З наближенням зими Київ стикається з дефіцитом грошових коштів саме в той час, коли Росія посилює свої зусилля з метою руйнування української економіки.
Володимир Путін посилює тиск Росії на Україну, руйнуючи міста, заводи, мости та порти постійними хвилями бойових дронів і ракет. Через нестачу засобів перехоплення Київ зазнає труднощів із збиванням дедалі більшої кількості російських безпілотників з реактивними двигунами — і на цьому проблеми України не закінчуються.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький попередив журналістів цього тижня, що цього року Україна стикається з дефіцитом фінансування оборони у розмірі 27 мільярдів доларів; Київ сподівається покрити близько 7 мільярдів доларів за рахунок внутрішніх ресурсів, а решту — за рахунок партнерів.
Частина фінансування від ЄС залишається пов’язаною з реформами, які Київ має ухвалити, щоб отримати ці кошти, тоді як інші союзники ще не заповнили решту дефіциту.
Протягом ночі Росія запустила понад 190 ракет і дронів у рамках загальнонаціонального нападу, який був спрямований переважно на енергетичну інфраструктуру, що спричинило відключення електроенергії в Києві.
«З літа практично не було жодного дня, коли ворог не атакував би енергетичну інфраструктуру.
Але атака такого масштабу та інтенсивності не відбувалася з кінця минулого опалювального сезону», — заявив Корецький у середу. Після атаки президент України Володимир Зеленський знову закликав союзників надіслати більше засобів протиповітряної оборони.
«Кожна ракета-перехоплювач справді рятує життя», — сказав він. «І чим ближче ми наближаємося до зими, тим більше нам потрібний цей захист. Ми маємо зробити все можливе, щоб стратегія Росії, спрямована на терор за допомогою балістичних ракет і дронів, не досягла успіху».
Останніми тижнями Росія посилила майже безперервні атаки дронів і ракет. У Києві безперервно — вдень і вночі — лунають сирени повітряної тривоги.
Удари наносилися по залізницях, енергетичних об’єктах, портах, заводах та іншій критичній інфраструктурі по всій країні, завдаючи серйозного удару по економіці України та посилюючи тиск на державні фінанси.
Уряд також розглядає можливість підвищення податків, шукаючи внутрішні способи часткового покриття дефіциту оборонного бюджету.
«Звісно, підвищення податків ніколи не є ідеальним варіантом, але в умовах війни ми не можемо дозволити собі розкіш популізму чи вдавати, ніби можемо уникнути звернення до громадян», — зазначила Олександра Мироненко, економістка аналітичного центру «Центр економічної стратегії».
Без грошей здатність України продовжувати чинити опір Росії буде підірвана, попередив Корецький. Києву зараз потрібні кошти, щоб оформити попередні замовлення на зброю та боєприпаси, які мають надійти наступного року.
«Це стосується, зокрема, безпілотників дальнього радіусу дії — нашої здатності перенести війну туди, звідки вона почалася. Це критична потреба, яку необхідно задовольнити», — сказав він.
Корецький повідомив журналістам, що Києву доведеться перерозподілити видатки, аби країна могла продовжувати воювати, а основні державні служби — функціонувати.
«Це передбачає суворий режим економії державних фінансів та відтермінування певних непріоритетних видатків. Ці кошти призначені для забезпечення виплат військовослужбовцям та підтримки їхніх сімей», — зазначив Корецький. «Насамперед ми фінансуємо: оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителів, лікарів та інших бюджетних працівників».
Зеленський підкреслив цього тижня, що «чітке завдання» його адміністрації полягає в тому, щоб «забезпечити поточні потреби України у фінансуванні оборони.
Усе, що ми можемо зробити разом із нашими партнерами, використовуючи їхні кошти — і це стосується насамперед оборонних замовлень — має бути виконано на 100 % до кінця року».
Україна не єдина, хто відчуває фінансове навантаження.
Москва також змушена покривати зростаючі бюджетні витрати — але її більша економіка та здатність підвищувати податки дають їй більше можливостей для продовження війни. Дефіцит федерального бюджету у першому півріччі досяг 5,8 трлн рублів (60,4 млрд євро), що фінансується за рахунок низки заходів з підвищення податків.
Як повідомляє Reuters, у 2027 році Росія планує витратити на оборону 17,1 трлн рублів (180 млрд євро), що на 27 % перевищує попередні бюджетні плани на цей рік і становить понад третину всіх бюджетних видатків.
Кремль знизив свої прогнози щодо доходів від нафти та газу на наступний рік; триваючі бомбардування України нафтопереробних заводів та енергетичної інфраструктури завдали значної шкоди виробництву.
За оцінками України, російські збройні сили зазнали у війні понад 1,5 мільйона втрат. Цього тижня президент Росії Володимир Путін збільшив штатну чисельність збройних сил до близько 2,4 мільйона осіб — це четверте збільшення з моменту початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
Незважаючи на дефіцит коштів, Україна все ще здатна завдавати Росії болючих втрат. Минулого тижня українська армія повідомила, що в рамках триваючої операції «Вівальді» російські війська були відтіснені на частині східного фронту, а також було взято в полон понад 250 військовослужбовців.
Київ також інвестує значні кошти у вітчизняні ракети великої дальності та безпілотники для нанесення ударів по цілях на території Росії. Однак Україні потрібні кошти для фінансування цих військових дій. Це чинить тиск на європейських союзників, які постачають Києву основну частину озброєння та фінансів після того, як США припинили більшу частину нової допомоги, коли Дональд Трамп повернувся до Білого дому минулого року.
Наразі ЄС виплачує транші за дворічним кредитом для України на суму 90 млрд євро, але Київ просить пришвидшити надходження коштів, щоб заповнити бюджетний дефіцит.
«Кошти потрібні вже цієї осені… особливо з огляду на мобілізацію, яку ворог зараз планує», — наголосив цього тижня міністр оборони Євген Хмара.
Однак перед виділенням додаткових коштів Брюссель хоче, щоб Верховна Рада України завершила ключові реформи, які є частиною дорожньої карти країни на шляху до можливого членства в ЄС.
«У міру просування реформ у Верховій Раді збільшуватиметься й бюджетна підтримка. У цьому календарному році у нас ще є в розпорядженні 37 млрд євро», — написала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після зустрічі із Зеленським на Генеральній Асамблеї ООН на початку цього місяця.
Київ, зі свого боку, також тисне на Брюссель, щоб той переглянув питання щодо активів російського центрального банку на суму понад 200 млрд євро, заморожених на території ЄС.
«Нам потрібно, щоб наші друзі, наші європейські політики, були достатньо сміливими і вжили рішучих заходів», — заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Наступний рік виглядає ще більш напруженим. Цього тижня Марченко повідомив донорам у Брюсселі, що у 2027 році Україні знадобиться 52,6 млрд доларів допомоги, тоді як близько 32,6 млрд доларів залишаються нефінансованими.
«Україна не має резервних коштів для покриття всіх своїх витрат. Якщо нам не вдасться отримати зовнішнє фінансування, нас чекає значне скорочення всіх непро пріоритетних видатків — і це може поширитися навіть на захищені видатки», — зазначила економістка Мироненко.
«Якщо на наших рахунках не буде реальних коштів, у нас не буде можливості виплачувати зарплати військовим, пенсії тощо. Отже, якщо міжнародної допомоги не буде, то все буде дуже погано», — додала вона.
Джерело: www.politico.eu/article/ukraines-war-chest-is-running-low-at-the-worst-possible-moment/
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
