Українська академія наук, зруйнована дроном, відіграє ключову роль у наукових дослідженнях

Понад 90 відсотків наукових відкриттів України пов’язують із Національною академією наук України, зокрема досягнення в галузі астрономії та військових технологій.

Російський напад на Національну академію наук України в понеділок завдав серйозного удару по провідній науковій установі країни, яка останнім часом стала центром інновацій у воєнний час і яка також стоїть за майже кожним значним українським цивільним відкриттям минулого століття.

Вчені, пов’язані з академією, зробили внесок у нещодавні відкриття в галузі астрономії та медицини і відіграли ключову роль у розробці нових військових технологій, зокрема дронів та посиленого бронювання для транспортних засобів.

У вівторок науковці з України та з усього світу засудили удар реактивним дроном, внаслідок якого штаб-квартира академії в Києві частково обвалилася та охопилася полум’ям, що призвело до загибелі щонайменше двох осіб та поранення кількох інших.

«Наука стала мішенню. І світ це побачив», — йдеться у заяві академії, опублікованій у вівторок. «Не може бути такого, що «наука стоїть вище політики», коли наука зазнає збройних атак».

Спочатку було незрозуміло, чи академія стала ціллю навмисно. Будівля розташована поблизу центру обробки даних, який обслуговує великий телекомунікаційний та інтернет-провайдер «Укртелеком». Останнім часом такі об’єкти часто стають об’єктами російських атак.

«Це скоріше символ, який росіяни хочуть знищити», — сказав у вівторок 26-річний киянин Марк Омельченко, перебуваючи поблизу згорілої будівлі. «Але я не думаю, що це знищить науку».

Наукові установи не уникли руйнувань з моменту початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нещодавнє дослідження показало, що до 2025 року третина українських університетів зазнала пошкоджень внаслідок військових дій, а понад 10 вищих навчальних закладів було знищено. Близько 7 500 науковців та дослідників стали вимушеними переселенцями або емігрували, а сотні інших загинули.

Академія відігравала центральну роль у наукових досягненнях країни. Згідно з офіційною історією, понад 90 відсотків наукових відкриттів країни приписуються академії, заснованій у 1918 році, що закріпило її репутацію як потужного центру цивільних досліджень. У близько 170 філіях по всій країні в ній працює приблизно 16 000 науковців.

У 2025 році віцепрезидент академії В’ячеслав Богданов заявив, що інститут дедалі активніше залучається до таємних військових досліджень.

Значна частина цієї оборонної роботи зосереджена навколо української програми безпілотників: автономне програмне забезпечення, призначене для виявлення та відстеження ворожих дронів; технологія внутрішньої навігації, що не покладається на картографічні дані від супутників глобального позиціонування; штучний інтелект, який дозволяє незліченній кількості дронів діяти як згуртований рій; а також ультрасучасний навчальний центр для пілотів дронів.

Однак науковці академії також зробили нещодавно відкриття в астрономії, медицині та матеріалознавстві.

Астрономи академії використовували машинне навчання для ідентифікації рідкісних типів галактик. Вони також об’єднали зусилля з NASA та її космічним телескопом імені Джеймса Вебба, щоб дослідити стародавні зоряні вихори, що існували незабаром після Великого вибуху. Ця робота мала вирішальне значення для розуміння того, як еволюціонував Всесвіт протягом мільярдів років.

Дослідники в галузі матеріалознавства застосували технологію 3D-друку для розробки нових матеріалів, що використовуються в регенеративній медицині. А фізики об’єдналися з колегами з Великого адронного колайдера, щоб надати інтригуючі натяки на існування екзотичної суміші гіпотетичних частинок.

Академія також розробила методи виробництва синтетичних алмазів та матеріалів для використання в промисловості та наукових дослідженнях, створила технологію, що полегшує зварювання об’єктів у космосі, та побудувала гігантські радіотелескопи, призначені для «підслуховування» віддалених шепотів космосу.

Вчених та інженерів, які звикли зосереджуватися на цивільних дослідженнях, попросили застосувати свої знання у військових цілях.

Геофізики, які використовують, зокрема, сейсмічні хвилі для дослідження надр Землі, розробляють засоби, здатні дистанційно й автономно виявляти вибухові пристрої. Вчені-матеріалознавці, які можуть придумувати способи будівництва міцніших мостів, будівель і транспортних засобів, залучені до розробки артилерійських снарядів із високою фрагментацією. Ядерні фізики, які зазвичай досліджують крихітні частинки, знайшли нові способи посилення бронювання військових транспортних засобів.

Валерій Залужний, посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України, у дописі в соцмережах висловив жаль з приводу російського удару безпілотником. «Я знав кожен куточок цієї будівлі, де працювали найкращі уми нашої науки та інтелігенції», — написав він. «Загинули мої близькі люди».

Війна змусила частину наукових досліджень країни перейти в підпілля — у буквальному сенсі. Міністерство науки країни побудувало підземні лабораторії, щоб інженери могли продовжувати працювати у відносній безпеці, а досвід, отриманий під час пандемії Covid-19, дозволив багатьом експертам — і студентам — стати майстрами дистанційної роботи та співпраці.

У своїй заяві академія зазначила, що, хоча її штаб-квартира зазнала серйозних пошкоджень, її стіни все ще стоять: «Академія, заснована понад століття тому разом з українською державністю, вистояла. Вона вистоїть і цього разу».

Джерело: www.nytimes.com