Напередодні нових переговорів Путін, схоже, хоче зруйнувати економіку України, через що на Київ чекає найважча зима

У той час як Росія зазнає труднощів із просуванням на землі на сході України, вона спрямовує все більше ресурсів на війну в повітрі.

За словами аналітиків, російські ракети та безпілотники завдають ударів по енергетичній інфраструктурі України сильніше та раніше цього року, ніж у попередні роки, а Кремль розширив перелік цілей, щоб ще більше підірвати українську економіку.

Минулого тижня незалежна слідча комісія ООН дійшла висновку, що Росія вчинила військові злочини та злочини проти людяності, навмисно атакуючи цивільну інфраструктуру, зокрема здійснюючи удари по життєво важливих енергетичних системах під час суворої зими 2025–2026 років.

Експерти зазначають, що цієї зими атаки, ймовірно, будуть ще жорстокішими. У той час як США готуються виступити посередниками у нових мирних переговорах наступного тижня, президент Росії Володимир Путін лише посилює свої атаки на Україну.

«Російська повітряна кампанія зараз «явно спрямована на руйнування української економіки», — заявив Джон Лаф, керівник відділу міжнародних партнерств у лондонському аналітичному центрі «New Eurasian Strategies Centre». Лаф також повідомив CNN, що, на його думку, багато союзників Києва в Європі не усвідомлюють, «наскільки серйозною є ситуація, що розвивається в Україні», а також яке фінансове навантаження це може створити для європейських партнерів.

«Путін дійшов висновку, що не зможе перемогти на Донбасі, кидаючи в бій все більше військ і намагаючись просунутися вперед, оскільки українці фактично провели відносно успішне літо», — сказав Лаф.

«(Путін) дійшов висновку, що єдиний спосіб зламати цю ситуацію — це фактично зруйнувати економіку, і вони роблять це систематично».

Крістіан Влас, дослідник Східної Європи в ACLED — організації, що відстежує конфлікти у світі, — зазначив: «Цієї зими ми станемо свідками жахливої гуманітарної ситуації, і це станеться набагато раніше, ніж минулого року».

Кількість загиблих серед цивільного населення в Україні досягла найвищого рівня з перших місяців війни: за даними ACLED, у 2026 році внаслідок російських ударів загинуло понад 2 700 українських цивільних осіб.

Кількість російських ударів по Україні у 2026 році постійно зростає. У січні 2026 року було зафіксовано 3 650 російських ударів по Україні. У жовтні ця цифра зросла до 5 532.

Кількість ударів України на території Росії також зросла: у жовтні було завдано 2 302 удари. Міністерство оборони України заявило, що минулого місяця воно завдало ударів щонайменше по семи підприємствах, задіяних у виробництві зброї, трьом військовим аеродромам та ключовим об’єктам радіолокації й військового зв’язку. Цього літа Україна також здійснила удари по складах найбільшого російського інтернет-магазину Wildberries.

Президент США Дональд Трамп також висловив думку, що Україні, можливо, доведеться поступитися частиною своєї території, щоб досягти миру. «Україна в підсумку матиме дещо іншу форму», — сказав він у інтерв’ю програмі «60 Minutes», яке вийшло в ефір у неділю, за кілька днів до того, як американські переговірники мають очолити тристоронні зустрічі в Абу-Дабі цього тижня.

Територіальна цілісність України захищена її конституцією, що робить офіційну поступку території незаконною, заявив президент України Володимир Зеленський.

Росія націлена на промисловість та експорт зерна

Російські атаки на об’єкти експорту України через Чорне море, порти на Дунаї, промислові склади, залізничну інфраструктуру та металургійну промисловість стали звичним явищем.

Частина цієї інфраструктури має як цивільне, так і військове призначення, але, за словами експертів, останні атаки безсоромно спрямовані виключно проти цивільного населення.

Щонайменше 55 українців загинули в понеділок, коли Росія бомбардувала будівлю школи, яка використовувалася як притулок і центр допомоги в Запоріжжі — це один із найтрагічніших інцидентів конфлікту, що триває вже п’ятий рік. За словами українських властей, у неділю об’єкт знову зазнав атаки з використанням дрона, коли рятувальники шукали людей, які опинилися під завалами.

Москва послідовно заперечує, що націлює свої удари на цивільне населення.

Тим часом у період з серпня по жовтень великі українські металургійні заводи у Кривому Розі та Запоріжжі зазнали ударів балістичними ракетами, що змусило їх зупинити роботу. Міська влада Кривого Рогу забила на сполох щодо «серйозних соціально-економічних наслідків» та втрати доходів для тисяч сімей через закриття металургійного заводу.

«Це удари по податковій базі України, а не просто, знаєте, по «промисловості» в дуже абстрактному сенсі», — сказав Влас. «Це б’є по зарплатах людей».

Влас зазначив, що в поєднанні з російськими ударами по інших ключових секторах, таких як сільське господарство та експорт зерна, це, схоже, є спробою Москви одночасно спровокувати численні економічні кризи в різних галузях української економіки.

