Чого очікувати від тристоронніх переговорів між Росією, Україною та США в Абу-Дабі

У вівторок у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) мають зустрітися переговірники з України, Росії та США для проведення нового раунду переговорів, спрямованих на припинення майже п’ятирічної повномасштабної війни, спричиненої вторгненням Москви до сусідньої країни. Головним питанням порядку денного стануть гарантії безпеки для воюючих сторін, при цьому американські чиновники наполягають, що будь-яка мирна угода має передбачати створення ширшої архітектури безпеки для Європи.

Вперше з лютого російські, українські та американські переговірники мають провести переговори щодо припинення повномасштабної війни, яка наближається до п’ятирічної позначки, причому головним питанням порядку денного стануть гарантії безпеки.

Дводенна сесія, що розпочнеться у вівторок в Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), є продовженням попередніх переговорів на початку цього року, які не принесли жодного помітного прогресу у припиненні найруйнівнішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.

Ці переговори відбуваються після локального перемир’я, укладеного минулого місяця навколо окупованого Росією міста Олешки на півдні України за посередництва першої леді США Меланії Трамп, яке дозволило евакуювати частину його мешканців та доставити вкрай необхідну гуманітарну допомогу.

Однак навіть попри те, що Москва та Київ розцінювали тижневе перемир’я як позитивний приклад, на лінії фронту протяжністю 1 200 кілометрів (750 миль) тривають запеклі бої. Обидві сторони також посилили взаємні удари на великі відстані за допомогою дронів та ракет.

Росія посилила удари по енергосистемі України, прагнучи підірвати рішучість країни напередодні настання зими. Москва використовує балістичні ракети та нові, швидші безпілотники з реактивним двигуном, користуючись нестачею в України перехоплювачів «Патріот» американського виробництва.

Ось короткий огляд переговорів та їхнього порядку денного:

Різко розбіжні вимоги

Росія та Україна залишаються далекими одна від одної щодо ключових елементів будь-якої потенційної мирної угоди.

Президент Росії Володимир Путін хоче, щоб Україна вивела свої війська з чотирьох регіонів, які Москва незаконно анексувала у вересні 2022 року, але так і не захопила повністю. Він також вимагає, щоб Україна відмовилася від прагнення вступити до НАТО, погодилася на суворі обмеження щодо своїх збройних сил та скасувала обмеження щодо російської мови та пов’язаної з Москвою Православної церкви в Україні.

Путін прагне укласти всеосяжну мирну угоду на цих умовах і не погоджується на загальне припинення бойових дій, аргументуючи це тим, що така пауза лише дасть змогу українським військам відпочити та поповнити запаси зброї.

Президент України Володимир Зеленський відкидає вимоги Путіна добровільно поступитися територіями, які Росія не змогла захопити на полі бою, а також погодитися на обмеження збройних сил та домовленості із західними партнерами, які Україна вважає необхідними гарантіями безпеки, щоб запобігти новому вторгненню Москви.

Україна стверджує, що негайне припинення вогню є першим кроком до переговорів щодо ширшого врегулювання, і заявляє, що лише пряма зустріч між Путіним і Зеленським може вирішити територіальні питання.

Гарантії безпеки

Росія та Україна заявили, що переговори будуть зосереджені на гарантіях безпеки.

Зеленський зазначив, що Україна та її союзники обговорювали гарантії безпеки, подібні до статті 5 НАТО, яка передбачає, що альянс розглядає напад на одного зі своїх членів як напад на всіх.

У інтерв’ю 5 листопада він сказав, що гарантії безпеки України зводиться до того, що зроблять західні союзники, якщо Росія розпочне нове вторгнення в його країну. «Якщо Росія почне знову, що тоді станеться?» — запитав Зеленський. «Хто що зробить, якими засобами і коли?»

Деякі європейські країни розглядали можливість розгортання своїх військ в Україні після укладення потенційної мирної угоди. Росія відкидає це як неприйнятне, попереджаючи, що розглядатиме будь-які європейські війська на українській території як законні цілі.

