Росія висуває кандидатів, які воювали в Україні, на парламентські вибори

Вони очолюють партійні списки, знімаються у передвиборчих роликах і беруть участь у теледебатах. Це росіяни, які воювали в Україні, і вони відіграють помітну роль у парламентських виборах цього тижня.

Представники виборчих органів заявляють, що майже 200 кандидатів служили в Україні, а Кремль рекламує їх як частину «справжньої еліти» Росії — це частина його зусиль, спрямованих на те, щоб показати, що ветерани війни, яка триває вже 4,5 роки, займатимуть почесне місце в цивільному житті.

Однак мало хто з аналітиків вірить, що більшість із них коли-небудь матиме реальну владу серед правлячого класу країни, і вони відкидають ці зусилля як спосіб залучити більше добровольців до бойових дій.

Незалежні російські ЗМІ регулярно повідомляють про повернення ветеранів, причетних до нападів, п’яних бійок і навіть вбивств. Деякі з цих злочинів скоїли чоловіки, яких призвали до війська прямо з в’язниці.

Голосування до Державної Думи — нижньої палати парламенту — яке розпочнеться в п’ятницю, є першим з початку війни, а також відбудеться на територіях України, які Росія захопила та незаконно анексувала. Кремль жорстко контролює перебіг виборів, прагнучи підкріпити свою версію про широку підтримку війни та надати своїм діям видимість легітимності.

Більшість прокремлівських партій, допущених до виборів, мають у своїх списках кандидатів, яких ідентифікують як учасників «СВО» — російської абревіатури для позначення «спеціальної військової операції» в Україні.

Одним із найвідоміших кандидатів є 29-річний Владислав Головін із правлячої партії «Єдина Росія», який брав участь у боях за українське портове місто Маріуполь і втратив частину ноги. Він з’являвся на заходах разом із президентом Володимиром Путіним, який нагородив його званням Героя Росії — найвищою нагородою країни.

У 2024 році Головін взяв участь у путінській програмі «Час героїв», яка готує ветеранів до кар’єри на державній службі. Зараз він очолює військово-патріотичну молодіжну організацію «Молода армія», але також потрапив до західних санкційних списків.

У «Єдиної Росії» є кілька десятків кандидатів, пов’язаних з війною в Україні. Ще одним із її провідних кандидатів є Євген Поддубний — військовий кореспондент державного телебачення з широкими зв’язками, якого поранив український дрон.

Головним кандидатом від ультранаціоналістичної Ліберально-демократичної партії є Олексій Верещагін, якого, за даними, у 2014 році приєднався до підтримуваного Москвою сепаратистського повстання на сході України та очолював бригаду добровольців.

«Саме нас наша батьківщина закликала боротися за «руський світ», і ми будемо боротися», — заявив у передвиборчому відео Верещагін, який народився в Києві, використовуючи термін, популяризований Путіним, особливо після того, як Москва незаконно анексувала Крим у 2014 році.

У березні українська поліція опублікувала фотографію, на якій, ймовірно, зображений Верещагін, і заявила, що веде щодо нього розслідування за участь у пограбуваннях будинків та погрозах цивільним особам у Київській області у 2022 році, до того як українські війська відбили цей район. За їхніми словами, він воював проти України понад десять років. Він публічно не коментував ці звинувачення.
Кремль прагне залучити чоловіків до бойових дій в Україні

Просуваючи ветеранів у передвиборчій кампанії до Державної Думи, Кремль хоче показати потенційним новобранцям, що вони воюватимуть «за якусь вищу справу і що перед ними відкриваються світлі перспективи у вигляді кар’єрного зростання», — зазначив Микола Петров, старший науковий співробітник Центру NEST, заснованого російським олігархом у вигнанні та опозиціонером Михайлом Ходорковським.

Але Росія також «не знає, що робити» з тими, хто повертається з поля бою, сказав Петров агентству «Асошіейтед Прес», і тому пропонує їм здебільшого незначні посади з мінімальними реальними повноваженнями, водночас зосереджуючись на просуванні тих, хто вже обіймав державні посади.

Колишній автор промов Путіна, а нині політичний аналітик Аббас Галлямов висловився ще різкіше, назвавши це «порожніми балачками».

