Дональд Трамп поспішає з укладенням миру в Україні. Володимир Путін — ні.

Переговори за посередництва США можуть допомогти Росії продовжити війну

Це не вперше, коли Дональд Трамп оголосив про «велику, чудову угоду» щодо припинення війни. У контексті російського вторгнення в Україну він робив подібні заяви щонайменше тричі. Але його останні коментарі, висловлені за кілька днів до початку перших з лютого тристоронніх переговорів між Росією, Україною та США, викликали тривогу в Києві та в деяких регіонах Європи. Переговори мають розпочатися 10 листопада в Абу-Дабі.

Мало хто вірить, що відкрилося вікно для серйозної дипломатії. Проте інсайдери в США та Україні повідомляють, що нищівна поразка президента Трампа на проміжних виборах надала процесу нової актуальності. Прихід демократичної більшості в обидві палати Конгресу в січні встановлює чіткий кінцевий термін для його головних переговірників, Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, яким незабаром можуть загрожувати розслідування щодо ймовірних конфліктів інтересів. Українські переговірники приватно ставляться скептично до можливості прориву, але отримали вказівку підійти до переговорів з відкритою позицією, хоча б для того, щоб не дратувати пана Трампа.

Особи, обізнані з переговорами, які триватимуть два дні, зазначають, що Росія демонструє незвичайну гнучкість, навіть у питанні припинення бойових дій на нинішніх лініях фронту. Але ця гнучкість проявилася лише після того, як американські переговірники запропонували розширити переговори, включивши до них більш широке обговорення європейської безпеки. На думку критиків, це відкрило Росії можливість висувати нові вимоги, які ніколи не будуть виконані, що дозволить їй продовжувати війну, прикидаючись, ніби вона веде переговори про мир. Американські чиновники наполягають, що ці пропозиції мають підтримку європейських партнерів та НАТО.

Україна не вірить, що Володимир Путін готовий підписати всеосяжну мирну угоду до закінчення російської зимової кампанії. «Можливо, це їхній «План Б», поки вони реалізують свій «План А», — каже високопоставлений український чиновник. Однак одним із реалістичних результатів переговорів може стати серія поетапних і обмежених обмінів полоненими та локальних перемир’їв у менш стратегічно важливих ділянках лінії фронту, таких як Херсонська та Сумська області. Зразком тут може слугувати нещодавнє перемир’я, в рамках якого було евакуйовано мешканців українського міста Олешки в Херсонській області. Ця угода була укладена за посередництва Меланії Трамп, першої леді США. «Схоже, росіяни хочуть підтримати зусилля Меланії, — каже інший український чиновник. — Це корисно для їхніх відносин із паном Трампом».

Американці вже запропонували кілька суперечливих «бонусів», щоб схилити пана Путіна до угоди. Один із них — повернути Росію на європейські енергетичні ринки, що суперечить новому закону Європейського Союзу. І Україна, і її європейські партнери чинять опір цій пропозиції. «Ми нізащо не погодимося на це, поки війна ще триває», — зазначає український чиновник. Інша ідея, за словами учасників переговорів, полягає у картографічній маніпуляції: перекроїти адміністративні кордони України, щоб дозволити Росії претендувати на повний контроль над Луганською та Донецькою областями, які вона прагне завоювати, без того, щоб Україна віддавала міста, що залишаються під її контролем.

Як і раніше, найскладнішим питанням залишаються гарантії безпеки, без яких, за словами України, вона не може припинити бойові дії. Наразі немає очевидного компромісу, який дозволив би Росії оголосити перемогу, водночас давши Україні можливість зберегти повний суверенітет навіть над тією частиною території, що залишилася. Американські переговірники зазначають, що Путін міг би погодитися на статтю 4 або 5 у стилі НАТО від США, тобто на обіцянку проводити консультації у разі загрози Україні або захищати її у разі нападу. Однак українці сумніваються, чи можуть вони довіряти тому, що Трамп дотримається таких гарантій. Росія, зі свого боку, не дає жодних ознак того, що погодиться на присутність багатонаціональних сил безпеки на території України. Вона також не відмовилася від своїх вимог, щоб Україна оголосила свій нейтралітет і скоротила чисельність своєї армії.

Українські та європейські посадовці заявляють, що побоюються: пропозиція США включити до переговорів питання про власні механізми безпеки Європи надасть Росії нові важелі впливу, які вона зможе використати для затягування укладення угоди про припинення вогню. Вони стверджують, що припинення вогню має відбутися до будь-яких обговорень щодо майбутньої безпеки Європи. Однак американці не погоджуються з цим і, здається, займають позицію, близьку до тієї, яку пані Путін відстоював ще з напередодні свого вторгнення у 2022 році: війна в Україні не може закінчитися без обговорення майбутніх механізмів безпеки Європи. Джерело, наближене до Білого дому, зазначає, що зразком для цієї нової архітектури може стати оновлена Рада НАТО–Росія. Не було помилкою спробувати уявити, «що буде потім», — додало джерело: «Ніхто не зміг вирішити цей конфлікт, хоча всі розповідають США, як це зробити». На брифінгу напередодні переговорів американський чиновник заявив, що будь-яка нова угода поважатиме національний суверенітет, а НАТО «залишатиметься центральним елементом колективної оборони Європи». Проте важко уявити, як проста реформа Ради НАТО могла б задовольнити пана Путіна та його широко розрекламоване прагнення бачити Росію домінуючою у Східній Європі, як це колись робив Радянський Союз.

Гроші — ще одна суперечлива тема. Позиція України полягає в тому, що їй знадобиться масштабна безпекова та фінансова допомога щонайменше на десять років, якщо вона має ризикнути демобілізацією та реінтеграцією Росії у світову економіку. Потрібні будуть кошти для покриття військових збитків, підтримки ветеранів та їхніх сімей, а також для утримання боєздатної армії чисельністю щонайменше 800 000 осіб. Американці вважають, що це занадто дорого для їхніх союзників, і стверджують, що їхніх гарантій безпеки має вистачити. Також незрозуміло, чи будуть європейці готові взяти на себе такі витрати на українську армію після війни. Холодні стосунки між Трампом і Зеленським навряд чи наблизять вирішення проблеми.

Незважаючи на всю нову дипломатичну енергію, в Україні, як і раніше, вважають, що ситуація погіршиться, перш ніж покращиться. Країна вступає в зиму з інфраструктурою, яка перебуває в найгіршому стані з початку війни. У неї практично закінчилися ракети «Патріот», які використовуються для збивання балістичних ракет у повітрі. Угода з Америкою про постачання додаткових ракет не привела до нових поставок. Тим часом Росія все ще має запас близько 700 таких ракет, виробляє ще 110 на місяць і перебуває на півдорозі до реалізації кампанії, спрямованої на те, щоб зробити українські міста, насамперед Київ, непридатними для проживання. Вона руйнує мости, системи водопостачання та електромережі. Запаси та запасні частини вичерпуються. Було б дивно, якби Путін зупинився саме зараз. «Наші американські друзі хочуть прориву, — каже високопоставлений український чиновник. — Але, зважаючи на те, що росіяни роблять з нашою інфраструктурою, важко повірити, що такий прорив відбудеться».

Джерело: economist.com