Стеження та «постійна параноя» так західні дипломати розповідають про життя у воєнній Москві

«Робота послом у Росії була, мабуть, найважчим завданням у моїй кар’єрі», — розповідає BBC Лінн Трейсі, яка представляла США в Москві з 2023 по 2025 рік.

Колись дипломати зі США, Великої Британії та Європи відігравали в Росії вирішальну роль, розряджаючи напругу навіть у найгірші моменти Холодної війни.

Але зараз, коли уряд президента Володимира Путіна вважає їх «недружніми», західні посли перебувають під постійним наглядом, ізольовані та дедалі більше відрізані від країни, яку вони мали зрозуміти, тоді як війна в Україні триває вже п’ятий рік.

BBC поспілкувалося з п’ятьма дипломатами, які працювали в Росії з моменту початку повномасштабного вторгнення.

Вони порівнюють нинішній рівень тиску з епохою Холодної війни — коли західні посольства контролювалися за допомогою фізичного спостереження, прихованих у подарунках пристроїв для прослуховування та «шпигунського пилу» — майже невидимого хімічного агента, що використовувався для відстеження посадовців.

Сотні російських дипломатів були вислані з країн Європи та США після початку війни у 2022 році. Москва відповіла тим самим, оголосивши сотні західних дипломатів персонами нон ґрата, через що багато посольств залишилися з недостатньою кількістю персоналу.

За 30 років кар’єри Трейсі побувала в таких країнах, як Пакистан, де у 2008 році пережила збройний напад. Але вона каже, що навіть за умов постійної фізичної загрози її робота в Пешаварі була, в певному сенсі, легшою, ніж у Росії.

«Там я все ще відчувала, що деякі речі залишаються під моїм контролем. Що робило перебування в Москві складнішим, так це високий рівень невизначеності».

Вона згадує, що головним джерелом такої невизначеності був постійний тиск з боку російської контррозвідки.

Російські дипломати на Заході також скаржаться на таке несправедливе ставлення. Але, за словами дипломатів, які спілкувалися з BBC, масштаби та тактика російських спецслужб набагато ширші.

«Будьте готові до прослуховувальних пристроїв, будьте готові до камер у кожній кімнаті вашого будинку», — каже колишній європейський дипломат про попередження, яке він отримав перед від’їздом до Москви.

Інший колишній посол розповідає, що їх змусили звільнити двох російських співробітників після того, як російська служба внутрішньої безпеки, ФСБ, спробувала їх завербувати, вимагаючи, щоб вони доповідали про все, що відбувається в дипломатичній місії.

Вони ж повідомили про це посольству, яке звільнило їх — «інакше їм могло б загрожувати якесь кримінальне переслідування».

Тим часом росіян, які зазвичай налагоджували б стосунки з дипломатичним персоналом — наприклад, представників наукових та культурних кіл — також залякують, щоб вони уникали контактів із західними посадовцями.

Один колишній посол розповідає, що його гостей одного разу агенти ФСБ «стежили» аж до дверей посольства.

Лише цього червня гості, запрошені до резиденції британського посла в Москві на святкування дня народження короля, заявили, що зазнали утисків з боку прокремлівських активістів та журналістів державних ЗМІ, а потім їх допитувала поліція.

Один із гостей каже, що відтоді через страх відмовився від кількох запрошень на заходи в західних посольствах.

Не всі можуть впоратися з таким тиском.

Один колишній посол зазначає, що «постійна параноя» змусила низку дипломатів звільнитися з роботи. Він додає, що навіть після того, як сам покинув Росію, ще кілька місяців озирався через плече.

«Генерали доводять свою спроможність у війні. Те саме стосується й дипломатів»

Відразу після початку вторгнення по всій Європі точилися дискусії щодо того, чи слід відкликати послів або взагалі припинити роботу в Росії, зазначає колишній посол Франції П’єр Леві.

Він згадує, що одразу зателефонував до Парижа, щоб сказати, що відкликання послів буде помилкою, оскільки вважав: чим гіршими стають відносини, тим важливішою стає їхня роль.

Вторгнення швидко змінило характер їхньої роботи, зазначає інший колишній європейський посол; співпраця, необхідна для їхньої звичайної діяльності у сфері двосторонніх відносин, торгівлі та спільних проєктів, тепер стала неможливою.

А для тих, хто залишився в Росії, війна поставила перед ними цілу низку нових пріоритетів, окрім підтримки власних громадян та компаній.

По-перше, країни, які Москва вважала недружніми, все одно прагнули мати хоча б якийсь канал комунікації з російськими чиновниками, щоб отримати точне уявлення про те, що відбувається всередині країни.

Але їм також доводилося захищати своїх співробітників і забезпечувати функціонування своїх посольств.

Після введення Росією у 2021 році заборони на наймання іноземних громадян команда з обслуговування приміщень посольства США залишилася зі значним дефіцитом персоналу. Навіть незначна проблема з сантехнікою, така як протікання труби, могла перетворитися на серйозну проблему, забираючи час у дипломатичних працівників.

Один дипломат згадує, як обговорював проблему нестачі персоналу з російським чиновником, який порадив йому не перейматися надто. «Він сказав: „Принаймні у вас ще є кухар“».

Фінансові санкції, введені західними урядами на підтримку України, створили інші повсякденні труднощі. Після того як російські банки були відключені від платіжної системи SWIFT, а Mastercard і Visa призупинили свою діяльність у Росії, багато посольств зіткнулися з проблемами покриття базових операційних витрат.

Колишній посол згадує, як у нього просто закінчилися готівкові кошти і він не міг виплатити зарплату своїм співробітникам — аж поки інший дипломат, який продавав свій автомобіль після висилки, не привіз рублі до посольства у валізі.

«Це повне божевілля», — сміється дипломат. «Але до цього треба було ставитися з гумором».

Російські чиновники майже не приховують свого ставлення до західних дипломатів. Вони відкрито звинувачують представників «недружніх країн» у «шпигунстві».

Москва особливо критично ставиться до тих, хто виявляє інтерес до проявів незгоди з Кремлем, і, за словами російського журналіста Олексія Венедиктова, фактично заборонила більшості російських чиновників спілкуватися із західними посольствами.

Це лише погіршило відносини із Заходом, каже Венедиктів, який згадує, як казав російським чиновникам: «Вас неправильно розуміють саме через ваші власні дії — тому що посли не можуть виконувати свою роботу».

Сьогодні Москва практично не має контактів із багатьма західними урядами, зазначає один із колишніх європейських послів. «Немає ні дзвінків, ні зустрічей на міністерському рівні».

Але, за їхніми словами, це зробило дипломатів ще важливішими, оскільки саме на них лягла відповідальність доносити позиції своїх урядів до Москви.

«Генерали доводять, на що вони здатні, під час війни. Те саме стосується й дипломатів. Коли ситуація стає справді складною, кожна ваша дія має значення».

Лінн Трейсі покинула Москву у 2025 році з відчуттям, що виконала свою головну місію: посольство США встояло.

Але вона також пишається роботою, яку вона та її команда провели для підтримання зв’язків між американцями та пересічними росіянами.

«Адже в якийсь момент відносини між урядами матимуть шанс покращитися — і саме ці зв’язки між людьми допоможуть прискорити це покращення».

Джерело: bbc.com