У війні, де головну роль відіграють дрони та датчики на полі бою, доступ до космосу має вирішальне значення.
Після введення обмежень на швидкість мережі Starlink та ракетних ударів російських ракет «Орешник» Київ поспішає розвивати власні космічні можливості
Для мешканців російського промислового міста Самара, розташованого на березі Волги, першою ознакою українського нападу стали вибухи, які підняли в повітря стовп диму.
Хоча Кремль не дав чіткої інформації щодо цілі, відеозаписи в соціальних мережах незабаром прояснили, що саме було вражено рано вранці 15 серпня: Ракетокосмічний центр «Прогрес», виробник російських ракет «Союз-2».
Дві ракети «Фламінго» влучили у дві будівлі, зокрема в об’єкт під назвою «106А» — «чисту кімнату», де збиралися материнські плати для систем запуску «Союзу».
На тлі інших українських ударів по російських нафтопереробних заводах та промислових об’єктах атака на Самару особливо виділялася, ставши свідченням розширення війни, географічний вплив якої — що вже відчувається по всій Європі через гібридні атаки та напади на цивільні судна в Чорному морі — поширився й на космічну сферу.
У конфлікті, який переосмислює ведення війни завдяки широкому застосуванню дронів та датчиків на полі бою, доступ до космосу та супутників, що забезпечують роботу цих систем, — а також здатність зривати там операції противника — стали ще більш критично важливими.
Напад на Самару став яскравим прикладом цього: було уражено ракети, що доставляють нову російську супутникову систему «Рассвет», яку швидко розгортають на заміну системі «Starlink» Ілона Маска, до якої Росія втратила доступ на початку цього року.
Крім того, цього року Україна завдала ударів по інших об’єктах, що належать «Роскосмосу», зокрема по Корольову — великому комплексу на північ від Москви — та по радіотелескопу українського виробництва, захопленому Росією в Криму.
Спроби Росії швидко розгорнути свою мережу «Рассвет» — не єдиний виклик з космосу, з яким стикається Україна.
Москва також щонайменше тричі застосовувала балістичні ракети «Орешник» — систему, яка запускається в ближній космос, а потім розгортає кілька боєголовок з незалежним наведенням, спочатку розроблених для ядерної зброї.
Все це спонукало Київ активізувати зусилля з диверсифікації власного доступу до космічних систем, відходячи від залежності від США та «Starlink» (доступ до якого останніми тижнями був суперечливо обмежений), а також розробити нові космічні контрзаходи проти таких загроз, як «Орешник».
Україна провела щонайменше три випробування перехоплення об’єктів у ближньому космосі, прагнучи запустити власні суверенні супутники та приєднатися до швидко зростаючої кількості країн, які прагнуть закріпитися в космосі.
Це стало реальністю минулого місяця, коли Україна та данська компанія GomSpace оголосили про успішний запуск «Obria Nano» — першого тестового супутника для майбутньої незалежної української мережі зв’язку, яка, за повідомленнями, передбачатиме близько 245 супутників.
«Кожен хоче мати свою версію Starlink»
На думку експертів, все більший вторгнення конфлікту в Україні у космічний простір є лише останнім свідченням стрімкої мілітаризації сфери, щодо якої договори залишаються нечітко визначеними, застарілими та важкими для виконання.
У вересні секретар ВПС США Трой Мейнк вперше визнав, що Вашингтон розгорнув «орбітальну зброю космічного контролю» на тлі повідомлень про те, що Росія регулярно направляла свої супутники поблизу об’єктів США та інших країн у космосі.
Ніби на підтвердження цього, кілька тижнів по тому було зафіксовано, як російський супутник «Космос-2612» агресивно маневрував у напрямку комерційного радіолокаційного супутника, що експлуатується фінською групою Iceye і надає українським військовим тривимірні знімки місцевості, що, на думку експертів, було актом навмисного переслідування.
«[Космічна війна] розглядається як майбутнє», — зазначає доктор Олена Гроссфельд, експертка з питань космосу та безпеки у Шведському університеті оборони.
«Але ми вже живемо в цьому майбутньому».
На її думку, для Росії космос став ключовим фактором військового успіху, і Москва розглядає наступальні операції в космосі як передумову більш масштабного конфлікту в нових реаліях, де війна нерозривно пов’язана з розвідкою та наведенням на цілі за допомогою супутників.
«Це почалося ще до війни в Україні», — зазначила вона.