Щоб залучити більше чоловіків до вступу на військову службу, «потрібно обіцяти їм усе, що вони хочуть почути: від обіцянок виплат до лестощів та розповідей про їхню особливу велич, їхній внесок у справу побудови нової Росії», — сказав Галлямов агентству AP.
Для більшості ветеранів післявоєнний шлях є складним

Післявоєнний шлях для багатьох ветеранів не є простим. Більшість тих, хто підписав військові контракти, не можуть їх розірвати згідно з указом Путіна про «часткову мобілізацію» 2022 року, а ті, кого призвали того року, також ще не демобілізовані.

Ті, хто отримав важкі поранення або досяг певного віку, можуть бути звільнені зі служби, а деякі спеціальні підрозділи, за повідомленнями, пропонують обмежені терміни служби.

Як повідомив у грудні представник Адміністрації президента Сергій Новіков, з України повернулося близько 167 000 військовослужбовців, хоча російські ЗМІ та експерти стверджують, що ця цифра, ймовірно, є вищою.

Конкурс на участь у програмі «Час героїв» є жорстким і вимагає вищої освіти та досвіду керівної роботи. З-поміж понад 65 000 претендентів у 2024–2025 роках, згідно з інформацією на сайті програми, було прийнято лише 168 осіб. З них близько 80 були призначені на різні посади на національному, регіональному чи муніципальному рівнях.

Незалежне російське інформаційне видання «Медуза» повідомило в червні, що щонайменше 1 300 ветеранів були призначені на державні посади, обрані до місцевих законодавчих органів та рад або отримали роботу в державних компаніях чи установах. За даними «Медузи», близько 850 з них мали певний досвід роботи в уряді або у пов’язаних з ним сферах ще до проходження військової служби, і видання дійшло висновку, що більшість учасників програми вже належали до правлячого класу.

Агентство AP не змогло самостійно перевірити ці висновки, але повідомлення про державних чиновників або законодавців, які служили в Україні, а потім повернулися до своєї цивільної кар’єри, є поширеними.

Депутат Думи Олексій Журавльов, голова партії «Родіна» («Батьківщина»), повідомив, що служив на фронті, зберігаючи при цьому своє місце депутата, як і деякі його колеги. Нещодавно він різко виступив проти YouTube-блогера, який поцікавився, чому він не воює в Україні на повну ставку. Пізніше Журавльов заявив, що проводить «більше часу на передовій, ніж у Думі».

Губернатор Тамбовської області Євген Первишов, кандидат від партії «Єдина Росія», який також був колишнім мером рідного Краснодара і деякий час працював депутатом Думи, у 2022 році служив в Україні у складі спеціального військового підрозділу.

У 2024 році уряд Великої Британії охарактеризував цей підрозділ як такий, що має «незвично велику кількість членів партії «Єдина Росія» та синів кремлівських високопосадовців». У дописі в X Міністерство оборони Великої Британії зазначило, що цей підрозділ переважно займається операціями з використанням дронів далеко від лінії фронту, що дозволяє елітним політичним діячам «уникнути звичайних вимог російської військової служби, маючи гарантовану безпеку».

Після служби, що тривала менше року, Первишов був прийнятий до програми «Час героїв», а згодом призначений виконуючим обов’язки губернатора Тамбовської області, після чого у вересні 2025 року був обраний губернатором.
Ентузіазм щодо обіцянок Путіна згасає

Іван Філіппов, який вивчає пропаганду та аналізує військових і провоєнних блогерів, зазначає, що такі приклади підсилюють розчарування у провоєнному середовищі, яке спочатку з ентузіазмом сприйняло обіцянку Путіна про нову «еліту».

«Вони були дуже раді, коли він виголосив ці слова, але досить швидко з’ясувалося, що мова йде не про (справжніх) ветеранів», — сказав він AP. Натомість, додав він, мова йде про тих, хто хоч раз побував на полі бою, «вистрілив з гаубиці, отримав посвідчення ветерана» і повернувся на службу.

Зараз войовничі прихильники війни розуміють, що на повернення додому на військових чекає «важке життя», зазначив він.

«Вони чітко розуміють, що ніхто не пустить їх до влади», — сказав Філіппов.

Новіков, чиновник Кремля, у грудні заявив, що «десятки тисяч» ветеранів, які повернулися з війни, залишаються без роботи, і це «створює небезпечну зону ризику».

Що стосується призначення ветеранів на керівні посади, то Кремль, природно, віддає перевагу «раціональним бюрократам», які відслужили у збройних силах, зазначив аналітик Петров.

«Владі зовсім не потрібні бандити, які повертаються звідти», — додав він.

Джерело: apnews.com