Промах Зеленського на Балканах

Президент України на власному досвіді переконався, що не існує такого поняття, як «необдумана заява» щодо Косово.

Поїздка Володимира Зеленського до Сербії, що відбулася у вихідні, викликала резонанс на Балканах ще до того, як президент України встиг повернувся літаком до Києва.

У суботу Зеленський вперше відвідав президента Сербії Александра Вучича, який відмовився приєднатися до режиму санкцій ЄС проти Росії та підтримує тісні стосунки з Кремлем.

Потім Зеленський втрутився у найгостріший регіональний конфлікт, заявивши, що Україна й надалі не визнаватиме незалежність Косово, колишньої провінції Сербії.

Реакція Косово не забарилася.

Синьо-жовтий банер «Вільна Україна» розміром з будівлю, який висів на головній вулиці Пріштини з 2022 року, було негайно знято, а мер Перпарім Рама заявив, що, хоча він і надалі співчуває «народам, які стикаються з війною, насильством та переслідуваннями… повага має бути взаємною».

Після візиту Зеленського Вучич пригрозив фізично змінити русло річки Ібер, що тече з Сербії до Косова, у відповідь на знесення Косовом будинків, що належали сербам, уздовж берега водосховища.

Такий крок призвів би до вичерпання водосховища, яке забезпечує значну частину води для Косова та необхідну потужність охолодження для його найбільшої електростанції.

Крім того, міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич та прем’єр-міністр Албанії Еді Рама обмінялися гострими зауваженнями у X, причому останній звинуватив Сербію в тому, що вона перебуває у «політичній бульбашці» та заперечує той факт, що «Сербія втратила Косово» вже давно.

Протягом більшої частини XX століття Косово було південною провінцією Сербії з албанською більшістю населення.

Її мешканці користувалися широкими політичними правами за часів соціалістичної Югославії, аж поки десятирічні репресії сербської влади проти інакодумців не призвели до збройного конфлікту 1998–1999 років.

Тримісячна кампанія бомбардувань НАТО витіснила сербські війська та перетворила провінцію на протекторат ООН.

Косово проголосило незалежність у 2008 році, і на сьогодні його визнали понад 100 країн, зокрема США, Велика Британія та 22 з 27 країн-членів ЄС.

Воно також є потенційним кандидатом на вступ до ЄС, подавши свою заявку у грудні 2022 року.

Статус цієї країни вже давно є улюбленою темою для обговорення російського президента Володимира Путіна, який використовував її для виправдання вторгнення до Грузії у 2008 році та анексії Криму у 2014 році.

Міністр закордонних справ Косова Глаук Конджуфца заявив, що «з жалем» взяв до відома погляди Зеленського і що така риторика перегукується з «спробами Росії використовувати Косово як прецедент».

Щодо того, чому лідер України взагалі вирішив втрутитися у складне балканське питання, то, ймовірно, все зводиться до озброєння.

Сербія досі виробляє значні обсяги боєприпасів радянських калібрів, які неможливо придбати у західних союзників Києва, що використовують стандарти НАТО.

Україна має у своєму розпорядженні важкі гаубиці та танки радянських часів, які залишаються ключовими для бойових дій на Донбасі та за його межами.

І попри свою проросійську позицію, Вучич із задоволенням тихо постачає їх Києву.

«Україна перебуває в ситуації, коли вона не може перейматися питаннями, що виходять за межі найнагальніших потреб країни, і Вучич для неї має більшу вагу», — пояснив Флоріан Бібер, директор Центру досліджень Південно-Східної Європи при Університеті Граца.

Зближення Вучича із Зеленським може бути частково спробою заспокоїти критику з боку Брюсселя.

Лідери ЄС засудили «спалах насильства» під час триваючого антиурядового протестного руху та «занепад демократичних стандартів» у Сербії.

«Він сподівається, що в найближчі місяці на його адресу буде менше критичних зауважень завдяки його тісним — принаймні символічно тіснішим — зв’язкам із Зеленським.

Вучич робить це, щоб мати важелі впливу на ЄС напередодні можливих виборів у країні», — продовжив Бібер.

Прихильники Косово вже давно позиціонують його незалежність як виняток, а не як зразок для наслідування.

Однак обставини його відокремлення від Сербії й досі викликають суперечки, особливо серед таких членів ЄС, як Іспанія та Кіпр, які мають власні проблеми з сепаратизмом і досі відмовляються визнати незалежність Косово.

«Залежно від того, на якій стороні цієї суперечки ви стоїте, у вас буде різне бачення того, що незалежність Косово означає для інших конфліктів та територіальних суперечок у світі», — зазначив Бібер.

Олександр Литвиненко, посол України в Сербії, зазначив у заяві, надісланій електронною поштою, що візит Зеленського до Белграда включав «практичні домовленості щодо взаємної підтримки» в процесі інтеграції до ЄС, оскільки обидві країни є кандидатами на вступ до ЄС.

Він наголосив, що візит був спрямований на поглиблення зв’язків між Белградом і Києвом, та зазначив, що позиція України щодо Косово залишається незмінною з 2008 року і «не пов’язана з її поточними потребами в умовах війни».

«Інтеграція Західних Балкан до Європейського Союзу залишається найнадійнішим способом протидії довгостроковим загрозам безпеці та вирішення невирішених регіональних суперечок», — зазначив він.

«Цей візит не стосувався боєприпасів. Він стосувався Європи. Чим активніша участь України на Західних Балканах, тим кращі перспективи стабільності та миру», — додав він.

Джерело: www.politico.eu