Українці готуються до суворої зими. Чи готові до неї й росіяни?

Поки українці насолоджуються останніми променями вересневого сонця, їхні думки звертаються до довгої холодної пори року, що наближається.

Зима наближається, а в Україні в умовах війни це означає місяці періодичних відключень електроенергії та невизначеності, пов’язаної з мінусовими температурами.

З огляду на те, що російські атаки дронів і ракет вже набирають тривожних обертів, а українська протиповітряна оборона ледве справляється з ними, багато хто побоюється, що наближення зими може стати найважчим періодом за весь час війни.

Протягом кожної з попередніх чотирьох воєнних зим російські авіаудари по енергомережі України та інфраструктурі опалення житлових будинків посилювалися.

Поки що це використання різкого зниження температур як зброї не змогло змусити українське цивільне населення підкоритися.

Однак існують побоювання, що нинішні умови є винятково сприятливими для Кремля.

Протягом останніх місяців запаси українських перехоплювальних ракет ППО «Патріот» небезпечно скоротилися, що позбавило країну надійного захисту від російських балістичних ракет.

Москва намагається скористатися цим дефіцитом, нарощуючи внутрішнє виробництво балістичних ракет і обстрілюючи українські міста рекордною кількістю ракет.

За даними ООН, це сприяло різкому зростанню кількості жертв серед цивільного населення протягом літнього періоду.

З серпня Росія також почала застосовувати велику кількість інноваційних дронів з реактивним двигуном у безперервних хвилях атак, спрямованих на те, щоб залякати цивільне населення та паралізувати всі аспекти повсякденного життя.

Ці нещодавно впроваджені дрони з реактивним двигуном значно швидші за своїх попередників з пропелерним приводом, що робить їх набагато складнішими для перехоплення.

Українські фахівці з оборонних технологій зараз поспішають розробити нове покоління перехоплювачів та наростити виробництво встигнути до настання зимового сезону.

Наразі в Україні мало хто оптимістично оцінює шанси країни забезпечити себе достатньою кількістю боєприпасів для захисту від насуваючого балістичного удару Росії.

Ракети-перехоплювачі «Патріот» і без того були в дефіциті через обмежене виробництво, а наявні запаси були суттєво вичерпані внаслідок кампанії проти Ірану під керівництвом США.

Також існують побоювання, що, з огляду на те, що Росія зараз різко збільшує виробництво безпілотників та інших видів дешевої зброї типу крилатих ракет, обмежені сили протиповітряної оборони України будуть перевантажені в найближчі місяці.

З початком відліку до зими українці знають, чого очікувати, і готуються відповідно.

Укріплюються ключові об’єкти інфраструктури, готується запасне обладнання та визначаються альтернативні джерела енергії.

Тим часом українці готуються до особливо суворої зими: запасаються продуктами, ремонтують генератори та заряджають портативні зарядні пристрої.

Дехто планує разом із сім’ями переїхати за межі великих міст або тимчасово виїхати за кордон.

Росія добре усвідомлює вразливість України, і, як вважають, розглядає майбутню зиму як потенційно вирішальний етап у своїх зусиллях з подолання українського опору.

«Росіяни не зацікавлені в серйозних мирних переговорах, принаймні до кінця зими», — нещодавно прокоментував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. «Вони переконані, що зима стане трагічно критичною для України».

Кремлівські чиновники, здається, перебувають у впевненому настрої напередодні майбутньої повітряної наступальної операції.

Нещодавно Міністерство оборони Росії глузувало з українців у дописі в соціальних мережах, опублікувавши зображення ударних дронів разом із моторошною обіцянкою зимового «заморожування».

Однак далеко не ясно, чи готове російське населення до того, що Україна може розпочати власні зимові бомбардування.

Український бомбардувальний рейд на Москву 20 вересня став найбільшим за всю війну, що підкреслило стрімке розширення можливостей Києва щодо нанесення повітряних ударів.

Важливо, що ця атака завдала серйозної шкоди головному нафтопереробному заводу російської столиці — одній із найчутливіших цілей у всьому місті.

Це був останній із серії гучних інцидентів, які викрили дедалі більшу нездатність президента Росії Володимира Путіна захистити повітряний простір своєї країни від атак.

У травні 2026 року Путін став об’єктом загального глузування через те, що звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням посприяти укладенню перемир’я напередодні щорічного параду на честь Дня Перемоги на Червоній площі.

Цей прикрий епізод багато хто розцінив як мовчазне визнання нової реальності безпеки в небі над Москвою.

Кілька тижнів по тому українські дрони зірвали відкриття престижного міжнародного економічного форуму Путіна в Санкт-Петербурзі, огорнувши рідне місто російського диктатора стовпами диму.

Як повідомляється, останніми днями Путін переніс свою головну щорічну подію в галузі зовнішньої політики з Сочі до Москви через побоювання можливих ударів українських дронів.

Побоювання Путіна цілком зрозумілі.

Протягом 2026 року Україна проводила дедалі масштабнішу та надзвичайно ефективну кампанію стратегічних бомбардувань, зосереджену на об’єктах російського військового виробництва, логістичних вузлах та розгалуженій інфраструктурі енергетичної галузі країни.

Удари українських безпілотників великої дальності по нафтопереробних заводах призвели до дефіциту бензину по всій Росії та спровокували найгіршу паливну кризу в країні з часів розпаду Радянського Союзу.

Якщо цієї зими Україна вирішить відповісти аналогічними ударами та націлиться на власну цивільну інфраструктуру Росії, потенційні наслідки для російського населення можуть бути серйозними.

Путін має у своєму розпорядженні величезну вогневу потужність, але явно не має достатніх засобів протиповітряної оборони, щоб охопити величезну територію Росії, що створює безліч потенційних цілей для України.

Тим часом російська зима зазвичай ще довша та холодніша, ніж українська, що ще більше підвищує ризик.

Українці вже пережили чотири суворі зими, позначені безперервними російськими обстрілами, відключеннями електроенергії та морозною темрявою.

Ця зима стане першою, коли велика кількість росіян зіткнеться з перспективою подібних випробувань.

Чи виявляться вони такими ж стійкими?

Українське населення виснажене, але люди знають: якщо вони припинять чинити опір, їхня країна перестане існувати.

Для росіян такого аргументу немає.

Якщо майбутня зима принесе безпрецедентні страждання, багато хто може почати задаватися питанням, чи потрібна їм взагалі ця війна.

Джерело: www.atlanticcouncil.org