Путін більше не може заявляти про перемогу в Україні, — лауреат Нобелівської премії миру

У московських офісах газети «Новая газета» у коридорах панує тиша. Відчувається приголомшливе відчуття порожнечі.

«Газети більше немає», — каже мені колишній головний редактор Дмитро Муратов в ексклюзивному інтерв’ю, опублікованому на YouTube-каналі BBC News.

64-річний Муратов понад 30 років тому став одним із засновників «Нової газети». Вона стала флагманом безкомпромісної незалежної журналістики в Росії, висвітлюючи порушення прав людини та корупцію на найвищих рівнях.

У 2021 році Муратов став одним із лауреатів Нобелівської премії миру за свої зусилля «з захисту свободи слова». Нобелівський комітет зазначив, що «шість журналістів [«Нової газети»] було вбито, зокрема Анну Політковську, яка писала розкривальні статті про війну в Чечні».

Це було визнанням їхньої мужньої журналістської діяльності.

Але це не врятувало газету.

«Путін видав указ, і друкарні газети було націоналізовано», — пояснює Муратов. «Її реєстрацію було скасовано».

«Новая газета» все ще існує в інтернеті. Але ледь-ледь: влада заблокувала доступ до її веб-сайту. Зайти на нього можна лише з-за кордону або за допомогою VPN — віртуальних приватних мереж, що використовуються для обходу обмежень.

Труднощі газети відображають більш широке придушення свободи слова в Росії, яке прискорилося після повномасштабного вторгнення Кремля в Україну у 2022 році.

«Більшість лідерів громадської думки оголосили «іноземними агентами», «екстремістами» або «терористами». Кілька сотень», — каже Муратов.

«Цифри різняться, але за найскромнішими оцінками, з початку російської «спеціальної військової операції» [в Україні] щонайменше 1 500 людей перебувають у в’язниці за те, що висловилися проти поточної державної політики. Це втричі більше, ніж у найжорстокіші часи КДБ у СРСР».

У своїй промові з нагоди вручення Нобелівської премії миру 1975 року дисидент Андрій Сахаров перелічив імена понад 120 політичних в’язнів, про яких йому було відомо в Радянському Союзі. Десятиліттям пізніше «Міжнародна амністія» оцінила кількість в’язнів совісті в СРСР у понад 600 осіб.

Те, що Кремль у 2022 році вважав короткою й успішною «військовою операцією», перетворилося на найкривавіший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.

Проте впевнений у собі президент Володимир Путін продовжує пророкувати перемогу Росії.

«Ніколи не буде жодної “перемоги”», — заперечує Муратов. «Бо те, що триває вже майже п’ять років — як би це не закінчилося — вже не можна вважати перемогою.

«Це не може бути перемогою, коли дві слов’янські нації розірвали на шматки мільйон людей. Або навіть більше мільйона».

«Мені здається, що ситуація з Україною зараз така: її можна знищити, але не можна завоювати. Що я маю на увазі під «знищити»? Постійну ескалацію аж до застосування ядерної зброї».

Чи справді він вірить, що лідер Кремля застосує ядерну зброю в цій війні?

«Усі ті політичні експерти, які кажуть: „Путін думає так“ або „Путін боїться того“… — це всі шарлатани», — стверджує Муратов. «Це те саме, що й астрологія. Ніхто не знає, що відбувається в голові Володимира Путіна. І я не знаю.

Я дивлюся на речі лише як журналіст. Я аналізую великі дані. І з початку року про необхідність застосування ядерної зброї згадували понад 500 разів. Коли це кажуть божевільні, я не звертаю уваги. Але я чув, як це обговорювали на державному телебаченні. А на Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі — державному заході — один із доповідачів вихваляв застосування ядерної зброї як щось позитивне, щось хороше».

Коли в лютому 2022 року Путін оголосив про масове вторгнення в Україну, він говорив про «забезпечення безпеки Росії».

