озброєння «Рособоронекспорт» заявляє, що з січня по червень уклала нових контрактів на суму понад 13 мільярдів доларів — це приблизно стільки ж, скільки й за весь 2025 рік.

Також зазначається, що понад 90 відсотків систем озброєння, на експорт яких цього року укладено контракти, пройшли бойові випробування проти сучасної техніки західного виробництва.

Війна в Україні та бойові дії проти озброєння НАТО тепер є частиною рекламної кампанії Путіна для залучення нових замовлень.

Хто оплатить рахунок

На цьому етапі ви, що цілком зрозуміло, можете задаватися питанням, скільки все це буде коштувати.

Ми дізнаємося, що саме думає Кремль, пізніше цього тижня, коли проект бюджету на 2027 рік надійде до парламенту.

Однак документи, з якими ознайомилося агентство Reuters, вже вказують на рекордні видатки на оборону в розмірі 17,1 трлн рублів ($203 млрд) у наступному році — це на 27 відсотків більше, ніж раніше заплановані 13,5 трлн, і найвищий показник з часу, коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення.

Загальні видатки на оборону на 2027–2029 роки прогнозуються на рівні 50 трлн рублів.

Це колосальна сума, і вона з’являється в той час, коли дохідна база Москви зазнає дедалі більшого тиску.

Нещодавно уряд знизив прогноз доходів від нафти та газу на 2026 рік з 8,9 трлн рублів до 7,6 трлн, водночас подвоївши оцінку бюджетного дефіциту до 3,2 % ВВП.

Оскільки санкції неухильно обмежують прибутки Росії від вуглеводнів та торгівлі, Кремлю доводиться ретельно шукати дрібні гроші навіть під подушками дивана.

Окрім очікуваного різкого зростання державних запозичень, першими в черзі опиняться найбільші сировинні компанії.

Згідно з проектами бюджетних документів, оприлюдненими минулого тижня, Міністерство фінансів має намір конфіскувати 30 відсотків додаткового прибутку, отриманого окремими виробниками металів, корисних копалин та добрив завдяки вищим світовим цінам цього року, причому золотодобувні компанії зіткнуться з 20-відсотковим збором.

Під тиском опиняються не лише багатомільярдні гірничодобувні групи.

Росія зустріла новий рік загальним підвищенням ставки ПДВ з 20 до 22 відсотків, а потім різко знизила поріг доходів, при досягненні якого підприємства, що використовують спрощену систему оподаткування, стають платниками ПДВ, — з 60 мільйонів рублів до 20 мільйонів.

Іншими словами, очікується, що всі — від гігантських корпорацій до власників малого бізнесу, індивідуальних споживачів та ринку облігацій — будуть змушені розщедритися, щоб військова машина продовжувала працювати.

Приховати під килимом

Все це підводить нас до другого з указів Путіна, підписаних у понеділок.

Поряд із розширенням збройних сил російський президент ввів нові жорсткі обмеження на доступ громадськості до даних про енергетичний сектор.

Кремль вже роками послідовно приховує статистику видобутку нафти та переробки — щомісячні оновлення даних про видобуток нафти зникли у 2023 році, а в серпні 2024 року Росстат просто припинив публікувати точні обсяги виробництва нафтопродуктів.

Указ, підписаний у понеділок, йде набагато далі.

Перелік інформації, доступ до якої тепер обмежено, є досить вичерпним, але включає: назви, кількості та ціни експортованих товарів; ідентифікаційні дані та реквізити продавців і покупців, транспортних компаній та страховиків, номери суден і контейнерів; умови оплати; транспортні маршрути та пункти перевантаження; координати терміналів і сховищ; а також, що найважливіше, обсяги видобутку та переробки російських нафтопереробних заводів.

У указі зазначено, що обмеження вводяться у відповідь на санкції та «недружні дії, що суперечать міжнародному праву», з боку Сполучених Штатів та країн і організацій, які стоять на їхньому боці.

Це цілком зрозуміло, адже саме таку інформацію західні уряди можуть використовувати для відстеження російського експорту енергоносіїв та усунення лазівок у санкціях.

Це також дуже зручно допомагає приховати ціну, яку Україна змушує Росію платити за свою війну. Протягом літа Київ завдавав ударів по російських нафтопереробних заводах, використовуючи атаки з дедалі більшої відстані.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у перші вісім місяців року російський нафтопереробний завод зазнавав удару в середньому раз на три дні, а в липні українські дрони досягли найбільшого російського нафтопереробного заводу в Омську, що розташований приблизно за 1 550 миль від українського кордону.

На кінець серпня лише п’ять із найбільших російських нафтопереробних заводів уникли удару українських дронів — усі вони розташовані за тисячі миль на схід від України.

За оцінками МЕА, пропускна здатність російських нафтопереробних заводів у червні впала до 3,8 млн барелів на добу — це найнижчий рівень за понад 20 років і приблизно на 30 відсотків нижче, ніж у попередньому році.

Виробництво бензину скоротилося приблизно на 20 відсотків, а дизельного палива — майже на 30 відсотків, що спричинило повсюдний дефіцит палива та змусило Москву обмежити експорт.

Новий указ Путіна ускладнить оцінку всіх цих показників, хоча жодні обмеження не завадять супутникам і втомленим війною громадянам знімати фотографії та відео палаючих нафтопереробних заводів.

У військову машину Путіна вкладається все більше ресурсів. Про завдані збитки стає відомо все менше. Це і є підхід Путіна до України, коли він використовує всі можливі засоби.

Джерело: www.newsweek.com