ЦРУ попереджає про можливий російський напад за допомогою дронів на Іспанію, Францію або Італію

Європейські міністерства закордонних справ мають у своєму розпорядженні точну доповідь за підсумками візиту директора Агентства до Москви / За інформацією литовського уряду, Росія планує запускати з кораблів грізні ракети «Гербера» з дальністю польоту 600 км

Росія готує нові атаки з використанням дронів у Європі, але цього разу вони будуть спрямовані проти середземноморських країн. Розвідувальні служби США зібрали інформацію про плани Кремля щодо ескалації конфлікту та поділилися нею з урядами кількох європейських країн. «Вони використовуватимуть дрони, запущені з моря, приховані в контейнері на кораблі; це зовсім не складно», — пояснює джерело, наближене до Міністерства оборони Литви, яке висловилося на умовах анонімності.

Обґрунтування такої ескалації вже давно лежить на столі. Москва неодноразово наголошувала, що постачання зброї, розвідувальних даних та військових радників Україні робить західні країни учасниками війни та законними цілями. Досі Росія діяла нижче того, що експерти називають «порогом війни», уникаючи дій, які могли б спровокувати скоординовану реакцію НАТО, але водночас розгорнула дедалі масштабнішу кампанію саботажу проти об’єктів у країнах, що підтримують Україну, а також поодинокі інциденти, очевидно спрямовані на те, щоб перевірити межі та випробувати реакцію. Першим ескалаційним кроком стало те, що рік тому 19 дронів, що летіли без боєприпасів, відхилилися в бік польського повітряного простору. Важливим переломним моментом став нещодавній інцидент із озброєними дронами в аеропорту Лейпцига, який німецька влада приписує російській розвідці.

Зараз литовські власті навіть знають, який саме тип дрона росіяни можуть застосувати проти Іспанії, Франції чи Італії. Це буде «Гербера»: його довжина становить приблизно два метри, розмах крил — 2,5 метра, вага — до 18 кілограмів, швидкість — близько 160 кілометрів на годину, а заявлена максимальна дальність польоту — 600 кілометрів, що завжди залежить від вибухового навантаження або інших змінних, таких як вітер. Одне торгове судно може перевозити кілька таких апаратів, і їх катапультувати набагато простіше, ніж значно більші «Шахед» або «Геран».

З відстані 200–300 кілометрів від узбережжя політ триватиме приблизно від години й чверті до двох годин, залежно від фактичної швидкості. Його невеликий заряд не здатний знищити великий об’єкт, але може спричинити пожежу, пошкодити відкрите обладнання або тимчасово закрити порт чи аеропорт. Бажаний ефект може бути не лише матеріальним, а й політичним та економічним.

Литва — як і інші країни — володіє цією інформацією з часу, що минув незабаром після таємничої поїздки директора ЦРУ Джона Раткліффа до Москви 25 серпня. Раткліфф прибув на американському військовому літаку, який зробив проміжну посадку в Ризі, у самому серці балтійського флангу НАТО. Публічно не зафіксовано, що він проводив зустрічі в Латвії, хоча дипломатичні джерела однієї з балтійських країн підтверджують, що їм було відомо про цю поїздку заздалегідь, а згодом їх поінформували про її зміст. Видання «The Wall Street Journal» та «Politico» стверджують, що Раткліфф вирушив туди, щоб попередити Росію про неприпустимість будь-яких атак чи провокацій проти НАТО.

За даними джерел, обізнаних із цією тривогою, уряди Іспанії, Франції та Італії також були поінформовані про те, що Росія готує можливу операцію з використанням дронів проти однієї з цих країн. І це попередження збігається з незвичайною реакцією Еммануеля Макрона: після скликання 16 вересня засідання Ради з питань оборони він через два дні запросив до Єлисейського палацу лідерів усіх партій та кандидатів на президентські вибори 2027 року. Кілька опитаних аналітиків у сфері оборони підтвердили, що їм відомо про існування звіту ЦРУ, який циркулював у європейських міністерствах закордонних справ; цей звіт дуже точно описує атаку, і французи надали йому великої ваги.

Чому саме атака на Іспанію, Францію чи Італію? У всіх трьох країнах у 2027 році відбудуться передвиборчі кампанії та вибори, і в них є радикальні сили, здатні експлуатувати страх і втому, пов’язані з Україною. Насамперед у Франції та Італії існують зв’язки або позиції, які явно наближені до інтересів Кремля. Вчора лівий кандидат Жан-Люк Меленшон пов’язав посилення російської загрози в Європі з «далекомагістральними ударами» України по російській території.

