Що відомо про майбутні мирні переговори за участю представників Росії, України та США

Вперше з лютого російські, українські та американські переговірники планують провести переговори щодо припинення повномасштабної війни, яка наближається до п’ятирічного рубежу, причому головним питанням порядку денного будуть гарантії безпеки.

Дводенна сесія, що розпочнеться у вівторок в Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати, є продовженням попередніх раундів переговорів на початку цього року, які не принесли жодного помітного прогресу у припиненні найруйнівнішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.

Ці переговори відбуваються на тлі локального перемир’я, досягнутого минулого місяця навколо окупованого Росією міста Олешки на півдні України, яке було укладено за посередництва першої леді США Меланії Трамп і дозволило евакуювати частину його мешканців та доставити вкрай необхідну гуманітарну допомогу.

Незалежне. Непартійне. Необхідне.

Однак навіть попри те, що Москва та Київ розцінювали тижневе перемир’я як позитивний приклад, на лінії фронту протяжністю 1 200 кілометрів (близько 750 миль) тривають запеклі бої. Обидві сторони також посилили свої удари на великі відстані одна по одній за допомогою дронів та ракет.

Огляд переговорів та питань, що стоять на порядку денному:

Росія та Україна мають кардинально розбіжні вимоги

Росія та Україна залишаються далекими одна від одної щодо ключових елементів будь-якої потенційної мирної угоди.

Президент Росії Володимир Путін хоче, щоб Україна вивела свої війська з чотирьох регіонів, які Москва незаконно анексувала на початку війни, але так і не змогла повністю захопити. Він також вимагає, щоб Україна відмовилася від прагнення вступити до НАТО, погодилася на суворі обмеження щодо своїх збройних сил та скасувала обмеження щодо російської мови та пов’язаної з Москвою Православної церкви в Україні.

Путін прагне укласти всеосяжну мирну угоду на цих умовах і не погоджується на загальне припинення бойових дій, аргументуючи це тим, що така перерва лише дасть змогу українським військам відпочити та поповнити запаси зброї.

Президент України Володимир Зеленський відкидає вимоги Путіна добровільно віддати українські території, які Росія не змогла захопити на полі бою, а також погодитися на обмеження збройних сил та домовленості із західними партнерами, які він вважає необхідними гарантіями безпеки, щоб запобігти новому вторгненню Росії в майбутньому.

Україна стверджує, що негайне припинення вогню є першим кроком до переговорів щодо більш широкого врегулювання, і зазначає, що лише пряма зустріч між Путіним і Зеленським може вирішити територіальні питання.

Гарантії безпеки — головне питання порядку денного

Росія та Україна заявили, що переговори в Абу-Дабі будуть зосереджені на гарантіях безпеки.

Зеленський зазначив, що Україна та її союзники обговорювали гарантії безпеки, подібні до статті 5 НАТО, яка передбачає, що альянс розглядає напад на одного зі своїх членів як напад на всіх.

У інтерв’ю, яке вийшло в ефір 5 листопада, він сказав, що гарантії безпеки України зводиться до того, що зроблять західні союзники, якщо Росія розпочне нове вторгнення в його країну.

«Якщо Росія почне знову, що тоді станеться?» — запитав Зеленський. «Хто що робитиме, якими засобами і коли?»

Деякі європейські країни розглядали можливість розгортання своїх військ в Україні після укладення потенційної мирної угоди. Росія відкидає це як безперспективне, попереджаючи, що розглядатиме будь-які європейські війська на українській території як законні цілі.

Кремль наполягає, що будь-яка майбутня угода має передбачати гарантії безпеки й для Росії. Незадовго до того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення у 2022 році, вона вимагала від НАТО вивести війська та озброєння країн-членів альянсу з Центральної та Східної Європи, вважаючи їхню присутність загрозою безпеці. Подібні вимоги, ймовірно, стануть частиною будь-якої комплексної мирної угоди, запропонованої Росією.

Президент США Дональд Трамп після зустрічі з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим у Білому домі 4 листопада заявив, що готується якась масштабна угода щодо європейської безпеки, хоча він не надав деталей.

