Перевага Росії в чисельності над Україною поступово зникає

Щоб покрити свої втрати у війні в Україні, Росія щомісяця має набирати 30 000 нових солдатів, проте останні великі кампанії з набору не змогли досягти цієї мети. Великі втрати впливають не лише на військові дії, а й на економіку.

Що б ви зробили з премією у розмірі 80 000 доларів, якщо б вона була у понад чотири рази більшою за середню річну зарплату? Або з погашенням боргу у розмірі 140 000 доларів?

Саме такі питання ставлять чоловікам у Росії, коли армія рекламує багатомільйонні заохочення за участь у війні в Україні. На рекламних плакатах уздовж доріг та в соціальних мережах пропонують вражаючі суми разом з обіцянками стати героєм або отримати російське громадянство в прискореному порядку.

Проте в першому кварталі цього року набір до армії в Росії був на 20 відсотків нижчим, ніж у 2025 році, і ознаки вказують на те, що він і далі залишається низьким, зазначив експерт з російської економіки Яніс Клуге.

Стратегія Кремля вже давно полягає у виснаженні України, спираючись на свою величезну чисельність населення та потужну військову промисловість, здатну вести повільну та виснажливу війну. Тепер, коли війна в Україні вступила у п’ятий рік, поповнення військової скарбниці президента Володимира Путіна можна завдячувати війні в Ірані, яка спричинила зростання цін на нафту.

У чому ж все-таки проблема для Росії?

«Рублі не воюють», — сказав старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) з питань Росії та Євразії Найджел Гулд-Девіс. Він зазначив, що це перша війна в історії Росії, де держава платить громадянам за те, щоб вони воювали, замість того, щоб примушувати їх, і це створює економічну напругу та проблеми з живою силою.

«Є ознаки того, що цей стимул може перестати ефективно діяти і що Росія почала втрачати більше солдатів, ніж здатна мобілізувати», — зазначив Гулд-Девіс у нещодавньому звіті.

Згідно з аналізом американського аналітичного центру CSIS, опублікованим у січні, на російському боці у війні загинуло 325 000 солдатів. Щоб замінити цю велику кількість, Кремль повинен щотижня набирати близько 30 000 осіб.

За даними української розвідки, протягом перших трьох місяців 2026 року контракт підписали близько 70 500 нових російських солдатів, що на 30 000 менше від поставленої Кремлем мети.

За словами аналітиків, Москва застосовує дедалі відчайдушніші заходи для посилення своїх військ, і Путін може бути змушений цього року ухвалити ще більш непопулярні рішення, якщо він бажає продовжувати війну в Україні.

Зрештою, якщо потенційний призовник не був готовий минулого року прийняти солідну премію за вступ до лав збройних сил, незрозуміло, що могло б переконати його зараз – особливо з огляду на повідомлення про погане поводження на фронті та те, що солдати дають хабарі офіцерам, щоб уникнути місій, які ведуть до неминучої смерті.

Росія вже відправила на фронт десятки тисяч колишніх в’язнів, отримала поповнення у вигляді трьох хвиль північнокорейських солдатів та заохочує іммігрантів приєднуватися до своєї армії. Уряд нещодавно оголосив про нову кампанію з набору, пропонуючи погашення боргів на суму до 140 000 доларів чоловікам, які укладуть контракт і яким інакше загрожувала б неплатоспроможність.

Зменшення кількості призовників через конфлікт також позначилося на економіці решти Росії, яка зараз стикається з кризою робочої сили.

«Справа не тільки в тому, що їм важко знайти людей на фронт… їм важко знайти людей і на роботу», — сказав Гулд-Девіс.
Розин заявив CNN: Путін може не мати переваги в переговорах про мир у найближчому майбутньому

Особливо в оборонній промисловості є ознаки того, що вона вже працює на максимальній потужності. Заводи працюють цілодобово. Це означає, що Росії складно ще більше збільшити військове виробництво, тоді як попит на заводських робітників посилює тиск на решту економіки.

«Вся російська економіка страждає від найсерйознішого в історії дефіциту робочої сили», — сказав Гулд-Девіс.

Окрім чоловіків, які постраждали під час війни, сотні тисяч людей покинули країну, щоб уникнути мобілізації. Виниклий дефіцит робочої сили підвищує зарплати, що, у свою чергу, є джерелом інфляції.

«Робоча сила є більш дефіцитним ресурсом, ніж фізичний капітал або фінанси. Її також важче збільшити», — зазначив Гулд-Девіс. «З певними зусиллями можна побудувати новий завод або зібрати гроші. Але держава не може диктувати рівень народжуваності».

Дефіцит робочої сили може змусити Кремль залучати більше робочої сили з Індії, Північної Кореї та низки африканських країн, щоб полегшити тиск як у цивільному, так і у військовому секторах.