«Вони націлюються на такі об’єкти, як торгові центри, склади, сховища — це порушує потік товарів, їхній збут тощо», — сказала Катерина Степаненко, керівниця групи з питань Росії в Інституті досліджень війни — вашингтонському аналітичному центрі, який пильно стежить за конфліктом.

І хоча раніше Росія здебільшого завдавала ударів вночі, Степаненко зазначила, що останнім часом вона дедалі частіше проводить денні удари, які частково спрямовані на зривання повсякденної господарської діяльності в Україні.

«Це призводить до оголошення повітряної тривоги, під час якої багато українських урядових будівель чи підприємств не можуть законно працювати, що й порушує господарську діяльність», — сказала вона CNN.

Удари по енергетичній інфраструктурі також порушують економічну діяльність, оскільки перебої з електропостачанням та водопостачанням серйозно впливають на роботу підприємств.

Російські війська також почали наносити удари по енергетичній інфраструктурі в тих регіонах України, які раніше не були цілями, наприклад у західному місті Рівне, зазначила Степаненко, що створює нові виклики для зношеної системи протиповітряної оборони України.

Наслідки ударів по енергетиці посилюються. Багато українських електростанцій пошкоджено настільки, що їх неможливо відремонтувати.

«Ми просто маємо пам’ятати про кумулятивний ефект цієї війни та про дуже велику втому з боку України», — сказав Лаф. «З огляду на те, що економічна система перебуває під таким тиском, це справді дуже небезпечний момент».

У ніч на неділю Росія атакувала енергомережу в Дніпропетровській області, внаслідок чого, за словами президента України Володимира Зеленського, понад 600 000 людей залишилися без електроенергії. Він також зазначив, що в інших регіонах, зокрема в Харкові та Житомирі, спостерігаються масові відключення електроенергії.

Місцева влада Києва повідомила, що станом на суботу приблизно 40 % будівель не мали опалення. Тим часом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із черговим суворим попередженням цього вихідного, коли в Україні випав перший сніг цього року.

«Москва навмисно прагне залишити мільйони українців без електроенергії, опалення та води напередодні зими», — сказав Сибіга. «Росія намагається досягти за допомогою холоду та темряви того, чого не може досягти на полі бою».

Цивільне населення платить за це

Зростання кількості жертв серед цивільного населення пов’язане з тим, що Росія розширила застосування реактивних дронів «Шахед» та безпілотних боєприпасів типу «лоітерінг» — зброї, яку українським силам важко збивати. Україна працює над покращенням своїх можливостей з перехоплення обох типів, але, за словами експертів, наразі російська зброя має перевагу.

Україна також стикається з постійним дефіцитом американських перехоплювачів «Патріот», які є одним із небагатьох видів оборонної зброї, здатних збивати російські балістичні ракети.

Як наслідок, «кількість загиблих і поранених серед цивільного населення зростає майже з квітня, практично безперервно. Але сплеск смертності в жовтні — на початку жовтня — просто приголомшує», — сказав CNN представник ACLED Влас.

Цивільне населення також платить високу ціну.

Новий звіт Міжнародного комітету з порятунку (IRC) показав, що в південних і східних регіонах України фінансові труднощі змушують цивільних мешканців покидати свої домівки або йти на серйозний ризик, аби продовжувати заробляти гроші. Наприклад, у деяких регіонах IRC виявив, що фермери ризикують життям, працюючи на замінованих ділянках, лише для того, щоб зберегти хоч якесь джерело доходу.

Серед сотень домогосподарств, опитаних у Миколаївській області, 91% заявили, що терміново потребують фінансової допомоги. У Дніпропетровську 42% назвали фінансову допомогу нагальною потребою.

«Брак фінансових ресурсів — це не лише проблема оплати рахунків. Це справді створює тиск, що змушує приймати рішення, які кардинально змінюють життя», — сказала Ольга Кашуба, заступниця директора IRC з управління польовими операціями в Україні.

Вона зазначила, що для багатьох цивільних мешканців східної України конфлікт почав руйнувати їхнє життя та засоби до існування ще у 2014 році, а це означає , що вони вже понад десятиліття страждають від економічного тиску.

Трамп натякає на «велику, прекрасну» угоду з безпеки з Європою після зустрічі з посланцем Путіна

Кашуба, яка працює в Києві, на власні очі бачила, як зростають економічні тривоги та як сусіди втрачають доходи. Місцевий фермерський ринок, на якому вона працювала, закрився після того, як його зруйнував російський удар. Нещодавно під час чергового нападу було пошкоджено сусідній склад, що завдало шкоди запасам багатьох дрібних книготорговців, розповіла вона CNN.

«Коли спалюють продуктові магазини, коли спалюють склади… так, це впливає на товари», — сказала Кашуба. «Але це також джерело доходу для багатьох людей — для тисяч людей».

Джерело: edition.cnn.com