Російські удари по десятках зернових суден становлять загрозу для світового продовольства

Ці смертоносні удари є частиною тривалої морської битви з Україною і нагадують сутички за інші ключові морські шляхи по всьому світу.

Нещодавно, коли сім’ї прогулювалися на набережній українського портового міста Одеси, вдалині пропливало одиноке вантажне судно. Раптом із ясного блакитного неба з’явився дрон і врізався в судно, від чого на горизонті здійнялися стовпи диму.

Цей напад, свідком якого я став наприкінці липня, був частиною російської кампанії, спрямованої проти вантажних суден, що зупинила майже весь морський рух до та з Одеси — найважливішого ланцюга України у світовій економіці.

Російська кампанія в Україні, яка є великим виробником зернових культур, таких як пшениця, кукурудза та ячмінь, розпочалася на початку сезону збору врожаю і може спричинити хаос у глобальних ланцюгах постачання продовольства. У 2022 році, протягом перших місяців повномасштабної війни, Росія встановила блокаду українських портів, що спричинило стрімке зростання світових цін на продовольство та поставило, за оцінками, 70 мільйонів людей під підвищений ризик гострої продовольчої нестабільності.

«Росія полює на ці судна», — заявив у інтерв’ю Дмитро Барінов, президент Асоціації українських портів. «Це професійне полювання на цивільні судна».

Російські удари — це найновіший епізод у тривалій боротьбі за Чорне та прилегле Азовське моря. Нові види зброї, що дають змогу здійснювати точні удари на великі відстані, перетворили повільні вантажні судна на легкі цілі. За даними українських чиновників, у червні та липні російські війська атакували щонайменше 50 вантажних суден, у результаті чого загинуло понад 30 цивільних осіб.

Україна також систематично наносила удари по пов’язаних з Росією танкерах і вантажних суднах. Морська кампанія Москви, схоже, є відповіддю на знищення Україною російського флоту річково-морських нафтових танкерів в Азовському морі та на те, що Київ продовжує наносити удари по суднах, які перевозять російські товари, що призвело до ізоляції окупованого Криму та дефіциту палива там.

Останній масштабний удар України відбувся перед світанком у середу, коли українські сили атакували російський порт Новоросійськ на Чорному морі за допомогою безпілотників з реактивними двигунами, ракет та безпілотних морських систем, повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, удари були нанесені по позиціях протиповітряної оборони, причалах та інфраструктурі морського порту.

За повідомленням у соціальних мережах губернатора Краснодарського краю Веніаміна Кондратьєва, до складу якого входить Новоросійськ, загинули троє людей, серед яких 8-річна дитина, а також було пошкоджено близько 60 житлових будинків. Мер міста Андрій Кравченко, яке є ключовим центром експорту зерна, оголосив надзвичайний стан. Він повідомив, що водопостачання міста було припинено після пошкодження двох магістральних трубопроводів.

Ескалація конфлікту між Росією та Україною є спалахом у більш масштабному глобальному явищі, яке загрожує одному з основоположних принципів міжнародного порядку: свободі судноплавства.

Ця морська система, що лежить в основі сучасної світової торгівлі, перебуває під тиском, оскільки державні та недержавні суб’єкти дедалі частіше використовують дрони, протикорабельні ракети та міни для перекриття маршрутів, особливо в таких місцях, як Червоне море та Ормузька протока. Ця протока, що є ключовим каналом для транспортування нафти та газу, фактично закрита з лютого, коли США та Ізраїль завдали удару по Ірану.

У порту Одеси та двох інших поблизу російська блокада може заблокувати мільйони тонн зерна. На ці три порти припадає близько 60 відсотків загального щомісячного експортного доходу України, який становить 3,5 млрд доларів. Торгова асоціація «Українська аграрна рада» попередила про можливу хвилю банкрутств і звернулася з проханням про надання екстрених кредитів та державних гарантій.

Ця ситуація нагадує російську блокаду українських портів 2022 року. У липні того року за посередництва Організації Об’єднаних Націй та Туреччини було укладено «Чорноморську зернову ініціативу», яка дозволила відновити судноплавство. Угода розвалилася через рік. Але на той момент Україна вже витіснила російські військові кораблі з північно-західної частини Чорного моря і в основному змогла продовжити судноплавство.