Як радикальний захід це може означати другу примусову мобілізацію разом, наприклад, із забороною виїзду з країни, особливо для юнаків призовного віку. Путін намагався цього уникнути, особливо після крайньої непопулярності першої часткової мобілізації, яка спонукала багатьох росіян емігрувати.

«Кремль незабаром зіткнеться з фундаментальним вибором: або радикально посилити свої вимоги до російської економіки та суспільства, або зменшити свої військові цілі», — прогнозує Гулд-Девіс.

Війна поглиблює економічну напругу

Деякі експерти, зокрема Марія Снєгова з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), вважають, що Кремль зможе якось впоратися з проблемою набору, збільшивши тиск на регіони за межами великих міст, таких як Москва, змушуючи студентів укладати військові контракти та вербуючи більше іноземців.

Також той факт, що оборонна промисловість наближається до максимальної потужності, створює Путіну труднощі, але це не є катастрофічним, сказала Снєгова.

Однак економічно напруга стає дедалі помітнішою, зазначила Снєгова.

«Особливо цього року ми бачимо, як економічні витрати змушують Кремль робити складні вибори», — сказала вона.

Вчена зазначила, що економічне навантаження, пов’язане з утриманням військових витрат, зросло, оскільки витрати Росії на військовослужбовців та вербування щороку сягають десятків мільярдів доларів, складаючи, за деякими оцінками, 9,5 відсотка федерального бюджету та два відсотки ВВП.

За словами Снєгова, російська економіка переживає зупинку зростання — за оцінками деяких економістів, навіть економічний спад — а також масові закриття підприємств і падіння довіри споживачів.

Незважаючи на деяке зростання зарплат, доходи не встигають за стійкою інфляцією. Офіційний річний рівень інфляції станом на червень становив 5,52 відсотка, повідомило російське державне ЗМІ ТАСС.

Звичайні російські домогосподарства стикаються з цінами на продукти харчування, які на понад 18 відсотків вищі, ніж у січні 2024 року, дуже високими комунальними рахунками та нещодавнім підвищенням ПДВ на два відсотки. Удари України по критичній інфраструктурі Росії в деяких регіонах також спричинили дефіцит бензину та постійні затримки в аеропортах.
1536-й день війни: Кремль: перемир’я не триватиме довше трьох днів

Хоча загальний рівень інфляції знову сповільнився, настрої споживачів у цьому питанні, за словами Снєгова, залишаються негативними.

«Ці тенденції можуть… послабити підтримку війни, потенційно посилюючи соціальне невдоволення», — сказала Снєгова. «Однак режим посилює свій репресивний апарат».

«Кремль має схильність скоріше подвоювати свої цілі, ніж відступати від них», — попередила аналітик.

Україна є більш інноваційною

Водночас успіхи України у війні з використанням дронів та у сфері технологій означають, що її збройні сили завдають Росії набагато більших втрат, ніж на попередніх етапах війни.

«Українські війська досягають успіху і випереджають супротивника в інноваціях», особливо у використанні тактичних дронів, сказала аналітик Інституту військових досліджень (ISW) у Вашингтоні Катерина Степаненко.

Раніше цього року президент України Володимир Зеленський заявив, що його війська вперше захопили російські позиції, використовуючи лише дрони та роботів, і провели понад 22 000 безпілотних наземних місій за допомогою роботів протягом перших трьох місяців 2026 року.

Нещодавно New Scientist підтвердив, що Україна вперше повністю знищила російських солдат за допомогою дрона, керованого штучним інтелектом. Щоправда, це ще не застосовується на широкій основі, але все одно є великим прогресом.

У травні Україна змогла звільнити приблизно 100 квадратних кілометрів, і це був вже другий місяць поспіль, коли російські війська зазнали територіальних, так би мовити, «чистих втрат», повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сірський.

За оцінками західних чиновників, втрати Росії становлять близько 30 000–35 000 солдатів на місяць, хоча оцінки варіюються. Сирський стверджував, що в травні українські оператори дронів вбили або поранили більше солдатів, ніж Росія змогла мобілізувати.

І хоча військові технології України вдосконалюються, експерти зазначають, що російська армія стала слабшою, оскільки на фронт відправляють дедалі більше колишніх в’язнів та солдатів без підготовки.

За словами Степаненка, спроби Москви завербувати студентів до елітних підрозділів своїх безпілотних військ супроводжувалися недовірою та негативною реакцією після того, як Міністерство оборони Росії відправило частину операторів дронів на фронт для наступальних операцій піхоти.

«Це спричинило дуже несприятливу PR-кампанію щодо набору військ безпілотних систем», — сказав Степаненко.

Джерело: www.err.ee