Ініціатива США щодо Росії у сфері європейської безпеки викликає занепокоєння

Абу-Дабі — Адміністрація Трампа ставить давню вимогу Росії в центр своїх останніх зусиль, спрямованих на припинення війни в Україні: перегляд пан’європейської системи безпеки таким чином, який, як сподівається Кремль, забезпечить йому більший вплив у регіоні.

Напередодні зустрічей у Абу-Дабі у вівторок та середу за участю американських, російських, українських та європейських переговірників американські урядовці заявили, що робота над припиненням вогню в Україні має відбуватися паралельно з обговореннями майбутніх домовленостей щодо безпеки Європи.
Такий підхід Білого дому викликає занепокоєння у багатьох європейських урядів, які вважають, що справжня мета Росії — відтворити сферу впливу на сході Європи, що дасть їй право втручатися в оборонну та безпекову політику інших країн.

Це перекроїло б європейський порядок, сформований після закінчення «холодної війни» за підтримки США як за часів республіканських, так і демократичних президентів, який гарантував суверенітет усіх країн, зокрема їхню свободу у виборі власних союзів, та водночас поглиблював угоди про контроль над озброєнням.
Росія приєдналася до цих принципів у рамках низки договорів у 1990-х роках, але за президентства Володимира Путіна вона, навпаки, перейшла до масштабного нарощування військової потужності та територіальної експансії, а також намагалася відновити свій політичний вплив на Україну та інших сусідів.

Путін роками вимагав обмежень щодо розгортання західних військ у Європі та щодо свободи країн обирати власні союзи. Наприкінці 2021 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну, Кремль вимагав фактичного згортання діяльності Організації Північноатлантичного договору (НАТО) у країнах, які раніше були радянськими сателітами або входили до складу Радянського Союзу, таких як Польща та країни Балтії.

Москва також вимагала заборони на прийняття нових членів до НАТО та виведення американської ядерної зброї з Європи. Вашингтон і НАТО відхилили ці вимоги. Путін заявив, що жодної мирної угоди не можна досягти без вирішення того, що він називає «корінними причинами» конфлікту, зокрема розширення НАТО.

Європейські чиновники та аналітики зазначають, що новий підхід Білого дому ризикує перетворити російське вторгнення в Україну на можливість для Москви домогтися поступок щодо європейської оборони, яких вона досі не могла отримати.

Посланці президента Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер з минулого року намагаються виступити посередниками між Росією та Україною. Однак, оскільки Путін регулярно підтверджує свої початкові військові цілі щодо підкорення України, а Київ відмовляється капітулювати, кінця війни не видно.
З моменту повернення Трампа до Білого дому позиція США суттєво змінилася: його адміністрація запропонувала Москві низку поступок і стимулів, стверджуючи, що це спонукає Путіна піти на компроміс.

Раніше США тиснули на Україну, щоб вона віддала території на сході країни, які Росія не змогла завоювати, тиснули на Київ, щоб той припинив атакувати російські нафтопереробні заводи, та пропонували Москві низку потенційних угод у сфері енергетики та інших галузях економіки.

Останніми тижнями Кушнер і Віткофф стверджували, що розширення сфери застосування мирної угоди з метою перегляду європейських домовленостей щодо безпеки збільшить шанси на успіх.

Американські чиновники заявляли останніми днями, що тривала війна в Україні свідчить про те, що існуючі європейські домовленості щодо безпеки не спрацювали належним чином. «Ми маємо створити щось нове, що працюватиме сьогодні», — сказав у понеділок один із американських чиновників.

Трамп заявив минулого тижня, що уявляє собі широку угоду з Москвою, яка могла б охоплювати всю Європу. «Це буде велика, чудова угода, і всі будуть у захваті», — сказав він журналістам у Білому домі.

Москва позитивно оцінила підхід Вашингтона. «Ідея сформулювати чіткі параметри майбутньої архітектури безпеки, а вже потім переходити до вирішення самого російсько-українського конфлікту, є цілком обґрунтованою», — заявив у вівторок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Європейські політики вже давно наполягають на тому, щоб першим кроком перед початком переговорів щодо скасування санкцій або майбутніх домовленостей у сфері безпеки стало припинення вогню в Україні, аргументуючи це тим, що лише це продемонструє серйозність намірів Росії щодо припинення атак на Україну. Саме на цьому наголосив журналістам у понеділок найвищий посадовець Європейського Союзу.

«Будь-які змістовні обговорення архітектури безпеки Європи можна розпочати лише після досягнення перемир’я в Україні», — заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, чий головний помічник бере участь у переговорах в Абу-Дабі.
У вівторок Віткофф і Кушнер висловили позицію, яка була ближчою до європейської та попередньої позиції США. У спільній заяві з європейськими союзниками та Україною у вівторок вони зазначили, що обговорюють «як розвивати існуючі європейські інститути та угоди з питань безпеки».

Американські чиновники наголошують, що НАТО залишатиметься центральним елементом європейської оборони, а країни збережуть незалежність у прийнятті рішень. Вашингтон працює над гарантіями для України, схожими на колективну оборону НАТО, за умови схвалення Трампом.

«Протягом десятиліть політика США як за республіканських, так і за демократичних адміністрацій наголошувала на тому, що Росія повинна мати право голосу, але не право вето щодо ситуації з безпекою в Європі», — сказав Ендрю Вайс, колишній чиновник з питань національної безпеки США та експерт з Росії у вашингтонському аналітичному центрі «Карнегі Ендаумент за міжнародний мир». «Не дивно, що українці та європейці глибоко стурбовані тим, що угоди можуть укладатися за їхніми спинами».

Представники всіх сторін применшували шанси на прорив під час дводенної зустрічі в Абу-Дабі. Переговори завершилися у вівторок після приблизно п’яти годин.
Після завершення першого дня переговорів президент України Володимир Зеленський повідомив у X, що, за інформацією його переговірників, під час тристоронніх переговорів у вівторок обговорювалися гуманітарні питання, гарантії безпеки та кроки з деескалації конфлікту. Він зазначив, що будь-які гарантії безпеки, запропоновані Україні, мають бути ефективними.

«Потрібні реальні інструменти, щоб запобігти будь-якому повторенню війни», — сказав він.

Американські чиновники заявили, що переговори мають на меті виявити залишкові розбіжності та закласти основу для подальших переговорів. Радник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков охарактеризував зустріч як «пробний запуск», щоб перевірити, чи є прогрес у переговорах з точки зору Росії.

Європейські посадовці вважають, що Кремль не має наміру припиняти війну, звертаючи увагу на посилення російських атак на Україну та незмінні військові цілі Путіна.

Однак, за словами високопоставлених дипломатів, оскільки США наполягають на обговоренні питань безпеки на їхньому континенті, європейські країни хочуть брати участь у переговорах, щоб запобігти нав’язуванню їм угод.

Джерело: wsj.com