«Мирні переговори мертві»: Україна більше не розраховує на США в питанні завершення війни

Оскільки мирні переговори зайшли в глухий кут, а Україна стала більш самостійною, президент Володимир Зеленський, схоже, відходить від США.

Ця проблема назрівала вже давно. Більше року тому, після інавгурації президента Трампа, США перестали бути для України тим партнером, яким були раніше у війні проти Росії. Але зараз президент України Володимир Зеленський, здається, також відходить від цих відносин, віддаляючи свою країну від того, хто колись був її найбільшим союзником.

Можна назвати це пробним розлученням, яке значною мірою було спричинене американо-ізраїльською війною з Іраном. Підтримувані США мирні переговори щодо припинення бойових дій в Україні були зупинені з кінця лютого, коли на Тегеран впали перші бомби. Оскільки переговори зараз перебувають на штучному підтриманні життя, Зеленський публічно критикував США у такий спосіб, який був би немислимим минулого року, коли Україна вела делікатну боротьбу проти тиску адміністрації Трампа на швидкий мир, який був вигідним для Росії.

З початку війни в Ірані американські переговорники «не мали часу на Україну», поскаржився Зеленський. Він заперечив, що рішення США призупинити санкції щодо частини російської нафти в надії пом’якшити економічні напруження, спричинені війною в Ірані, надає Кремлю «відчуття безкарності». Натискаючи на Україну, щоб вона обміняла територію на мир, адміністрація Трампа «все ще обирає стратегію, яка передбачає більший тиск на українську сторону», ніж на Росію, — сказав він.

Зараз Україна, здається, готується до тривалої війни з Росією, яка понад чотири роки тому розпочала повномасштабне вторгнення, а також до майбутнього з меншою американською допомогою.

Мирні переговори «мертві», — сказав Гаррі Неделку, старший директор європейської політичної консалтингової фірми Rasmussen Global. «Реальних переговорів більше немає. Переговорів більше немає. У Росії зараз немає стимулу це робити. І США теж зараз не виглядають як надійний, розсудливий посередник між двома сторонами».

Одна з причин зростаючої відвертості України проста. Після років зусиль з розбудови власного оборонного виробництва вона вже не так сильно потребує США. Київ також відкрито шукає підтримку в інших країнах.

Протягом останнього місяця пан Зеленський активно заручався підтримкою в Європі. Він подякував таким країнам, як Німеччина та Італія, за допомогу Україні, оскільки війна з Іраном загрожувала постачанню зброї до Києва. Він уклав угоди про допомогу країнам Близького Сходу в захисті від іранських дронів — угоди, які можуть сприяти налагодженню нових відносин у сфері безпеки.

Витіюча дорога до можливого розриву з США усіяна невдачами та приниженнями для України. Через місяць після вступу на посаду Трамп та його оточення принизили Зеленського під час зустрічі в Білому домі. Трамп неодноразово намагався переписати історію, стверджуючи, що війну розпочала Україна, а не Росія. Адміністрація Трампа загравала з Росією, одночасно скоротивши допомогу Україні на 99 відсотків.

Донедавна українські лідери здебільшого стримували свої емоції, сподіваючись уникнути повного розриву. Сполучені Штати все ще надають життєво важливу розвідінформацію з поля бою. Вашингтон має унікальні можливості для посередництва між Москвою та Києвом. І хоча американський уряд більше не надає зброю Києву, він дозволяє Україні купувати її за кошти інших західних союзників.

Вважалося, що якщо спровокувати адміністрацію Трампа, то не тільки ця допомога може зникнути, але й сам Трамп може повністю відмовитися від України та повністю перекинути американський вплив на президента Росії.

Спостерігаючи за непередбачуваною зовнішньою політикою Трампа (то спроба захопити Гренландію, то напад на Іран), Київ зрозумів, що повинен бути більш самодостатнім.

Україна розширила свою оборонну промисловість і уклала угоди про обмін досвідом у сфері безпілотників з іншими країнами, сподіваючись отримати мільярди доларів, які можна буде реінвестувати у свої оборонні підприємства. Водночас наступ Росії значною мірою зупинився.

Зараз Україна виробляє більшість безпілотників, які використовує. Посол України при НАТО Альона Гетманчук зазначила, що вітчизняні перехоплювачі збили понад 60 відсотків російських безпілотників. «Зараз ми почуваємося більш самодостатніми», — сказала Гетманчук.

Навіть якщо потік зброї американського виробництва вичерпається — а ризик цього зростає з огляду на навантаження на запаси зброї через війну в Ірані — Україна зможе впоратися, вважає Максим Скрипченко, президент Центру трансатлантичного діалогу, дослідницької групи в Києві.

«Якщо одного ранку ми прокинемося без усього цього, це не буде такою катастрофою, як раніше», — сказав Скрипченко. «Це не так, як за часів Байдена, коли ми так сильно залежали від американських ресурсів».

Аналітики зазначають, що найважче буде замінити американську розвідку. Однак, за словами Скрипченка, з часом на зміну їй можуть прийти європейські альтернативи.