«Скажіть, чи зросла безпека?» — запитує Муратов. «З огляду на те, що українські дрони зараз атакують склади [найбільшого російського інтернет-магазину] Wildberries; з огляду на паливну кризу, перебої з мобільним інтернетом, політичних в’язнів? Чи зросла безпека, чи ні?»

Незважаючи на те, що опитування громадської думки фіксують падіння рейтингу Путіна всередині країни, президент Росії, на думку Муратова, зберігає міцний контроль над владою.

«Вибачте, але я не вірю у всі ці розмови про розкол серед представників еліти, про таємні змови. Країною керує Володимир Путін. Вони його бояться.

«І цей страх усіляко підсилює його головна опора: Федеральна служба безпеки (ФСБ)».

Хоч він і критично ставиться до власного уряду, щодо Заходу у нього майже немає ілюзій.

«[Путін] дуже добре знає справжню цінність європейських лідерів. З одного боку, вони розмовляють з ним про права людини. Він голосно сміється, бо, з іншого боку, вони підписують угоди — або раніше підписували угоди — з Росією про торгівлю нафтою, газом, діамантами… усім цим. Коли вони розмовляють з Путіним про європейські цінності, він справді голосно сміється. Він знає справжню цінність людей, які проповідували йому ці цінності».

У Росії Муратова визнали «іноземним агентом» — це ярлик, який часто використовують для покарання критиків Кремля. «Іноземні агенти» мають обмежені права: їм заборонено викладати, брати участь у виборах; якщо вони продають свою квартиру, то не можуть отримати доступ до коштів від продажу. Цей ярлик також призначений для стигматизації, щоб створити в суспільстві відчуття наявності внутрішнього ворога.

Проте журналіст, здається, не хоче зосереджуватися на тиску, якому він піддається, натомість воліючи підкреслити тяжке становище своїх співвітчизників у в’язниці.

«Зараз мене найбільше турбує те, що ніхто у світі не цікавиться політичними в’язнями, які першими виступили проти захоплення земель у нашій сусідній країні», — пояснює Муратов.

Він відкриває папку й дістає стос великих фотографій: портретів в’язнів.

На одній із них зображені четверо журналістів — Антоніна Фаворська, Костянтин Габов, Сергій Карелін та Артем Крігер — засуджені й ув’язнені за звинуваченням в екстремізмі. Їх звинуватили у зв’язках з антикорупційною організацією покійного опозиційного лідера Олексія Навального.

Є фото Олексія Горінова: депутата міської ради, ув’язненого за «свідоме поширення неправдивої інформації» про російські збройні сили після того, як він виступив проти війни в Україні.

«А ось чудовий піаніст Павло Кушнір, — каже Муратов. — Видатний виконавець творів Рахманінова та Шуберта».

Музиканта заарештували після того, як він опублікував антивоєнні відео. Муратов показує друге відео.

«А це він у труні». Павло Кушнір помер у слідчому ізоляторі під час голодування. Йому було 39 років.

Потік фотографій та розповідей про тюрми підкреслює небезпеку, яка загрожує людям, яких звинувачують у протидії владі. Це нагадування про ризики, пов’язані з публічною критикою влади та війни.

«Чи дає статус лауреата Нобелівської премії хоча б якийсь захист, щоб висловлювати свої думки?» — запитую я.

«Це питання не до мене», — відповідає Муратов. «Коли у вас буде нагода, запитайте про це у влади».

Є ще одна фотографія. З квітня.

«Це адвокатка газети, коли вона чекала, щоб потрапити до будівлі. Поліція проводила обшук у нашому офісі. Це тривало тринадцять годин. І вони не пускали адвокатів. Наш головний редактор Олег Ролдугін зараз перебуває під домашнім арештом».

Муратов малює похмуру картину життя в Росії для критиків влади.

Проте є й моменти надії.

«Ми живемо в часи, коли треба мовчати. Але так багато людей підтримують те, що ми робимо. На вулицях Москви ми з колегами чуємо лише слова вдячності. Їх промовляють пошепки. Але те, що думають люди, дуже важливо».

Джерело: www.bbc.com/news/articles/c74grmy2v7ko