Ув’язнення у Великій Британії індійського моряка через санкції проти Росії спричинило «ідеальний шторм»

Капітан Аджай Пант перебував у міжнародних водах, коли його танкер, який, як стверджується, був «тіньовим», був захоплений британськими солдатами в рамках першого в своєму роді випадку, що викликало обурення серед моряків усього світу, а його дружина намагається домогтися його звільнення.

Зберегти Поділитися Ріту Пант завжди дбала про те, щоб її чоловік, офіцер торгового флоту, повідомляв їй дві речі перед тим, як вирушати у рейс.

«Я завжди записувала деталі, назву його судна та контактні дані на випадок надзвичайної ситуації», — каже Ріту, яка мешкає у північному індійському штаті Уттаракханд.

Саме так вона вчинила 25 квітня, коли її чоловік Аджай покинув порт Парадіп у штаті Одіша на борту танкера MT Smyrtos, що перевозить сиру нафту.

Її чоловік був моряком уже 18 років і проводив у морі шість-сім місяців на рік.

Однак зростаючі загрози для моряків — на тлі воєн на Близькому Сході та між Росією й Україною, а також з боку піратів, що орудують у відкритому морі — останніми роками посилювали її тривогу.

Проте саме завдяки допису в соціальних мережах вона дізналася в середині червня, що судно було захоплено.

Не піратами, а британськими збройними силами, оскільки «MT Smyrtos» перебуває під західними санкціями за те, що нібито працює у складі російського «тіньового флоту» — мережі суден, які допомагають Москві обходити економічні обмеження США та Європи, щоб продовжувати продавати нафту та газ на тлі війни проти України.

Тепер Аджаю Панту висунуто звинувачення у порушенні санкцій Великої Британії проти Росії через захоплення судна.

Це перший відомий випадок, коли європейська країна утримує капітана судна під арештом на таких підставах, і це може створити тривожний прецедент, зазначають юристи та організації, що захищають права моряків.

«Це унікальний випадок», — сказав Тоні Паттен, представник Великої Британії в Міжнародній федерації транспортників (ITF) — організації, що захищає права моряків.

Інші європейські країни також захоплювали судна, які, на їхню думку, порушували санкції проти Росії, але, хоча вони й утримували ці судна, моряків вони досі відпускали.

У березні цього року капітан судна, яке, як підозрюють, належало до російського «тіньового флоту», був заочно притягнутий до відповідальності французьким судом.

В іншому випадку у Фінляндії суд зняв звинувачення з капітана російського нафтового танкера, якого звинувачували у пошкодженні підводних кабелів у Балтійському морі, через відсутність юрисдикції.

В інших випадках європейські країни звільняли моряків комерційних суден, накладаючи на них штрафи.

Натомість Аджаю загрожує до 10 років ув’язнення у разі визнання винним.

Ця справа також підкреслила зростаючу напругу між морським судноплавством у міжнародних водах — судно «Сміртос» не перебувало у територіальних водах Великої Британії на момент захоплення — та застосуванням країнами санкцій, які не схвалені Організацією Об’єднаних Націй.

«Ситуація на морі була дуже поганою»

Відкрите море завжди було небезпечним, але ризики зросли, оскільки війни та піратство перетворили судна та їхні екіпажі на активні цілі як для військових, так і для найманців.

З моменту початку війни США та Ізраїлю проти Ірану в лютому в Ормузькій протоці загинуло щонайменше 24 моряки.

За цей період у цій воді, якою до початку війни транспортувалася п’ята частина світових енергоресурсів, було атаковано понад 120 торгових суден і танкерів.

Кількість загиблих у Чорному морі ще страшніша: щонайменше 40 моряків загинули під час понад 570 нападів на судна в цьому регіоні.

Піратство біля узбережжя Сомалі також знову посилилося.

Для Ріту Пант усе це означало посилення небезпеки щоразу, коли її чоловік вирушав у море. «Я дуже хвилювалася», — сказала вона, описуючи свої думки, коли Аджай перебував у морі. «Коли я розмовляла з Аджаєм, я казала йому, що ти повинен завжди залишатися на зв’язку; ти повинен повідомляти мені, що з тобою все гаразд і навколо безпечно, бо ситуація на морі була дуже поганою».

Однак через перебої зв’язку в морі траплялося, що вона не отримувала звісток від чоловіка цілими днями.

Тому Ріту стежила за новинами про судно свого чоловіка в Інтернеті — така практика стає дедалі поширенішою серед родин моряків, які перебувають у морі.

14 червня судно «MT Smyrtos» повільно просувалося Ла-Маншем, коли його перехопили бійці Королівського морського десанту в рамках першої в своєму роді операції, санкціонованої тодішнім прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

На той момент судно перебувало в міжнародних водах, поза територіальною юрисдикцією Великої Британії.

