Друзі Путіна нарешті кажуть йому правду: «Забирайся з України, щоб врятувати себе»

Авторитарні популісти, такі як Володимир Путін, знають: коли їхні колеги-антидемократи починають називати їх «моїм другом», це може означати, що кінець вже близько.

Не дивно, що російський президент совався на стільці й нетерпляче тупав ногою, поки його колишній приятель, популіст першої хвилі та індуїстський націоналіст Нарендра Моді, читав йому — причому публічно — міні-лекцію про те, як йому слід припинити війну проти України.

Це сталося через тиждень після раптової поїздки до Москви директора ЦРУ Джона Раткліффа та на тлі повідомлень про те, що Білий дім незабаром може відправити до Києва спеціальних посланців Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з їхнім першим візитом; схоже, друзі Путіна об’єднуються проти нього.

Судячи з того, що було раніше, навряд чи вони роблять це заради України, демократії чи навіть «людства» — скоріше, щоб врятувати свою маленьку кліку.

Путін опинився у скрутному становищі. Майже 40 відсотків економіки Російської Федерації спрямовано на військові потреби, але ці зусилля виявляються марними. Їхнім плодом є лише смерть — щомісяця гине понад 30 000 російських солдатів заради мізерних здобутків, які то з’являються, то зникають на хвилі крові.

Російський капітал вивозиться з банків. Українські удари по паливній інфраструктурі по всій Росії спричиняють довгі черги на заправках, тоді як «білі росіяни», які керують федерацією, відправляють представників різних етносів зі східної імперії Росії у м’ясорубку на Донбасі.

Путін збентежений. Саме тому він погрожує Європі та Великій Британії. Але його слабкість прикрита фіговим листком погроз. Однак цей фіговий листок може бути не лише показовим. Як відомо, Раткліфф наказав своїм колегам-розвідникам у Москві відмовитися від будь-яких планів наносити удари по НАТО за допомогою військових вторгнень та гібридних атак, щоб таким чином послабити тиск на Україну.

«Кожен день, поки триває війна, людство, по суті, робить крок назад, тоді як кожен крок до миру дає всьому людству справжню надію на мир. Нам потрібно перейти від нескінченної війни до її закінчення, до припинення бойових дій», — сказав Моді Путіну.

Прем’єр-міністр Індії дотримується суворої позиції щодо «необхідності миру» у питанні війни Росії проти України. Він уникає критики Кремля.

А війна в Європі виявилася дуже вигідною для Нью-Делі. З моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Індія імпортувала близько третини своєї сирої нафти з Росії. Вона також переробляє цю нафту і продає її на західні ринки, отримуючи чималий прибуток.

У 2022–2025 роках Росія продала Індії сирої нафти на суму близько 172 млрд доларів, порівняно з лише 2,3 млрд доларів у 2021 році. Іншими словами, індійський ринок після вторгнення приніс Москві близько 170 млрд доларів від продажу сирої нафти за чотири роки. А індійські нафтопереробні підприємства заробили близько 15–20 млрд доларів на експорті нафтопродуктів, виготовлених із сирої нафти, купленої у Росії зі знижкою, що дало близько 2–4 млрд доларів додаткового прибутку на рік.

Два роки тому Моді було присвоєно найвищу нагороду Росії — Орден Святого Андрія, а його міністерство закордонних справ охарактеризувало російсько-індійські відносини як «особливе та привілейоване стратегічне партнерство».

То чому ж відбувся перехід до публічного засудження російського президента?

Ця популістська банда не є внутрішньо згуртованою. Її члени — Путін, Сі Цзіньпін у Китаї, Моді та Дональд Трамп — підтримували дивно тісні стосунки, водночас залишаючись глобальними суперниками.

Трамп, здається, перебуває під враженням від Моді, який, використовуючи атавістичний індуїстський націоналізм та підриваючи демократію, домігся тривалого виборчого успіху.
Трамп називає Моді «чудовою людиною» та «моїм давнім другом», хоча й засуджує тісні економічні відносини Індії з Москвою.

Звісно, це крокодилячі сльози. Наприклад, Трамп не дотримався своєї обіцянки ввести санкції проти Нью-Делі через продаж російської нафти, частка якої в липні досягла рекордних 50,8 відсотка від усього імпорту Індії.

Трамп також засліплений Путіним. Він, здається, поводиться так, ніби є частиною власної кремлівської машини.

Трамп підтримав вимоги Путіна щодо величезної частини української території, скоротив військову допомогу Україні, намагався, немов мафіозі, здирати з Києва надприбутки на угодах з видобутку корисних копалин і постійно погрожував вторгненням у данську Гренландію та анексією Канади. Жоден російський керівник розвідки й мріяти не міг про такого високопоставленого агента, який так беззаперечно служив би інтересам Москви.

Отже, Трамп став корисним “ідіотом” для Москви та Індії.

Але він не позбавлений власної сили, і йому потрібні обидві ці країни, щоб допомогти йому вибратися з скрутного становища, яке називається проміжними виборами до Конгресу. У листопаді він може втратити контроль над Палатою представників і навіть Сенатом, а потім провести останні роки свого президентства, зв’язаний звинуваченнями.

Він втягнув США у непопулярну, безперспективну та незаконну війну проти Ірану. У глобальному масштабі Трамп, який обіцяв мир в Україні, продемонстрував, що зробив Америку слабкою, а не великою.

Поранений і небезпечний, Путін загрожує Європі, а його посіпаки полюбляють натякати на застосування ядерної зброї. Але його армія в Україні може розвалитися, а те, що залишилося від його економіки, може бути зруйновано, якщо він наважиться кинути виклик НАТО. Дійсно, раптовий колапс системи командування та управління на його західному фронті зараз аж ніяк не є малоймовірним. Це може стати для нього кінцем.

І це буде погано для Трампа та Моді, які хочуть і мусять тримати команду разом.

Джерело: www.independent.co.uk