«Командування Космічних сил США [тодішній заступник командувача, генерал Девід Томпсон] заявило у 2021 році, що США щодня фіксують атаки [з боку Росії та Китаю] на американські супутники.
«Це не обов’язково кінетичні [атаки], але зараз, у умовах війни та загальної залежності від космосу в питаннях розвідки та зв’язку, це питання вийшло на перший план».
Хоча Гроссфельд зазначила, що наміри Росії щодо нещодавнього «залякування» супутника Iceye не були чіткими, одним із можливих варіантів було змусити його витратити паливо для зміни курсу, що, у свою чергу, скоротило б термін його експлуатації.
Це не єдина тактика, яку було зафіксовано.
Росія також застосовувала заглушення сигналів, засліплення супутників лазерами та розміщувала шпигунські супутники-«інспектори» поблизу іноземних космічних об’єктів.
Експерти зазначають, що ситуацію в космосі ускладнює те, що договори щодо управління космічною діяльністю та розміщення зброї в останні роки втратили актуальність.
Вікторія Самсон, керівниця програми космічної безпеки та стабільності у фонді Secure World Foundation, який виступає за безпеку та сталий розвиток космосу, зазначила стрімке зростання кількості країн, що ведуть діяльність у космосі, паралельно з розширенням комерційної діяльності таких компаній, як SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса.
Однак, хоча багато країн вирішили скористатися послугами SpaceX для запуску своїх супутників, нещодавні дії Маска щодо України — скорочення швидкості передачі даних через Starlink — змусили швидко переосмислити доцільність покладання на ненадійні та іноді ідеологічно мотивовані комерційні підприємства.
«За останнє десятиліття відбувся значний зсув у бік комерційних космічних операцій, і це стало проблемою в контексті поточного конфлікту [в Україні]», — зазначила Самсон.
Як і Гроссфельд, Самсон вважає, що суперечності у космічній сфері стають дедалі більш явними.
«Це все — частина стратегічної конкуренції», — сказала вона, описуючи нещодавній інцидент із російським «залякуванням» супутників.
Вона додала, що в міру ескалації конфлікту «з боку США спостерігається більша відкритість у розмовах про те, що вони роблять [щодо озброєння в космосі], тоді як Росія та Китай працюють над багатьма подібними проектами».
«Крім того, є питання використання космосу в умовах активного військового конфлікту.
Ми вже бачили, як Росія створювала перешкоди для GPS, що призвело до зриву авіасполучення над країнами Балтії.
Але це було особливо помітно у справі Starlink та у випадках, коли США призупиняли обмін супутниковою розвідінформацією з Україною [яка попереджає] про наближення балістичних ракет».
На думку Самсона, якщо й були якісь наслідки від ненадійності Маска та адміністрації Трампа, то вони полягали в тому, що це підштовхнуло країни до пошуку альтернатив.
«Як і росіяни з мережею «Рассвет», тепер усі хочуть мати власні версії Starlink, включаючи європейців».
Для України, за словами Федіра Вениславського, голови підкомітету з питань державної безпеки при парламентському комітеті з питань оборони, це означало «суверенну» присутність України в космосі, що зараз реалізовано завдяки супутнику «Орія Нано».
«З початку війни космічна сфера має вирішальне значення для українських збройних сил, і це підкреслили нещодавні події — чи то за ініціативою уряду США, чи то з боку SpaceX — коли ми стали свідками перебоїв у зв’язку, що ставили під загрозу системи управління та контролю наших збройних сил.
«Тепер нам потрібно вивести це на новий рівень, не в останню чергу тому, що ворог уже загрожує українській території з міжнародного космосу за допомогою ракет «Орешник».
Дуже важливо, щоб ми не були короткозорими щодо цього ризику».
Оскільки російські стартові майданчики зараз знаходяться поза зоною досяжності українських ракет найдальшої дії, Україна натомість провела три випробування позаатмосферних систем знищення для перехоплення запусків у ближньому космосі, зокрема запусків зброї, розміщеної на борту літаків, що летять на дуже великій висоті.
«Це є пріоритетом», — сказав Веніславський.
«Ми вже продемонстрували запуски позаатмосферних систем і працюємо над тим, щоб з’ясувати, чи зможемо ми запустити їх у серійне виробництво». Однак, як він визнав, з огляду на величезні потреби війни, фінансування стане серйозною проблемою.
Тим часом нова космічна гонка триває.
Джерело: www.theguardian.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