Кремль наполягає, що будь-яка майбутня угода має також передбачати гарантії безпеки для Росії. Незадовго до того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення у 2022 році, вона вимагала від НАТО скоротити свої військові контингенти в країнах-членах альянсу у Центральній та Східній Європі, вважаючи їхню присутність загрозою безпеці. Подібні вимоги, ймовірно, стануть частиною будь-якої всеосяжної мирної угоди, запропонованої Росією.

Яка роль відводиться Європі?

Президент США Дональд Трамп заявив у інтерв’ю програмі «60 хвилин», яке вийшло в ефір у неділю, що Москва та Київ «дуже близькі» до укладення угоди, але додав, що «в результаті Україна набуде дещо іншого вигляду».

Він також заявив після зустрічі з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим 4 листопада в Білому домі, що готується якась масштабна угода щодо європейської безпеки, хоча він не надав деталей.

«Це буде велика угода, і вона охоплюватиме не лише Україну», — сказав Трамп, додавши, що вона може охоплювати всю Європу.

Україна наполягає, що її європейські союзники повинні мати місце за столом переговорів, тоді як Росія на цьому етапі виступає проти будь-якої такої участі.

«Ніхто не збирається запрошувати їх за стіл переговорів», — різко зауважив радник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков.

Головний переговірник України Рустем Умеров заявив, що його делегація окремо зустрінеться з європейськими посланцями в Абу-Дабі.

Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що європейці мають бути залучені до ширших переговорів, але лише пізніше.

«Оскільки обговорення торкатиметься майбутньої архітектури безпеки в Європі та стосуватиметься взаємної безпеки Росії й України, на певному етапі буде неможливо обійтися без європейців», — сказав він.

27 жовтня президент Фінляндії Олександр Стабб та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе провели телефонну розмову з Путіним — це була їхня перша відома пряма розмова з часу, що минув одразу після вторгнення 2022 року. Вони зазначили, що розмовляли як глави країн Північної Європи, що межують з Росією, а не від імені Європейського Союзу, якому досі не вдалося визначитися з кандидатурою переговірника для переговорів із Москвою.

Песков висміяв «тривалу нерішучість» ЄС, зазначивши, що його члени «навіть досі не можуть вирішити, хто уповноважений виступати від їхнього імені».

Хто є переговірниками?

Помічник Путіна Володимир Мединський — який очолював російську делегацію під час перших прямих мирних переговорів з Україною в Стамбулі в березні 2022 року та на наступних раундах — залишається головним переговірником Москви.

Мединський, колишній міністр культури, який написав книги про нібито західні змови проти Росії протягом століть, відомий своїми жорсткими поглядами та гучними заявами. Під час переговорів 2025 року — також у Стамбулі — він, як повідомляється, заявив, що Петру Великому знадобилося 21 рік, щоб перемогти Швецію у XVIII столітті, і що Москва тепер готова воювати стільки, скільки буде потрібно.

До складу російської делегації також входять заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін, начальник військової розвідки Ігор Костюков та заступник начальника оперативного управління Генерального штабу Юрій Жигарловський.

Делегацію України очолює Умеров, голова Служби зовнішньої розвідки країни, який брав участь у попередніх переговорах. За повідомленнями, до її складу також входять керівник Адміністрації президента Зеленського Кирило Буданов, його заступник Сергій Кислиця та Давид Арахамія, голова фракції партії «Слуга народу» Зеленського у Верховій Раді.

4 листопада Зеленський повідомив у X, що розмовляв із американськими переговірниками Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером, зазначивши, що переговори «мають просуватися на повній швидкості, щоб якнайшвидше покласти край цій війні».

У понеділок Кушнер повідомив у X, що він та Віткофф зустрінуться з представниками України, ЄС, НАТО, Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії перед початком тристоронніх переговорів.

«Зрештою, досягнення всеосяжного та тривалого врегулювання також вимагатиме прямого діалогу між Росією та нашими європейськими партнерами щодо ширших домовленостей у сфері безпеки, які їх стосуються», — сказав він. «Обговорюючи питання безпеки після війни, економічного відновлення та механізмів, необхідних для запобігання майбутнім конфліктам, ми сподіваємося перенести акцент з управління війною на створення основ для тривалого миру».

Джерело: france24.com