Україна поспішає знайти кошти на ведення війни через російські удари які завдають серйозної шкоди економіці

Кривий Ріг, рідне місто президента України Володимира Зеленського, бореться за виживання. Російські авіаудари зупинили роботу величезного металургійного комбінату та шахт міста, що призвело до повного занепаду місцевої економіки.

Мер Олександр Вількул заявив, що це велике промислове місто, яке розкинулося вздовж берегів річки Інгулець, робить усе можливе, щоб лікарні продовжували працювати, у дитячих садках і школах не згасало світло, а автобуси продовжували курсувати.

«У Кривому Розі ситуація насправді гірша, ніж будь-де, за винятком самої лінії фронту», — сказав 52-річний Вілкул, колишній керівник гірничодобувної компанії, у відеозверненні.

Фінансові труднощі міста з населенням близько 600 000 людей підкреслюють виклики, що стоять перед Україною, коли уряд намагається подолати найбільшу бюджетну кризу з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Минулого місяця найбільший роботодавець міста — гігантський гірничо-металургійний комплекс ArcelorMittal — призупинив свою діяльність після серії російських ударів балістичними ракетами, які змусили його печі згаснути.

Перспективи на наступний рік, за словами Вілкула, є похмурими. «Йдеться про виживання. Зараз нам потрібно вижити», — сказав він.

Така картина спостерігається по всій Україні в колись могутній металургійній галузі, яка до війни забезпечувала десяту частину валового внутрішнього продукту. Гігантські металургійні комбінати в Запоріжжі на південному сході та в інших промислових містах стоять без діла, а експорт зупинився.

Ескалація російських ударів безпілотниками та ракетами цього літа знищила заводи та склади по всій Україні, пошкодила порти та залізниці, а також змусила закритися магазини та підприємства, що сповільнило зростання економіки та надходження до бюджету.

Тим часом ведення війни, що базується на технологіях, стає для України дедалі дорожчим.
Видача іноземних позик на мільярди євро затримується через неприйняття законопроектів, зокрема непопулярних податкових реформ та антикорупційного законодавства, яких вимагають західні союзники України, що залишає величезну діру в державній скарбниці.

Цього року Україні потрібно 56 млрд доларів для покриття цього дефіциту — це еквівалентно приблизно чверті її ВВП. З них 27 млрд доларів припадає на військові витрати.

Щоб подолати цей дефіцит, минулого тижня українські урядовці зустрілися в Брюсселі з європейськими партнерами, щоб обговорити можливість дострокового надання коштів, які мали бути виділені наступного року в рамках позики ЄС на суму 90 млрд євро (101 млрд доларів). Європейська комісія та Україна заявили, що визначили джерела фінансування для покриття цього дефіциту цього року.

Однак три джерела, обізнані з перемовинами, зазначили, що прискорення цих виплат може посилити тиск на бюджет наступного року — саме в той час, коли майбутні виборчі кампанії в європейських союзниках, зокрема у Франції та Польщі, можуть підірвати підтримку Києва.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький визнає, що ситуація є «складною». Уряд був змушений заморозити необов’язкові видатки — зокрема на відновлення пошкоджених будівель та інфраструктури — щоб надати пріоритет військовим видаткам, зарплатам у державному секторі та пенсіям.

«Усі ресурси мають бути спрямовані на надзвичайно важливі сфери», — заявив Корецький журналістам.

Витрати на війну зростають, внутрішні доходи зменшуються

Два роки тому один день бойових дій обходився Україні в 140 мільйонів доларів, але, за словами голови бюджетного комітету парламенту Роксолани Підласи, ця цифра зросла до 190 мільйонів доларів. І це не враховує пряму військову підтримку, яку Київ отримує від західних союзників.

Зростання витрат частково зумовлене потребою у дорогому озброєнні середньої та великої дальності, здатного наносити удари по російських нафтопереробних заводах та військових підприємствах, щоб обмежити можливості Москви продовжувати війну.

