Чи вже недостатньо лише захищатися від Росії? Експерт: Режим Путіна має відчути загрозу

Гібридні загрози з боку Росії не зменшуються. Експерти дискутують, наскільки ефективною є нинішня політика Заходу, що ґрунтується на оборонній позиції. Дехто вважає, що західні країни повинні відійти від суто реактивної позиції. Про цю дискусію повідомляє британська газета «Financial Times».

Експерт: Захід повинен відмовитися від суто реактивної позиції

Дискусія щодо зміни підходу поновилася останніми днями у зв’язку з серією інцидентів, які приписують Росії, зокрема підпали, порушення роботи підводної інфраструктури, кібератаки та спробу атаки дроном на аеропорту в Лейпцигу цього літа.

Виступаючи в середу на Atlantic Future Forum, колишній радник з питань національної безпеки Великої Британії лорд Марк Седвілл висловив думку, що західні країни повинні відмовитися від суто реактивної позиції.

«НАТО — це оборонний альянс, але найефективнішою формою оборони часто є перехід у наступ проти наших супротивників» — сказав Седвілл, наголосивши, що Захід має змусити режим Володимира Путіна відчути «загрозу» у всіх сферах: на суші, на морі, у повітрі, у кіберпросторі та в космосі. Серед потенційних заходів він назвав, зокрема, операції в кіберпросторі, більш рішучі удари по російському «тіньовому флоту» та розгром розвідувальних структур у Європі.

Ризик неконтрольованої ескалації

Однак ці пропозиції одразу ж викликали застереження з боку військових, які побоюються неконтрольованої ескалації, — зазначила газета. Віце-адмірал Руне Андерсен, найвищий за званням норвезький командувач, наголосив на необхідності дотримання стриманості та ретельного аналізу реакції Москви.

«Я хотів би, щоб ми були дещо більше занепокоєні калібруванням цього стримування, розумінням того, як воно сприймається російською стороною, та переконанням у тому, що ми здатні демонструвати силу, не викликаючи непорозумінь», — попередив Андерсен, звертаючи увагу на ситуацію в північному регіоні, де союзники стрімко посилюють свою присутність.

Чи вистачить економічного тиску?

Обережність рекомендують також експерти з питань безпеки, — додає «FT». Роб Джонсон, директор Центру досліджень війни в Оксфордському університеті, стверджує, що головним інструментом тиску має залишатися економічний тиск — такий як санкції проти танкерів «тіньового флоту».

«Ми точно не повинні відповідати військовою силою — це лише провокує відплату», — зазначив експерт.

Тим часом на тлі дебатів про засоби стримування знову постає питання відкриття каналів діалогу. Британський міністр оборони Вес Стрітінг наголосив на необхідності пошуку нових каналів комунікації з Москвою, щоб мінімізувати «ризик помилкових розрахунків». Водночас влада в Лондоні визнає, що попередні спроби налагодити постійний військовий контакт на високому рівні зустрічали відмову з боку Кремля.

Переговори Україна-США-Росія

Тим часом тривають переговори між США, Україною та Росією щодо форми майбутнього миру в Україні. Перший раунд переговорів відбувся в Абу-Дабі у вівторок та середу. Вашингтон представляли спеціальні посланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Росія відмовилася від переговорів із представником Європи. Не було досягнуто згоди щодо припинення вогню та територіальних питань. Попередньо домовлено про черговий обмін полоненими. Світові ЗМІ та громадськість коментують цю подію.

Норвежці: Путін намагається виграти час

Норвезькі коментатори оцінили у четвер, після переговорів між Україною, Росією та США в Абу-Дабі, що розширення Володимиром Путіним переговорів на питання, що стосуються безпеки всієї Європи, є спробою виграти час. Водночас вони висловили переконання, що на Путіна чекає найважчий рік війни, а її наслідки найсильніше відчують самі росіяни.

Газета «Aftenposten» визнала, що великі очікування від зустрічі в Об’єднаних Арабських Еміратах були невиправданими. Путін уже кілька тижнів поспіль пророкує крах української армії, хоча просування росіян на фронті є незначним, а втрати — величезними. «Я не маю сумнівів, що ворог зазнає поразки» – заявив він 16 жовтня. За даними норвезької газети, російські генерали перебільшують свої успіхи й розраховують, що зима зламає українців, і їхні прогнози таким чином справдяться.

Росія вимагає перебудови системи безпеки в Європі

Катаріна Поенсген із «Klassekampen» наголосила на зміні в російському сприйнятті мети зустрічі в Абу-Дабі, яку аналітики помітили лише після завершення цих переговорів. Коментаторка підкреслила, що Росія вимагає перебудови системи безпеки в Європі.

«Отже, на кону стоїть щось більше, ніж доля українських територій», — зазначила журналістка.

Також аналітики аналітичного центру Atlantic Council, співфінансованого урядом Норвегії, дійшли висновку, що розширення порядку денного переговорів дало Москві можливість відтягувати укладення угоди та наполягати на своїх вимогах щодо НАТО. У аналізі після зустрічі в Абу-Дабі центр попередив про ризик «нової Ялти».

«Великі держави можуть прагнути домовлятися про правила безпеки європейських країн без їхньої участі», — попередили експерти цього аналітичного центру у звіті.

Путін як останній цар Російської імперії

Однак багаторічний кореспондент «Aftenposten» Пер Крістіан Аале у своєму коментарі зазначив, що ця гра є ризикованою для Путіна. Як він зауважив, у 2027 році на оборону та безпеку припадатиме 44 % бюджетних видатків Росії. Кремль скоротить видатки на охорону здоров’я та освіту, зростуть податки; крім того, економіка майже зупинилася, а банкам загрожує криза, — підкреслив він.

«Неписана угода «добробут в обмін на відсутність протестів» почала давати тріщину», — зауважив Аале.

Коментатор при цьому порівняв Путіна з останнім царем Російської імперії, Миколою II. Він висловив думку, що, подібно до нинішнього лідера Росії, останній із Романових вірив, що найближча битва принесе перемогу. Зрештою, відсутність успіхів на фронті та катастрофічний стан економіки призвели до революції і, як наслідок, до падіння монархії.

Джерело: forsal.pl