Кір Джайлз, британський аналітик, що спеціалізується на російській військовій стратегії та раніше працював у Академії оборони Великої Британії, застерігає, що віддаленість Іспанії від російського кордону не гарантує її безпеки. «Не обов’язково країни, що знаходяться на першій лінії, стануть ціллю. Ціль буде там, де знаходиться найслабше місце Європи», — стверджує він. Серед можливих вразливих місць він називає «такі країни, як Велика Британія чи Іспанія, які не інвестували в інтегровані системи протиповітряної та протиракетної оборони, придатні для протидії російській загрозі».

Головною метою операції із застосуванням ракет «Гербера», запущених з торгового судна, не має бути заподіяння значних руйнувань. З вибуховим зарядом вагою близько чотирьох-п’яти кілограмів цей пристрій є більш корисним для закриття аеропорту, спричинення пожежі, прольоту над військовим об’єктом або демонстрації того, що Росія здатна досягти тилу Європи. «Росія аналізує, де будь-яка операція матиме найбільший ефект через відсутність стійкості, цивільної оборони та політичну вразливість», — стверджує Джайлз. Вибір цілі, пояснює він, відповідає «рівнянню, яке постійно змінюється»: Москва розраховує, де вона може досягти найбільшого результату з урахуванням ризиків і ресурсів, які готова взяти на себе.

Ідея запуску з моря проти НАТО вже була озвучена українським виданням Defense Express рівно рік тому: дрони «Гербера», що транспортуються на танкерах «примарного флоту» і запускаються за допомогою катапульт з міжнародних вод. «Російська Федерація вже проводила навчання із запуску безпілотних літальних апаратів з кораблів. Наприклад, у 2020 році компанія «ЗАЛА» (російський виробник дронів, пов’язаний з оборонним консорціумом «Калашников») провела демонстраційні запуски, запускаючи дрони з судна, що рухалося».

У жовтні 2024 року вона відновила ці експерименти з практично нерухомої морської платформи. Окрім маневрів, у Балтійському морі вже стався інцидент: у лютому шведський військовий корабель виявив дрон, що злітав з російського корабля радіорозвідки «Жигулевськ» у протоці Ересунд. Швеція заблокувала пристрій і визнала цей політ порушенням свого повітряного простору. Саме в ті дні французький авіаносець «Шарль де Голль» перебував у Мальме: дрон залишався на відстані понад 10 кілометрів і не був ідентифікований. А 14 вересня російський військовий корабель випустив дві аварійні ракети в бік датського військового вертольота, який виконував рутинні завдання з спостереження в міжнародних водах Балтійського моря.

У російських колах, наближених до військових кіл, південний фланг Середземного моря вже подають як шлях, з якого можна загрожувати Франції, і навіть поширюють перелік можливих цілей. 19 вересня, лише через день після зустрічі, скликаної Макроном, впливовий канал у Telegram «Рибар» опублікував карту Середземного моря під заголовком «Російська медицина проти французької зарозумілості». У тексті йшлося про можливе постачання дронів «Геран-5» до Алжиру та зазначалося, що вони можуть досягти авіабудівних заводів, військових баз, атомних електростанцій та нафтохімічних комплексів на півдні Франції.

«Складається враження, що росіяни хочуть створити свою власну «павутину»», — пояснює литовське джерело, маючи на увазі гучну операцію, під час якої Україна сховала дрони в контейнерах, що перевозилися вантажівками через Росію без відома водіїв, і випустила їх поблизу російських аеродромів, щоб знищити низку літаків. Розвідувальні джерела в країнах Балтії пов’язують посилення агресивності Росії зі збитками, яких українські атаки завдають її енергетичному сектору.

Нещодавнє посилення російських диверсійних дій має кілька цілей: зменшити підтримку України, спровокувати розкол у НАТО та налякати європейське населення. Польща також володіє подібною інформацією. Прем’єр-міністр Дональд Туск попередив про можливі російські атаки за допомогою дронів або ракет проти країн, які допомагають Україні, і зазначив, що ці країни вже продемонстрували свою здатність зупиняти такі операції або виявляти їхніх виконавців та замовників. Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс застерігає: «Росія не буде ховатися. Ми просто маємо запобігти наслідкам».

Розмах крил «Гербери» дещо перевищує стандартну внутрішню ширину контейнера. Він міг би транспортуватися зі знятими крилами, у складеному вигляді або розміщеним по діагоналі, а також бути підготовленим на палубі. Ці дрони вже літали в небі над ЄС: «Гербера-2» (варіант цього російського дрона), нещодавно вилучений біля польського узбережжя, мав на борту осколкову боєголовку з детонатором та близько чотирьох кілограмів вибухівки. Однак цей інцидент не був морським запуском — ймовірно, дрон прибув із Калінінграда, перетнувши територію Литви.

Цей метод не є винятково російським: Україна вже запускає повітряні дрони з морських платформ. Деякі аналітики вважають, що це може бути відповіддю. У повідомленні Bloomberg особа, наближена до Кремля, попередила про намір покарати Європу за підтримку Києва.

Джерело: www.elmundo.es