Київ також потребує американських перехоплювальних ракет «Патріот» — єдиного реального захисту, який він зараз має проти російських балістичних ракет. Хоча Україна намагається створити власні перехоплювальні ракети, це займе час. Але незалежно від стану відносин між США та Україною, Сполучені Штати все одно мають обмежену кількість «Патріотів», які можуть надати Києву.

Щодо мирних переговорів, Володимир Фесенко, український політичний аналітик, наголосив, що переговори все ще є важливими і що Київ не може відмовитися від усього співробітництва з Вашингтоном.

«Можна сказати, що США не є найкращим партнером, не найкращим посередником у мирних переговорах», — сказав він. «Але Сполучені Штати — і адміністрація Трампа — є єдиним реальним модератором і найвпливовішим у мирному процесі. І в цьому сенсі у нас немає альтернативи».

Навіть попри те, що переговори дали мало результатів, Україна продовжує дипломатичні переговори зі Сполученими Штатами.

Коли пан Трамп запропонував триденне перемир’я, починаючи з суботи, пан Зеленський погодився, незважаючи на поширений в Україні скептицизм щодо того, чи витримає воно, не кажучи вже про сприяння просуванню миру. Київ і Москва звинуватили одне одного у порушенні перемир’я вже першого дня.

У п’ятницю Зеленський повторно висловив надію, що переговорники Трампа — його спеціальний посланник Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер — відвідають Київ, столицю України. Обидва вони кілька разів відвідували Москву, але ще не підтвердили поїздку до Києва. У неділю Зеленський зазначив, що угода про обмін полоненими, укладена в рамках перемир’я, все ще має відбутися, і заявивши, що «ми очікуємо, що американська сторона відіграватиме активну роль у забезпеченні її виконання».

Зеленський визнав, що війна проти Ірану відвернула увагу переговорників від України і, часом, призвела до дій, що шкодили Києву.

Незабаром після початку тієї війни в лютому адміністрація Трампа видала виняток із санкцій щодо продажу російської нафти, яка вже перебувала в морі. Київ заявив, що цей виняток збільшить доходи Москви, але майже не сприятиме зниженню цін.

На початку квітня, незадовго до закінчення терміну дії винятку, українські посадовці відвідали Вашингтон і наполягали на тому, щоб американці не продовжували його, за словами двох українських посадовців, обізнаних із перебігом зустрічей. Їм повідомили, що виняток закінчиться, сказали посадовці, які висловилися на умовах анонімності, щоб обговорити приватні дипломатичні переговори.

Адміністрація Трампа все ж продовжила дію винятку. Зеленський різко розкритикував цей крок у дописі в соцмережах, заявивши: «Кожен долар, сплачений за російську нафту, — це гроші на війну». В інтерв’ю італійському радіо та в соцмережах він сказав: «Росія знову обдурила американців — обдурила президента США».

Цей епізод підкреслив, що Київ не може розраховувати на Вашингтон, заявили двоє українських чиновників.

На запитання щодо продовження терміну дії винятку та загального охолодження відносин представник Білого дому надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив, що Дональд Трамп з оптимізмом дивиться на укладення мирної угоди.

Ще один удар по Україні завдав віцепрезидент Джей Ді Венс. Минулого місяця пан Венс охарактеризував війну в Україні як «торги на даний момент за кілька квадратних кілометрів території». Він поставив під сумнів, чи варта захисту земля у східній Донецькій області, яка є основою майбутньої оборони України, з огляду на величезні людські втрати.

На брифінгу Зеленський відповів: «З усією повагою, віцепрезидент не бере участі в переговорах».

Якби він брав участь, додав Зеленський, Венс ймовірно мав би глибше розуміння того, «що насправді є територією незалежної України».

Через кілька днів Венс заявив, що припинення фінансової підтримки Києва з боку США та перекладення витрат на оборону України на Європу є «одним із тих кроків, якими я найбільше пишаюся серед усього, що ми зробили в цій адміністрації».

Хоча наслідки війни з Іраном стали викликом для Зеленського, вони також додали йому сміливості. Він не тільки відкрито критикував Вашингтон, але й Київ продовжив кампанію ударів по російській нафтовій інфраструктурі, незважаючи на заклики США припинити атаки.

Багато в чому дії Зеленського нагадували дії інших європейських лідерів, які обережно дистанціювалися від Трампа.

Європа замінила США як найбільшого спонсора військових зусиль України. Нещодавній кредит ЄС у розмірі 106 млрд доларів, значна частина якого призначена на військові витрати, надасть Києву більші можливості планувати війну, яка, як мало хто сподівається, скоро закінчиться.

Гетманчук, посол України в НАТО, заявила, що поглиблена співпраця між Україною та Європою може в кінцевому підсумку зробити Київ опорою європейської безпеки.

Наприкінці квітня, як наочний приклад нового світового порядку, пан Трамп провів 90-хвилинну телефонну розмову з паном Путіним. Дзвінка до пана Зеленського не було.

Джерело: nytimes.com