Путін ризикує викликати обурення громадськості через новий набір до армії

Москва розглядає можливість проведення мобілізації через скорочення кількості новобранців та високих втрат.

Як повідомляється, Володимир Путін планує нову хвилю мобілізації, оскільки потік солдатів до України вичерпується.

За інформацією джерел, з якими поспілкувалися російські ЗМІ, цей крок може відбутися після виборів до Державної Думи у вересні, а нові депутати отримають завдання переконати населення підтримати мобілізацію, про що повідомляють російські канали у Telegram.

Кремль відчуває дедалі більший тиск з метою поповнення своїх збройних сил, які демонструють незначний прогрес на фронті та рекордно високі втрати — понад 30 000 осіб на місяць.

За даними, отриманими виданням «Верстка», цієї весни потік новобранців, які вступають до лав збройних сил для участі у бойових діях в Україні, скоротився більш ніж на третину порівняно з минулим роком.

Вісім джерел у Адміністрації президента та призовних органах повідомили незалежним російським ЗМІ «Верстка» та «Важние истории», що ідея мобілізації розглядається вперше з часу катастрофічного призову 2022 року.

Єдина попередня мобілізація в Росії, що відбулася у вересні 2022 року, спричинила відтік близько 700 000 росіян — цифра, що приблизно дорівнює чисельності всіх московських бойових сил в Україні.

Ці люди непропорційно часто походили з молодих, освічених та заможних верств населення: 85 відсотків — віком до 35 років, а 80 відсотків мали вищу освіту. Майже 11,5 відсотка банківських заощаджень росіян, близько 4 трлн рублів (40,5 млрд фунтів стерлінгів), покинули країну у 2022 році.

Вважається, що Путін не хотів повертатися до мобілізації, натомість покладаючись на привабливу заробітну плату та підписні премії для добровольців, а також на вербування з маргінальних верств населення, зокрема серед ув’язнених, трудових мігрантів та боржників.

Інші джерела, з якими спілкувалися ЗМІ, заявили, що, з огляду на політичні ризики, на їхню думку, більш імовірним є те, що Кремль вдасться до альтернативних заходів, таких як призов резервістів.

Українські військові чиновники вважають, що Кремль також планує набрати 18 500 іноземців.

За даними нового звіту, підготовленого спільно організацією Truth Hounds, Міжнародною федерацією з прав людини (FIDH) та регіональними партнерами, на сьогодні щонайменше 27 000 іноземців із понад 130 країн записалися на службу в російську армію.

На тлі скорочення кількості нових рекрутів у країні середні щомісячні виплати вербувальникам у регіонах цього року зросли більш ніж удвічі, водночас різко збільшилися премії для новобранців, а в рамках «акцій» обіцяють підвищену винагороду за підписання контракту до закінчення терміну.

Абітурієнтам дедалі частіше пропонують «тилові» посади — водіїв, охоронців та будівельників або навіть «миротворців» (роль, якої, судячи з усього, не існує), перш ніж відправляти їх на лінію зіткнення.

Нестача військових призвела до появи у мережі відео з міста Пенза, на яких видно, як офіцери призовної служби в балаклавах хапають людей просто на вулицях і тягнуть їх до призовних пунктів.

Кількість пошукових запитів, пов’язаних із «мобілізацією», у «Яндексі» — російському аналогу Google — з січня по квітень зросла більш ніж у чотири рази.
«Справи розвиваються не зовсім так, як планувалося, і ті, хто залучений до цього процесу, почали проявляти креативність», — повідомило «Верстці» джерело, наближене до Кремля. «Незрозуміло, що мобілізація може кардинально змінити, окрім як спровокувати протести та економічний колапс».

«Навесні не було реальної політичної підготовки, але зараз є чимало причин для такого рішення: провалений наступ, втрата ініціативи, неефективність протиповітряної оборони», — зазначило інше джерело, наближене до Кремля.

Російські солдати, розгорнуті на передовій, розповіли «Верстці», що якість новобранців різко погіршилася через погіршення умов на місцях. Один мобілізований солдат зазначив, що багато бійців «нездатні воювати».

«Одніх витягують із в’язниць, інших — з вулиць… серед них є й злочинці, часто вже такого віку та з таким поганим станом здоров’я, що ледве стоять на ногах… Люди, які донедавна буквально лежали на вулицях», — сказав він. «Вони — одноразові».

Інший, який служить на Харківському фронті, сказав: «З січня ми боремося за ділянку площею близько 300 квадратних метрів — постійний артилерійський «пінг-понг», багато вбитих і поранених… Нам не вистачає всього: живої сили, боєприпасів, дронів. Ми їмо корм для худоби».

«Нові контрактники не виживають довше місяця, якщо у них немає зв’язків», — зазначило інше військове джерело, додавши, що з тих, хто вижив, близько половини дезертирували.

За словами Анни Кіст-Батлер, директорки GCHQ, з початку повномасштабного вторгнення загинуло майже 500 000 російських солдатів.

Цього року війська Москви досягли в Україні лише незначних територіальних успіхів. У травні вони зафіксували найменші місячні здобутки з жовтня 2023 року, незважаючи на посилення атак на 37,5 відсотка.

Логістична кампанія України середньої дальності та удари на великі відстані по нафтопереробних заводах і військовій інфраструктурі також становлять дедалі більшу військову та політичну загрозу.

У середу президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія була змушена передислокувати засоби протиповітряної оборони до Москви та на Керченський міст — маршрут постачання, що з’єднує Крим із материковою частиною Росії, — для захисту від київських дронів.

Джерело: www.telegraph.co.uk