Оскільки в останні тижні Росія посилила удари, серед десятків уражених суден опинився балкер під назвою «Golden Leo».

28-річний другий офіцер «Golden Leo» Блессон Себастьян виріс у Ченнаї, Індія, і, за його словами, мріяв про море. За останні вісім місяців він багато разів бував в Україні, але, за його словами, коли його судно прибуло минулого місяця, інтенсивність російських атак була набагато вищою, ніж все, що він переживав під час попередніх рейсів.

Екіпаж оминув головний порт Одеси, пришвартувавшись у сусідньому Чорноморську. Але й там не було безпеки. Сусіднє судно було обстріляне дронами, в результаті чого загинули офіцер та охоронець, розповів пан Себастьян. Екіпаж «Golden Leo» спав у сталевих бункерах.

19 липня судно було повністю завантажене зерном і відпливло. Пан Себастьян розповів, що, коли судно відпливало, він бачив сім’ї, які насолоджувалися спокійним післяобіддям на пляжі. Він запевнив знервованих молодших членів екіпажу, що все буде добре.

О 16:30 сирійський капітан судна пішов до своєї каюти, щоб помолитися, а пан Себастьян сидів на містку й читав Біблію.

За словами пана Себастьяна, коли судно відпливло на чотири милі від порту, пролунала повітряна тривога.

Володимир Михайлов, українець, який перебував на борту, щоб вивести судно з гавані, порадив покинути місток, оскільки російські дрони зазвичай націлюються на навігаційну палубу, розповів пан Себастьян.

Коли пан Михайлов і пан Себастьян спускалися сходами, російська ракета влучила в корпус судна.

«Падав вогняний дощ», — розповів мені пан Себастьян під час інтерв’ю поблизу порту. «Ось і все», — згадав він, що тоді подумав. «Це кінець».

Пан Михайлов був відкинутий на пана Себастьяна, і вони обоє впали на підлогу. Оглушений вибухом, пан Себастьян струснув пана Михайлова, але той не реагував. Він помер на руках у пана Себастьяна.

Спотикаючись серед уламків сталі, пан Себастьян знайшов капітана з тяжкими опіками та боцмана без свідомості. З машинного відділення валив сліпучий дим. Кілька вцілілих вилізли на борт невеликого човна, який мав доправити пана Михайлова до порту після виконання ним обов’язків лоцмана.

Втікаючи, вцілілі спостерігали, як «Golden Leo» горів «як піч», — розповів пан Себастьян.

У результаті удару загинули дев’ять членів екіпажу та пан Михайлов. Судно затонуло через тиждень.

Елізабет Брау, експертка з морських загроз, яка працює в аналітичному центрі «Атлантична рада», заявила, що Росія веде систематичну та безрозбірливу кампанію проти торгових суден, які перевозять сільськогосподарські товари та інші невійськові вантажі до українських портів і з них.

Такі атаки порушують такі договори, як Конвенція Організації Об’єднаних Націй з морського права, зазначила вона.

Хоча пов’язані з Росією нафтові танкери та вантажні судна, на які націлилася Україна, технічно є цивільними суднами, за словами морських експертів, Київ атакує їх, оскільки вони використовуються для обходу санкцій та експорту енергоносіїв, що фінансують військові дії Кремля.

Західні країни час від часу перехоплювали такі судна, що входять до складу так званого «тіньового флоту» Росії. У середу під час візиту на борт російського військового корабля в Тихому океані президент Володимир В. Путін назвав ці дії «піратством і грабежем» та пообіцяв «відповісти тим самим».

Російські оператори часто направляють дрони кружляти за кілька миль від українського узбережжя, де вони «вишукують» торгові судна, розповів у інтерв’ю старший лейтенант Олександр, командир дивізії патрульних катерів. Російські дрони також націлювалися на рятувальників після ударів, зазначив командир, який попросив не називати його прізвище відповідно до українських військових протоколів.

Після того, як ракета влучила в «Golden Leo», пан Себастьян отримав опіки першого ступеня. Як і багато його колег, які опинилися в небезпечних морях по всьому світу, він сказав, що більше не збирається виходити в море.

«Гроші не важливіші за життя», — сказав він.

Джерело: nytimes.com