Чому Індія намагається виступити посередником у створенні продовольчого коридору через Чорне море?

Індія має вплив на обидві сторони, але безпека морських перевезень та співпраця з Росією залишаються головними перешкодами.

Індія готова допомогти в організації «продовольчих коридорів» через Чорне море, заявив президент України Володимир Зеленський після телефонної розмови з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді в понеділок.

Ця заява пролунала напередодні переговорів за посередництва США в Абу-Дабі, на які Росія та Україна повернулися за стіл переговорів після дев’ятимісячної перерви.

Через кілька годин міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар провів розмову зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим.

Цього року Росія та Україна наносили удари по портах одна одної, перекривши експорт зерна та олійних культур, якими забезпечуються країни Африки та Південної Азії, що залежать від імпорту, а також спричинивши дефіцит соняшникової олії в Індії. Що пропонує Індія, чому вона прагне відігравати цю роль і чи зможе вона виконати взяті на себе зобов’язання?

Що сказали Зеленський та Моді?

«Індія готова виступити посередником у створенні продовольчих коридорів, і ми розраховуємо на продовження цих зусиль», — написав Зеленський у X після телефонної розмови. За його словами, лідери обговорили блокування Росією експорту зерна в Чорному морі.

Моді не згадував про продовольчі коридори чи Чорне море, але підтвердив готовність Індії «всіма можливими способами» сприяти мирному врегулюванню. Джайшанкар зазначив, що його розмова з Лавровим була присвячена війні та «поточним дипломатичним ініціативам».

Що пропонує Індія?

Хоча Нью-Делі не оприлюднив офіційного плану, ця пропозиція ґрунтується на ідеях, які індійські чиновники висували протягом кількох тижнів. Під час візиту до Києва у вересні Джайшанкар, як повідомляється, говорив про можливе призупинення ударів по чорноморському судноплавству та енергетичній інфраструктурі.

4 жовтня він заявив, що Індія веде переговори як з Росією, так і з Україною щодо безпеки судноплавства, експорту зерна та енергоносіїв, а також «можливостей уникнення атак».

«Останнім часом Індія стала непомітно проявляти ініціативу», — сказав Al Jazeera Правін Донті, старший аналітик з питань Індії в Міжнародній кризовій групі. Раніше Індія була «стриманою… щодо ролі посередника» і обмежувалася «риторичними закликами до дипломатії та діалогу», додав він.

Він зазначив, що вересневий візит Джайшанкара став ознакою активізації дій. На початку жовтня Київ отримав чотири пропозиції щодо припинення вогню від Індії, Туреччини, Єгипту та США. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіха назвав пропозицію Індії «найширшою», оскільки вона охоплює як Чорне море, так і енергетичну інфраструктуру.

План США передбачає лише припинення ударів по енергетичних об’єктах. Київ заявляє, що погодиться на перемир’я щодо енергетики та Чорного моря лише за умови, що ці два питання будуть вирішені разом. Росія досі відхиляла часткові перемир’я, наполягаючи на укладенні всеосяжної мирної угоди.

Раві Джоші, запрошений науковий співробітник Observer Research Foundation у Нью-Делі та колишній державний службовець, заявив DD India, що «важливе негайне досягнення домовленості або перемир’я, і саме про це Індія може вести переговори».

Він додав, що питання страхування залишається актуальною проблемою. «Судна не застраховані належним чином. Страховики не гарантують їхню безпеку», — зазначив він.

Чому це важливо для Індії?

Напруженість у Чорному морі безпосередньо обходиться Індії дорого.

3 листопада Міністерство закордонних справ повідомило, що п’ятеро громадян Індії загинули під час нападів на торгові судна в Чорному морі, а ще двоє зникли безвісти.

Індія також є найбільшим у світі імпортером рослинних олій і закуповує більшу частину соняшникової олії в Росії та Україні. У вересні імпорт харчової олії в країні скоротився на 7 відсотків.

Як повідомляє інформаційне агентство Reuters, імпорт соняшникової олії того місяця впав до 108 837 тонн — це найнижчий показник з квітня 2022 року. У жовтні було скасовано відправку російського вантажу обсягом 20 000 тонн, що прямував до Індії, через пошкодження портової інфраструктури, а відправка ще близько 60 000 тонн була відкладена.

«Для Індії це є пріоритетом, оскільки це спричинило коливання цін на зерно та їхнє зростання. Тож тут спостерігається збіг інтересів», — заявив в інтерв’ю Al Jazeera Максиміліан Гесс, науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики.

За словами Донті з Міжнародної кризової групи, президент США Дональд Трамп «звинуватив Індію у фінансуванні військових дій Росії через закупівлю російської нафти».

«Виступаючи посередником у війні з конкретними пропозиціями, Індія може здобути геополітичну вагу та авторитет, що допоможе пом’якшити частину необґрунтованої критики, яку вона зазнала нещодавно», — зазначив Донті, додавши: «Це підвищить її глобальний престиж після того, як минулого року вона дещо втратила свій блиск».

Чому експорт продовольства з Чорного моря має таке значення?

Як повідомляє «Аль-Джазіра», до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році близько третини світового експорту зерна проходило через Чорне море, причому Україна забезпечувала десяту частину світового експорту пшениці та 15 відсотків кукурудзи.