«Це буде велика угода, і вона охоплюватиме не лише Україну», — сказав Трамп, додавши, що вона може охоплювати всю Європу.

Україна хоче, щоб Європа була за столом переговорів, але Росія каже «ні»

Україна наполягає, що її європейські союзники повинні мати місце за столом переговорів, тоді як Росія на цьому етапі виступає проти будь-якої такої участі.

«Ніхто не збирається запрошувати їх за стіл переговорів», — різко відповів радник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков на запитання, чи можуть європейські посланці долучитися до переговорів в Абу-Дабі. Він додав, що якщо вони прилетять туди, їх не пустять до зали.

Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що європейці мають брати участь у ширших переговорах, але лише пізніше.

«Оскільки обговорення торкатиметься майбутньої архітектури безпеки в Європі та питань взаємної безпеки Росії й України, на певному етапі обійтися без європейців буде неможливо», — сказав він.

27 жовтня президент Фінляндії Олександр Стабб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Путіним — це була їхня перша відома пряма розмова з часу, що минув одразу після вторгнення 2022 року. Вони зазначили, що розмовляли як глави північних сусідів Росії, а не від імені Європейського Союзу, якому досі не вдалося визначитися з кандидатурою переговірника з Москвою.

Песков саркастично зазначив, що члени ЄС «навіть досі не можуть вирішити, хто уповноважений виступати від їхнього імені», назвавши це «тривалою нерішучістю та відсутністю готовності з їхнього боку».

4 листопада Зеленський повідомив у дописі в X, що провів 90-хвилинну розмову з американськими переговірниками Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером, зазначивши, що переговори «мають просуватися на повній швидкості, щоб якнайшвидше покласти край цій війні».

Кушнер зазначив у X, що «наша мета — розробити практичні домовленості, які враховуватимуть занепокоєння щодо безпеки всіх сторін, зменшать ризик майбутніх конфліктів та створять більш стабільне й передбачуване безпекове середовище».

Протягом понад 30 років «Європа та Росія намагаються створити стійку систему безпеки», — написав Кушнер. «Десятиліття недовіри, суперечливі інтереси у сфері безпеки та руйнівні наслідки цієї війни роблять це надзвичайно складним викликом, але таким, що є необхідним для досягнення тривалого миру».

Він зазначив, що головними цілями переговорів є «постійні консультації з питань безпеки, надійні канали зв’язку в кризових ситуаціях, більша військова прозорість, взаємні заходи для зменшення ризиків ескалації та стійка система забезпечення довгострокової європейської безпеки та стабільності».

Російський посланець зайняв жорстку позицію на попередніх переговорах

Помічник Путіна Володимир Мединський, який очолював російську делегацію на перших прямих мирних переговорах з Україною в Стамбулі в березні 2022 року та на наступних раундах, залишається головним переговірником Москви.

Мединський — колишній міністр культури, автор книг про нібито західні змови проти Росії протягом століть — відомий своїми жорсткими поглядами та гучними заявами. Під час переговорів 2025 року, що також відбулися в Стамбулі, він, за повідомленнями, заявив, що Петру Великому знадобилося 21 рік, щоб перемогти Швецію у XVIII столітті, і що Москва також готова боротися стільки, скільки буде потрібно.

Росія посилює удари по енергосистемі України

Путін неодноразово заявляв, що Росія досягне своїх цілей силою, якщо Україна не прийме її умови миру.

Росія посилила удари по енергосистемі України, прагнучи підірвати рішучість країни напередодні настання зими. Москва використовує балістичні ракети та нові, швидші безпілотники з реактивним двигуном, користуючись нестачею в України перехоплювачів «Патріот» американського виробництва.

Минулого тижня Зеленський заявив, що «кожна електростанція в Україні так чи інакше зазнала пошкоджень внаслідок атак», і закликав союзників Києва надати генератори та інше обладнання для забезпечення безперебійного електропостачання.

Він також звернувся до союзників із проханням використати власні запаси засобів протиповітряної оборони, щоб допомогти Україні відбивати російські атаки, а потім поповнити їх.

Джерело: apnews.com