Президент Росії заявив, що буде націлюватися на будь-які іноземні війська, відправлені до України, і відмовився пом’якшити територіальні вимоги Володимир Путін попередив американських переговірників, що Росія буде націлюватися на будь-які іноземні війська, розгорнуті в Україні.
Ці жорсткі заяви пролунали на тлі того, як українські військові знову зіткнулися з перебоями у роботі супутникового сервісу «Starlink» Ілона Маска.
Під час переговорів у Кремлі з американськими посланцями Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом у четвер російський президент відмовився пом’якшити свої територіальні вимоги, наполягаючи на повному контролі над чотирма українськими регіонами, які, за твердженням Москви, вона анексувала.
Він також виключив можливість розгортання іноземних миротворчих військ в Україні, назвавши такий крок «продовженням війни».
Заяви Путіна, схоже, суттєво підірвали надії на те, що мирна угода може бути досяжною, після того як Володимир Зеленський заявив про існування «вікна можливостей» для укладення угоди до кінця 2026 року.
За словами двох осіб, обізнаних із перемовинами, остання поїздка до Москви Віткоффа та Кушнера, які вже неодноразово відвідували Росію, частково мала на меті забезпечити участь європейських країн у майбутніх переговорах.
Виступаючи після зустрічі, Віткофф підтвердив, що європейські представники долучаться до наступного раунду переговорів.
«Вони — наші партнери, і важливо, щоб вони брали участь», — сказав він журналістам, сідаючи на літак, що вилітав із Москви.
Тепер американські посланці вирушать до Дубліна (Ірландія), де зустрінуться із Зеленським і проінформують його про результати зустрічі в Москві.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що радник з питань національної безпеки Джонатан Пауелл приєднається до переговорів у Берліні.
На фоні бурхливої дипломатичної активності, зокрема нещодавніх переговорів в Абу-Дабі, Кремль, схоже, домігся переорієнтації переговорів щодо війни в Україні на ширше обговорення європейської безпеки.
Однак Європа з обережністю ставиться до спроб Росії зосередити дискусії на архітектурі європейської безпеки, тоді як Москва продовжує бомбардувати Україну та обстрілювати її ракетами.
Голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявила журналістам: «Ми вже маємо європейську архітектуру безпеки».
Каллас вказала на Гельсінські угоди часів холодної війни та Будапештський меморандум, які гарантували територіальну цілісність України.
«Проблема в тому, що Росія не дотримується цих угод, тому зараз основна увага має бути зосереджена на тому, щоб Росія дійсно виконувала свої зобов’язання… і більше не нападала на іншу країну».
Вона додала, що зосередження уваги на архітектурі європейської безпеки є «відволіканням» без перемир’я.
І Вашингтон, і Москва наполегливо закликають європейських лідерів призначити єдиного представника, який очолить переговори від їхнього імені.
«Як тільки буде призначено представника — головного переговірника, уповноваженого виступати від імені Європи, — розпочнеться чотиристоронній діалог», — заявив Путін у четвер.
Лідери ЄС мають обговорити питання про те, хто виступатиме від імені Європи, у п’ятницю, але поки що відмовилися призначити одну особу, яка б представляла блок.
Один із чиновників ЄС зазначив, що ЄС представлятимуть його інституції, коли на порядку денному будуть питання, що стосуються Союзу, але не надав значення ймовірному найближчому призначенню.
Він сказав: «Чи очікую я домовленості щодо спеціального представника? Моя відповідь — ні, не очікую».
Каллас висловила думку, що вона — як верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки — має представляти ЄС на переговорах разом із Антоніу Костою, головою Європейської ради.
Понад 45 європейських лідерів зібралися в Дубліні на саміті Європейського політичного співтовариства — зустрічі, яка об’єднує майже всі країни континенту, за винятком лідерів Білорусі та Росії.
Президент Франції Еммануель Макрон не надав великого значення наявності єдиного європейського переговірника, зазначивши, що «зміст визначає формат».
«Підтримки з боку США більше немає. Тож якщо є якісь посередницькі зусилля — добре», — сказав він, маючи на увазі процес, очолюваний Кушнером і Віткоффом.
«Але зрештою саме ми, європейці, будемо визначати й вирішувати питання нашої майбутньої безпеки».
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що спочатку необхідно залучити Путіна до переговорного столу, перш ніж приймати рішення щодо європейського посланця.
Мерц сказав: «Справа не в окремих особах. Важливо, щоб Путін був готовий до переговорів».
Тим часом Зеленський звинуватив супутникову службу «Starlink» Маска в тому, що вона підриває здатність України захищатися від атак російських дронів, після того як українські військові повідомили про нові обмеження щодо роботи цієї системи.
За словами Зеленського, «Starshield» — військова версія «Starlink», що фінансується Пентагоном, — вже кілька днів поспіль працює зі швидкісними обмеженнями до 100 миль на годину (161 км/год) уздовж лінії фронту та на окупованій Росією території.
Подібні обмеження минулого місяця викликали плутанину щодо того, хто їх наказав: Маск та адміністрація Трампа звинувачували один одного, перш ніж послуга була частково відновлена.
Зеленський зазначив, що останні обмеження ускладнили українським силам перехоплення дедалі досконаліших російських безпілотників з реактивним двигуном, звинувативши службу в тому, що вона «допомагає росіянам вбивати більше українців і завдавати точніших ударів по Україні».
Київ звернувся до Вашингтона з проханням надати пояснення щодо цих збоїв, які, за словами Зеленського, схоже, були навмисними, а не технічною несправністю.
Джерело: www.theguardian.com/world/2026/nov/12/vladimir-putin-russia-target-foreign-troops-ukraine-elon-musk-starlink
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