Перебої найболючіше відчувають країни-імпортери продовольства, особливо в Африці та деяких регіонах Азії. Цього року Чорне море перетворилося на арену двосторонньої «портової війни». Росія посилила удари по одеських портах України, через які зазвичай проходить близько 90 відсотків її зернових поставок, тоді як Україна завдала ударів по російських зернових терміналах.

У серпні Міністерство сільського господарства України знизило прогноз щодо експорту сільськогосподарської продукції на 2026–2027 роки більш ніж наполовину — до приблизно 29,6 млн тонн, повідомляє RBC-Україна.

За даними Reuters, до середини серпня внаслідок атак на судна було виведено з ладу понад 97 відсотків експортних потужностей Росії та України з перевезення зерна в басейні Азовського та Чорного морів.

Остання угода такого роду — «Чорноморська зернова ініціатива», укладена за посередництва ООН та Туреччини, — дозволила з липня 2022 року вивезти майже 33 млн тонн продовольства з трьох українських портів, перш ніж Росія вийшла з угоди через рік.

Чим Індія заслуговує на довіру як посередник?

Індія — одна з небагатьох великих держав, яка має робочі відносини як з Москвою, так і з Києвом.

Джоші зазначив, що стратегічна автономія Індії дає їй можливість домагатися миру, оскільки Нью-Делі «дружить з обома» сторонами. Індія також демонструє неупередженість.

У липні вона викликала тимчасового повіреного Росії, щоб засудити російський удар по торговому судну, в результаті якого загинуло 10 осіб, зокрема четверо членів екіпажу з Індії. Кілька днів по тому вона викликала посла України у зв’язку із загибеллю індійського моряка під час удару українського безпілотника по судні «Оморфі», як повідомляє PTI.

Крім того, Індія є клієнтом, який потрібен обом сторонам. За даними Індійської асоціації виробників соняшникової олії (SEA), у маркетинговому році 2025–2026 Індія імпортувала 1,46 млн тонн соняшникової олії з Росії та 443 000 тонн з України, а також великі обсяги російської сирої нафти.

Гесс із Інституту досліджень зовнішньої політики зазначив, що Зеленський звернувся до Індії, «оскільки вона має важелі впливу на Москву і є одним із небагатьох великих покупців її нафти, що залишилися».

Він додав, що в індійській фінансовій системі знаходиться значна сума російських коштів, доступ до яких Москва хоче зберегти.

Що стоїть на заваді Індії?

По-перше, Нью-Делі публічно не підтвердило цю пропозицію. Моді лише говорив про сприяння мирному врегулюванню, що залишає зобов’язання Індії під питанням. Київ також має сумніви щодо нейтральності Індії.

Україна неодноразово тиснула на Нью-Делі з приводу закупівель російської нафти, які Джайшанкар захищав під час свого вересневого візиту, заявляючи, що вони не визначатимуть хід війни.

Гесс зазначив, що Зеленський «хоче показати Індії, що їй, можливо, слід переглянути стан своїх партнерських відносин із Москвою». «Для України важливо показати всім, що Росія не є надійним партнером», — сказав він.

Індії також бракує фізичної опори.

Угода про експорт зерна 2022 року спиралася на Туреччину, яка контролює доступ до Чорного моря через Босфор і розмістила в Стамбулі спільний інспекційний центр у рамках цієї угоди.

Будь-який новий коридор потребуватиме суден, страховиків та інспекцій, які Індія не може забезпечити самостійно. Крім того, у цій сфері вже багато гравців.

Туреччина, Єгипет і США вже висунули свої пропозиції, а Кремль заявляє, що переговори в Абу-Дабі є тристоронніми, з Вашингтоном як єдиним посередником.

Насамперед, створення коридору зараз вимагало б припинення воєнних дій обома сторонами. На відміну від 2022 року, Україна також завдає ударів по російських зернових терміналах.

Росія, зі свого боку, відмовилася від останньої зернової угоди у 2023 році.

Гесс зазначив, що попередні спроби створити самостійний коридор провалилися, «оскільки Росія продовжувала атакувати українські порти», і що судноплавство відновилося лише тоді, коли Україна застосувала морські дрони, щоб відтіснити російський флот.

Що буде далі?

Російська та українська делегації зустрічаються в Абу-Дабі у вівторок і середу, але переговори застрягли на питанні території — цьому, що, за словами Джоші, «неможливо обговорити».

Гесс додав: «Росія досі не запропонувала жодних поступок і, фактично, в деяких питаннях навіть посилила свої вимоги.

Переговори та ці пропозиції мають інші цілі, ніж укладення фактичної угоди, а саме — вплинути на думку та позицію інших країн». З огляду на рекордно високі втрати серед військових, Москва, ймовірно, стикається з тиском всередині країни, зазначив він.

«Єдина мета Росії у веденні переговорів із Європою та США — це стратегія “розділяй і володарюй”», — сказав Гесс. «Для росіян [йдеться] про те, щоб змусити українців взяти на себе провину.

Для українців — про те, щоб змусити інших побачити, що росіяни діють недобросовісно».

Джерело: www.aljazeera.com