Аерофотознімок, зроблений дроном, на якому зображено нафтовий танкер, що пропливає під мостом у Пусані, Південна Корея Аерофотознімок, зроблений дроном, на якому зображено нафтовий танкер, що пропливає під мостом у Пусані, Південна Корея

Росії імпортує паливо з Південної Кореї

Думки

Аналіз видання «Guardian» показав, що в липні та серпні до російських портів було відправлено понад 150 000 тонн палива, причому частина вантажу транспортувалася на танкерах, що перебувають під санкціями

Паливо доставляється з Південної Кореї до Росії на танкерах, що перебувають під санкціями, оскільки Москва в умовах війни в Україні гостро потребує поставок; на думку одного з експертів, такий крок «підриває» публічну підтримку Києва з боку Сеула.

Аналіз «Guardian», проведений на основі портових записів та даних про відстеження суден, показав, що в липні та серпні понад 176 000 тонн палива, переважно дизельного, було завантажено в кількох південнокорейських портах на сім танкерів, які здійснили 14 рейсів на Далекий Схід Росії.

Три з цих суден перебували під санкціями Великої Британії та ЄС, а одне з них прийняло вантаж шляхом перевантаження з судна на судно у водах Південної Кореї — метод, який дозволяє приховати походження вантажу та дає змогу суднам уникати заходу в портові термінали.

«Шокує те, що танкери, на які накладено санкції ЄС, завантажували паливо в південнокорейських портах і доставляли його до Росії», — заявив Айзек Леві, аналітик фінського аналітичного центру «Центр досліджень з питань енергетики та чистого повітря» (CREA).

«Це підриває режим санкцій та підтримку України з боку Південної Кореї».

Сеул надіслав Україні гуманітарну допомогу та нелетальні військові засоби, такі як шоломи, бронежилети та машини для розмінування, а в 2023 році пообіцяв надати підтримку на суму 2,3 млрд доларів, здебільшого у вигляді позик.

Однак Південна Корея вже давно намагається знайти баланс між підтримкою України та бажанням покращити відносини з Росією.

Протягом усієї війни Сеул виключав можливість прямих поставок зброї до України, дотримуючись своєї практики не постачати летальну зброю країнам, що перебувають у стані війни.

Москва висловила зацікавленість у відновленні відносин із Південною Кореєю, зокрема торговельних зв’язків.

Хоча в торгівлі паливом задіяні судна, на які накладено санкції деякими західними партнерами Сеула, це, як видається, не порушує південнокорейського законодавства.

Власні заходи Південної Кореї проти Росії ґрунтуються переважно на експортному контролі таких товарів, як промислове обладнання, електроніка та транспортні засоби.

Однак ці поставки ризикують створити враження, що Сеул є слабкою ланкою у західних зусиллях щодо тиску на Росію, оскільки відносини з Києвом напружуються через передачу двох північнокорейських військовополонених до Південної Кореї, що, за словами Сеула, мало залишатися таємницею.

Незрозуміло, кому належало або хто продавав паливо, оскільки це не вказано в південнокорейських портових документах.

Найбільший танкер — «Layla», що перебуває під санкціями, — здійснив два рейси з південно-східного порту Ульсан до Владивостока, вирушивши 19 липня та 10 серпня й перевезши загалом 57 000 тонн дизельного палива.

Під час першого рейсу він повідомив південнокорейським властям, що його пунктом призначення є Владивосток, але під час другого — заявив, що прямує до Ніїгати в Японії.

Інший танкер, що перебуває під санкціями, — «Асторія» під російським прапором, на яку також накладено австралійські санкції, — 1 серпня завантажив в Ульсані майже 11 000 тонн палива, вказавши Японію як пункт призначення, після чого попрямував до Владивостока.

Третій танкер, що перебуває під санкціями, — «Чончхон» — так і не пришвартувався.

На початку серпня він прийняв близько 26 000 тонн палива від танкера «Селесте I», що не перебуває під санкціями, на якорній стоянці біля південного південнокорейського порту Йосу, а потім попрямував до Владивостока, вказавши Сінгапур як пункт призначення.

Власники та оператори цих чотирьох танкерів не відповіли на запити про коментарі.

Здатність Росії до переробки нафти зазнала серйозних збитків внаслідок ударів українських дронів.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні пропускна здатність російських нафтопереробних заводів впала до найнижчого рівня за останні понад 20 років, а виробництво дизельного палива скоротилося майже на 30 % порівняно з минулим роком.

Українська військова розвідка (ГУР) заявляє, що Москва змушена імпортувати нафтопродукти для забезпечення «російської військової машини».

Згідно з даними морської аналітичної компанії Kpler, серед покупців були «Роснефть» — російська нафтова компанія, що перебуває під контролем держави та підпадає під санкції Великої Британії, США, ЄС та Австралії, — а також російська нафтова група «ННК», власник якої, Едуард Худайнатов, та одна з її компаній, «ННК-Ойл», перебувають під санкціями Великої Британії.

У серпні Росія імпортувала морем 368 000 тонн нафтопродуктів, що в понад сім разів перевищує показник попереднього місяця і є найвищим місячним обсягом з часу повномасштабного вторгнення в Україну, як свідчать дані Kpler, проаналізовані CREA.

На частку Південної Кореї припадало 112 000 тонн, або 31 % від цього обсягу, що є другим результатом після Індії.

Обсяги відвантаження в південнокорейських портах почали стрімко зростати в липні, саме тоді, коли президент країни Лі Чже Мюн на саміті НАТО в Туреччині пообіцяв виділити 100 млн доларів на відбудову України.

Опитування торгової асоціації 2025 року показало, що майже 80 % південнокорейських компаній, які припинили експорт до Росії з початку війни, готові відновити торгівлю.

У березні, коли через війну з Іраном було закрито Ормузьку протоку, Південна Корея обмежила експорт певних видів палива та імпортувала російську нафту в рамках винятку з санкцій США.

1 жовтня Велика Британія тимчасово звільнила діючі газові контракти Південної Кореї від заборони на морські перевезення російського СПГ, яка набирає чинності в січні 2027 року.

У відповідь на запит міністерство закордонних справ Південної Кореї не торкнулося питання про ці поставки чи танкери, що перебувають під санкціями.

У своїй заяві міністерство зазначило, що як «відповідальний член міжнародної спільноти уряд підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни в Україні та досягнення мирного відновлення, і бере в них активну участь».

У заяві також зазначено, що уряд розширив експортний контроль щодо Росії відповідно до Закону про зовнішню торгівлю «за межі стратегічних товарів до 1 402 нестратегічних товарів, які мають високий потенціал використання у військових цілях», і «суворо дотримується» цих заходів.

Уряд «продовжує стежити за виконанням експортного контролю щодо Росії та, за необхідності, вживає заходів відповідно до відповідних законів і нормативних актів», — повідомило міністерство.

Міністерство закордонних справ Великої Британії не відповіло на запитання щодо танкерів, на які накладено британські санкції, що використовують південнокорейські порти, а також не повідомило, чи порушувалося питання про ці вантажоперевезення перед Сеулом.

Речник заявив: «Велика Британія залишається твердо відданою ефективному моніторингу наших санкцій та співпраці з міжнародними партнерами з метою посилення економічного тиску на Росію та зменшення доходів, що фінансують її незаконну війну проти України».

Джерело: www.theguardian.com

🌍 Як світ пише про Україну?

Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.

👉 Підписуйтесь у Telegram