Як Кремнієва долина допомогає Україні здобути технологічну перевагу у війні з Росією

Від дрона «Хорнет (Hornet)», розробленого колишнім керівником Google, до можливостей штучного інтелекту компанії Palantir та системи «Starlink» Ілона Маска — американські фірми змінюють обличчя поля бою

Залиті сонцем вулиці Кремнієвої долини знаходяться далеко від жорстоких полів бою в Україні, але технологічні компанії, що мають коріння в Каліфорнії, допомагають Києву вести боротьбу проти Росії.

Хоча президент Трамп призупинив американську військову допомогу Україні — крок, який його віцепрезидент Джей Ді Венс назвав одним із «найгордіших» моментів з часу вступу на посаду, — Київ використовує передові американські технології, щоб затягнути зашморг навколо окупованого Криму та наносити удари по цілях у глибині Росії.

«Hornet» — безпілотник середньої дальності на базі штучного інтелекту, вироблений американською компанією Perennial Autonomy, заснованою колишнім керівником Google Еріком Шмідтом, — завдає своїх вибухових ударів по російських транспортних засобах, що постачають окупаційні війська президента Путіна.

На відео, опублікованих українськими військовими підрозділами, видно, як «Hornet», що несе 5-кілограмову боєголовку, мчить назустріч російським вантажівкам, після чого трансляція раптово обривається в момент зіткнення. Ці удари сприяли виникненню паливної кризи в Криму — Чорноморському півострові, анексованому Москвою у 2014 році.

Шмідт обіймав посаду вищого керівника в Google у період з 2001 по 2018 рік, а відтоді консультує Білий дім і Пентагон з питань штучного інтелекту. З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він неодноразово відвідував Україну.

Хоча компанія Perennial Autonomy не розголошує подробиць щодо принципу роботи «Хорнета», джерело, наближене до компанії, повідомило The Times, що в ньому використовується штучний інтелект для автоматичного розпізнавання цілей та на завершальних етапах польоту, що дозволяє йому ухилятися від російських електронних перешкод. Однак, за словами джерела, фактичні рішення щодо вибору цілей приймає оператор-людина.

Системи штучного інтелекту «Hornet» були навчені на тисячах годин відеозаписів російських військових цілей. Виробництво цього дрона, який росіяни називають «Марсіанець-2», обходиться лише в 5 000 доларів.

Компанія Perennial Autonomy також виробляє «Merops» — перехоплювач на базі штучного інтелекту, який, як стверджується, знищив тисячі російських ударних дронів. Успіхи компанії в Україні, де, за її словами, її технологія була «випробувана в бою та перевірена у великих масштабах», призвели до того, що в травні Пентагон уклав з нею контракт на суму 500 мільйонів доларів на постачання технологій протидії дронам для американських збройних сил.

Компанія Шмідта — не єдина американська технологічна фірма, яка посилила здатність українських збройних сил завдавати ударів по російській військовій машині. Міністерство оборони України минулого місяця заявило, що технології штучного інтелекту, розроблені Palantir — суперечливою американською компанією з аналізу даних, — також були інтегровані в «планування операцій глибоких ударів». Подробиць не наводилося.

Луїс Мослі, який очолює діяльність Palantir у Великій Британії та Європі, відмовився коментувати, коли його запитали, чи використовувалося програмне забезпечення компанії для того, щоб допомогти українським дронам завдати ударів по Москві та навколишніх містах минулого тижня. Ці удари, спрямовані проти єдиного нафтопереробного заводу Москви, стали найпотужнішими ударами по російській столиці з боку іноземної армії з часів Другої світової війни.

Цей напад викликав побоювання серед осіб, наближених до влади в Москві, що Путін може піти на ще більшу ескалацію конфлікту, намагаючись повернути собі ініціативу. «Перспектива застосування тактичної ядерної зброї стає дедалі реальнішою», — повідомило джерело, пов’язане з Кремлем, опозиційному веб-сайту «The Bell», що працює у вигнанні.

Українському міністру оборони Михайлу Федорову приписують успіх Києва у налагодженні контактів з американськими технологічними компаніями. На початку війни, ще на посаді міністра цифрової трансформації України, він почав позиціонувати поля боїв України як величезну лабораторію для випробування нових військових технологій. «Наша велика місія — зробити Україну світовою лабораторією з досліджень і розробок у сфері технологій», — сказав Федоров журналу Time у 2024 році.

