Андрій Звягінцев закликав президента Росії Володимира Путіна покласти край «кривавій бійні» — однак в Україні його слова викликали глузування та розчарування.
Канни, Франція — Стоячи на сцені під час церемонії нагородження Каннського кінофестивалю в суботу ввечері, російський режисер Андрій Звягінцев, який щойно отримав Гран-прі за фільм «Мінотавр» — свою похмуру критику російського життя під час війни в Україні, — виступив із лаконічним закликом.
«Мільйони людей по обидва боки лінії фронту мають лише одну мрію — щоб безліч вбивств нарешті припинилися», — сказав Звягінцев. «І єдина людина, яка може покласти край цій різанині, — це ви, пане Президенте Російської Федерації. Припиніть цю криваву бійню. Весь світ чекає. Дякую всім».
Звернення Звягінцева до Володимира Путіна було явною докорою російському лідеру за війну і викликало бурхливі оплески серед розкішної публіки на Французькій Рив’єрі. Але в Україні воно викликало глузування, розчарування та здивування.
На своїй впливовій сторінці у Facebook Мустафа Найєм, колишній український журналіст та екс-депутат, який допомагав розпочати Майданівську революцію у 2013 році, звинуватив російського режисера у тому, що той зобразив росіян та українців як рівноправних жертв війни, а також у тому, що він висловив не більше ніж покірне «прохання до царя» — Путіна.
«Перше, що мене шокувало, — це цинічна формула «обидві сторони фронту», яка фактично перетворює війну Росії проти України на симетричну людську трагедію без чітко визначеного агресора», — написав Найєм. «Друзі, добрі росіяни — ви в своєму розумі? Що ви маєте на увазі під «обидві сторони»?
У статті в газеті «Новий голос України» сценарист Андрій Кокотяга зазначив, що українці у культурній сфері широко висміювали Звягінцева як ще одного покірного російського митця, який робить поверхневі заклики до миру, водночас збираючи лаври на фестивалях із червоною доріжкою на Заході.
Жорсткі реакції в Україні відображають глибоку лють, яку відчувають багато людей у країні, на яку понад чотири роки тому вторглася Росія, і які вважають, що росіяни — навіть такі критики війни, як Звягінцев — несуть колективну відповідальність.
Багато українців кажуть, що на міжнародній арені російські інтелектуали, митці та навіть дисиденти раз у раз ухиляються від відповідальності, звинувачуючи у війні Путіна чи уряд, але ніколи — російський народ, який дозволяє режиму Путіна продовжувати існувати.
Більше того, як зазначають багато коментаторів, значна частина українського гніву походила від часу вручення нагороди Звягінцеву та його короткої промови. Це сталося тієї ж ночі, коли Росія обстріляла Київ сотнями дронів та ракет, включаючи гіперзвукову ракету з ядерною боєголовкою, в одному з найпотужніших обстрілів війни, що забрав життя чотирьох людей.
Після того, як цього року «Містер Ніхто проти Путіна», документальний фільм, що критикує російську провоєнну пропаганду та індоктринацію школярів, виграв «Оскар», багато українців критикували фільм за просування стереотипу безпорадного «хорошого росіянина», який чинить опір уряду через дрібні вчинки.
В Україні «на початку війни існувала віра, що якщо росіяни почнуть чинити опір, навіть якщо багатьох із них заарештують, це заповнить російські в’язниці, і вони зможуть боротися проти цього режиму», — сказала Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту, пов’язаної з урядом організації у сфері мистецтва в Києві, яка описала себе як колишню прихильницю Звягінцева.
«Але, бачачи, наскільки незначним і слабким є цей опір, ми просто відчуваємо, що немає волі», — сказала Філевська. Вона навела приклад російського режисера Кирила Серебреннікова, якого прославляють як дисидента, але який також закликав скасувати західні санкції проти російських олігархів.
Російські ліберали, за словами Філевської, «хочуть мати кращу версію імперської Росії, але не хочуть, щоб імперська Росія зазнала поразки».
Фурор навколо Звягінцева, який з 2014 року критикує напади Путіна на Україну і зараз живе у добровільному вигнанні у Франції, нагадав про поляризацію, з якою стикаються росіяни з опозиційними поглядами: одні засуджують їх за те, що вони недостатньо голосно висловлюються, інші — за те, що вони взагалі висловлюються.
Джерело: washingtonpost.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
