Олекса Влизько – глухонімий юнак, якому судилося прожити лише двадцять шість років, устиг стати одним із найяскравіших голосів свого покоління. Доля відміряла йому надто короткий шлях — і надто довгу тишу. Скільки ще рядків могло народитися з його внутрішнього слуху, скільки образів збагатили б українську поезію, якби її не обірвала безжальна імперська каральна машина. У […]
Читати далі
Серед численного сонму борців за національно-культурне відродження України ХХ століття постать Олекси Тихого сьогодні звучить особливо актуально. Уродженець Донеччини, він ще за радянських часів гостро відчув небезпеку втрати цього краю — не лише територіально, а передусім культурно. Саме тому, працюючи вчителем історії у рідному селі, Тихий прагнув посіяти хоча б перші зерна української ідентичності в […]
Читати далі
Вероніка Черняхівська — українська поетка, перекладачка й одна з найтрагічніших постатей кола, яке згодом назвуть Розстріляним відродженням. Вона походила зі славетної інтелігентської родини: була онукою письменника Михайла Старицького й донькою громадської діячки та літераторки Людмили Старицької-Черняхівської. З дитинства жила в атмосфері культури, літератури й служіння Україні, що значною мірою визначило її світогляд і життєвий вибір. […]
Читати далі
Вона володіла сценою так, ніби народилася на ній. Її голос, погляд і мовчання однаково тримали зал у напрузі. Наталію Ужвій називали королевою української драми — і це був не комплімент, а визнання. Та за лаштунками театру її життя було не менш драматичним, ніж ролі, які вона виконувала. Любов і втрати, війна й цензура, слава і […]
Читати далі
Єдина донька українського історика, голови Української Центральної Ради та лідера УНР Михайла Грушевського могла б ніколи не лишатися в тіні свого видатного батька. Катерина Грушевська мала всі передумови для того, щоб посісти помітне місце в українській науці: блискучу освіту, виняткову працездатність, гострий аналітичний розум і сміливість братися за теми, які до неї практично ніхто не […]
Читати далі
«Захоплений поганин завжди, поет весняного похмілля», — так Богдан-Ігор Антонич умів означити самого себе: з легкою іронією, самозаглибленістю і тим дивним сяйвом, яке проривалося крізь усі його тексти. Один із найзагадковіших українських поетів першої половини ХХ століття, він поєднав у собі філософа-модерніста й містифікатора, язичника й християнина, дитинну екзальтацію й передчуття великої світової тривоги. Богдан-Ігор […]
Читати далі
Упродовж 27 жовтня — 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, неподалік містечка Медвеж’єгорськ (нині Республіка Карелія), відбулася одна з наймасовіших розправ над українською інтелігенцією. У цей проміжок часу органи НКВС зафіксовано здійснили розстріл 1111 осіб, серед них 287 українців та громадян, тісно пов’язаних з Україною. Серед закатованих — такі видатні постаті, як Лесь Курбас, […]
Читати далі
14 липня 1897 року народився Мирослав Ірчан — український поет, драматург, історик, журналіст. Його перо залишило по собі велику й різноманітну спадщину: вірші, повісті, новели, п’єси. А ще — біль незавершених творів. Великі романи про життя українських робітників у Канаді та Америці так і залишилися ненаписаними — Ірчан не встиг їх закінчити. Його шлях, як […]
Читати далі
В історії української культури є чимало постатей, які прокладали шлях там, де ще не було жодної стежки. Одним із таких став Іван Боберський — педагог, громадський діяч, організатор спортивного руху та популяризатор ідеї гармонійного поєднання фізичного й духовного виховання. Його називають «батьком українського спорту», адже саме він заклав підвалини організованої фізкультури в Україні, створив спортивну […]
Читати далі
Ім’я Всеволода Максимовича сьогодні знають лише одиниці, але його мистецтво — це шокуючий і красивий документ епохи. Він творив у час, коли світ стояв на порозі модернізму, а мистецтво ламало канони й рвалося до нового сенсу. Його життя — коротке, яскраве, болісне — стало справжнім художнім жестом, а твори — відображенням нестримного внутрішнього пошуку. Всеволод […]
Читати далі