Компанія Palantir також брала участь у створенні віртуальної української бази даних, яка, за словами Києва, допомагає українським військовим «значно підвищити точність алгоритмів розпізнавання цілей». Міністерство оборони України заявляє, що база даних Brave1 містить візуальні та теплові дані про російські цілі і є «проривом у сфері штучного інтелекту».

Хоча компанія Palantir стикалася з критикою через свою співпрацю з ICE — американським імміграційним агентством — а також через участь у війні Трампа проти Ірану, її репутація в Україні є зовсім іншою.

«Нас дуже цінують за те, що ми тут робимо», — сказав у травні в Києві газеті The Times Алекс Карп, мільярдер із Стенфорда, який очолює Palantir. Він додав, що через підтримку компанією України йому довелося вислухати «багато лайки» від «впливових» людей у США. Він не назвав їх імен.

Не всі в Україні спокійно ставляться до зростаючого впливу компанії. Державне ЗМІ «United 24» висловило занепокоєння щодо «великих обсягів даних», які збирає Palantir, та «можливості їхнього впливу на політичні рішення далеко за межами поля бою».

Однак Київ не покладається виключно на американські технології для нанесення ударів по військах Путіна. Українські дрони середньої дальності, такі як «Бегемот», оснащений 40-кілограмовою високовибуховою осколковою боєголовкою, за останні тижні здійснили десятки ударів по лініях постачання російських військ, оскільки Україна прагне витіснити окупаційні сили Москви. «Бегемот» також використовувався для удару по мосту Чонхар — життєво важливому сполученні з Кримом для військ Путіна. Українська оборонна компанія «Fire Point» також випустила цілу серію потужних дронів і ракет.

Starlink — супутниковий сервіс, що належить Ілону Маску, який заробив свій перший капітал як підприємець у Кремнієвій долині в 1990-х роках, — також відіграв важливу роль для українських збройних сил. Прийняте в лютому Маском рішення щодо обмеження незаконного доступу Росії до «Starlink» позбавило армію Путіна можливості керувати деякими дронами в режимі реального часу та координувати переміщення військ.

Коли цього місяця під час зустрічі з військовослужбовцями в Кремлі Путін заявив, що російська система супутникового інтернету «Рассвет» «не поступається, а, можливо, навіть перевершує» «Starlink», його слова спростував один із солдатів.

«Дрони противника літають під керуванням системи супутникового зв’язку Starlink, а у нас такої системи немає», — сказав він. Путін, явно роздратований, відповів: «Я вже казав — у нас є така система».

Хоча, як вважається, для надійного інтернет-покриття на орбіті має бути щонайменше 200 супутників, система «Рассвет», запущена Москвою в березні, наразі налічує лише 15 супутників. За даними системи стеження NORAD, один із її супутників впав на Землю цього місяця після 75 днів перебування на орбіті.

Системою «Starlink» також користувалася українська бригада «Азов» для збільшення дальності дії дрона «Hornet». Цей дрон американського виробництва нещодавно використовувався для ураження цілей у Маріуполі — окупованому місті, де у 2022 році бійці «Азова» протягом кількох місяців захищали металургійний комбінат «Азовсталь».

Зростаюче використання Україною дронів на базі штучного інтелекту також посилило побоювання, що автономна зброя зрештою може приймати рішення про життя чи смерть на полі бою без людського контролю.

За словами Олександра Кохановського, українського виробника дронів, цей кошмарний сценарій вже став реальністю в Україні принаймні в одному випадку.

Кохановський розповів журналу New Scientist під час заходу, організованого цього місяця посольством України в Лондоні, що два роки тому українські військові провели одноразовий експеримент поблизу міст Бахмут і Часів Яр на сході України.

За його словами, бойові квадрокоптери-дрони були переведені в режим «Термінатор» без людського нагляду та відправлені до лінії фронту. Пізніше туди відправили дрон, керований людиною, щоб оцінити результати, серед яких, за словами Кохановського, були «кілька солдатів» та російська військова машина.

Цього місяця Шмідт попередив, що в майбутньому західні збройні сили стикатимуться з тиском, спрямованим на усунення людського контролю з процесу прийняття рішень на полі бою.

«Якщо дрони однієї сторони потребують людського схвалення для кожного пострілу, а дрони супротивника — ні, то більш обережна сторона ризикує програти, а її солдати — загинути», — сказав він журналу Noema. «Історія показує, що демократії не здатні довго утримувати таку позицію».

Джерело: www.thetimes.com