Крім того, витрати на заробітну плату розширеної армії є вищими, ніж будь-коли раніше, і держава мусить забезпечувати підтримку дедалі більшій кількості сімей військовослужбовців, які мають інвалідність або втратили близьких.

«Витрати й надалі зростатимуть», — заявив Підласа на конференції в Києві. «Це ще одна прагматична причина, чому США та Європа мають діяти швидше, щоб змусити (Росію) припинити цю війну».

За даними, за перші дев’ять місяців цього року Україна витратила понад 44 млрд доларів лише на оборону. Ця сума не включає військову допомогу в натуральній формі від союзників.

У той самий період уряд зміг зібрати лише близько 42 млрд доларів податкових надходжень через уповільнення економіки.

Підласа зазначила, що за перші дев’ять місяців цього року бюджет України втратив понад 49,5 млрд гривень (1,1 млрд доларів) податкових надходжень через російські атаки, які не лише пошкодили майно та товари, а й порушили логістику та змусили магазини й підприємства припиняти роботу на кілька годин поспіль.

За оцінками уряду, до кінця року сукупні збитки можуть зрости до 70 млрд гривень.
«Ми маємо не тимчасову, а структурну проблему з доходами саме в той час, коли видатки дійсно потребують ресурсів», — зазначила Олександра Мироненко, економістка Центру економічних стратегій, київського аналітичного центру.

Деякі українські підприємства почали скорочувати свою діяльність. Інші призупинили капітальні інвестиції, оскільки країна готується до важкої зими. Бізнес-настрої та економічні очікування погіршуються.

Василь Хмельницький, засновник індустріального парку в місті Біла Церква поблизу Києва, заявив, що відмовився від планів будівництва трьох нових заводів.
«Зараз ризики просто занадто великі — як для бізнесу, так і для людей», — написав він у дописі у Facebook.
Особливо сильно постраждав аграрний сектор України — її найбільше джерело експортних доходів. Російські атаки на українські чорноморські порти призвели до падіння експорту зерна у вересні на 36,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

За словами міністра економіки Олександра Кравченка, внаслідок блокади цього року під загрозою опинилися експортні доходи на суму близько 40 млрд доларів.
Навіть за умови отримання десятків мільярдів євро іноземної допомоги економіка України, за прогнозами економістів, зросте цього року лише на 0,5–1,5% — це менше, ніж 1,8% у 2025 році.

Затримка з наданням іноземної допомоги

Протягом понад чотирьох років інтенсивних бойових дій Україна змогла зберегти макроекономічну та фінансову стабільність завдяки фінансовій підтримці західних партнерів, отримавши майже 200 млрд доларів з моменту російського вторгнення.

Однак, за словами Корецького, цього року під загрозою опинилися 29,5 млрд доларів іноземної допомоги через затримки з ухваленням реформ. Уряд відклав капітальні видатки на суму близько 900 млн доларів до грудня, сподіваючись, що законодавство буде ухвалено.

За словами Корецького, мета полягає в тому, щоб до 15 жовтня ухвалити в парламенті всі необхідні закони.

«Лише тоді ми отримаємо всі кошти», — сказав Корецький. «Це абсолютно життєво важливо. Це потрібно зробити якомога швидше».
Зараз депутати обговорюють бюджет на наступний рік. Уряд запропонував рекордні видатки на оборону в розмірі 110 мільярдів доларів. Ця цифра не включає пряму військову допомогу.

Міністр фінансів Сергій Марченко підрахував, що нефінансований дефіцит бюджету на наступний рік уже становить понад 32 мільярди доларів.

Частково вирішити цю проблему, за словами Марченка, можна за рахунок використання заморожених російських активів у Європі для фінансування бюджету України. Країни ЄС заморозили близько 210 млрд євро активів російського центрального банку після вторгнення Москви в Україну.

«Україна продовжує мобілізувати внутрішні ресурси, але масштаби війни, яку веде Росія, накладають чіткі обмеження на наші можливості», — сказав Марченко X.

Джерело: reuters.com