Проте, за даними Міністерства оборони Великої Британії, у військовій операції з захоплення судна брали участь вертольоти «Чінук», «Мерлін Mk4» та «Вайлдкет» з Морської авіаційної групи; морський патрульний літак P-8A «Посейдон» Королівських повітряних сил; фрегат та корабель протимінної оборони.

Судно перевозило нафту з Росії і прямувало через Суецький канал до Індії, яка була його пунктом призначення.

«Ця успішна операція завдає чергового удару по Росії та нагадує тим, хто підживлює війну Путіна в Україні, що ми не дозволимо їм сховатися», — зазначив Стармер у дописі на X.

Подальші події були не менш безпрецедентними: проти Аджая, який відтоді перебуває під вартою у Великій Британії, було висунуто звинувачення у нібито порушенні російських санкцій.

Після першого судового засідання йому було відмовлено у звільненні під заставу.

«Криміналізація моряків»

Застосування морських санкцій, введених проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, було, м’яко кажучи, нерезультативним, що робить справу Сміртоса «дуже унікальною», зазначив Девід Хаммонд, юрист та засновник «Human Rights At Sea» — некомерційної організації, акредитованої ООН, яка захищає права людей, що живуть, працюють, перебувають у транзиті та здійснюють діяльність на морі.

«Ця справа унікальна з точки зору перехоплення та затримання судна, на яке були накладені санкції, яке пройшло через Ла-Манш як міжнародний транзитний коридор.

Наскільки я розумію, такого раніше не траплялося», — сказав він.

З одного боку, пояснив Хаммонд, результат цієї справи визначить, як прибережні держави застосовуватимуть санкції проти суден. Але, за його словами, це також підкреслює ризики «криміналізації моряків».

Хаммонд зазначив, що справа Аджая Панта є частиною ширшої тенденції, коли «екіпажі суден опиняються в ситуації, коли їх заарештовують за численні злочини, такі як незаконний обіг або перевезення наркотиків, про наявність яких на борту судна вони навіть не підозрювали».

Він навів приклад Алі Альбохарі, фінсько-сирійського старшого помічника капітана вантажного судна, якого у 2023 році затримали турецькі власті після того, як на борту було виявлено 137 кг (302 фунти) кокаїну.

Паттен з ITF висловив подібну думку.

«Наша позиція полягає в тому, що автоматичне покарання моряків, коли трапляється щось подібне, є несправедливим. Ми завжди будемо відстоювати права моряків», — сказав він.

Хаммонд зазначив, що справа Аджая є особливо безпрецедентною.

«У справі судна «Сміртос» можна стверджувати, що капітана Панта притягають до кримінальної відповідальності лише за те, що він виконував свою роботу», — сказав він, додавши, що рішення британських судів створить новий прецедент щодо відповідальності капітанів за перевезення товарів, на які накладено санкції.

Ця справа, додав Хаммонд, «є справжньою бурею в глобальному штормі безкарності; хто несе відповідальність і хто забезпечує її дотримання».

«А непередбачувані наслідки цього ще попереду», — попередив він.

«Жахливий рік у морі»

Ця справа також викликає більш широке занепокоєння, зазначив Хаммонд, щодо того, як судноплавні компанії та країни, через які проходять судна, часто ставляться до моряків.

«Безперечно, моряків розглядають як одноразові активи», — сказав він, «одноразові тому, що їх легко замінити, але водночас як активи, що забезпечують безперервне глобальне переміщення товарів морем.» Вбивства в Ормузькій протоці та Чорному морі підкреслили це відчуття серед моряків та їхніх родин — що життя тих, хто підтримує рух світової економіки, розглядається владою як щось одноразове.

У заяві, наданій «Аль-Джазірі», Міжнародна морська організація підтвердила, що цього року в різних конфліктах загинуло щонайменше 66 моряків, а сотні інших отримали поранення.

Багато моряків досі вважаються зниклими безвісти, і є побоювання, що вони загинули.

«Це був жахливий рік для людей на морі», — сказав Паттен. «Проблеми існували завжди, але конфлікти та геополітичні зміни, безсумнівно, їх посилили».

Випадок з Аджаєм Пантом також проливає нове світло на дедалі більшу кількість випадків, коли військово-морські сили виходять за межі своїх територіальних вод, щоб захоплювати танкери, які, на їхню думку, порушують їхні внутрішні режими санкцій.

З лютого, коли США та Ізраїль розпочали війну проти Ірану, американські збройні сили перехопили та захопили кілька вантажних суден в Індійському океані.

Ці судна були затримані не лише далеко від територіальних вод США, а й далеко від театру військових дій, за звинуваченнями у тому, що вони допомагали Ірану ухилятися від американських санкцій.

США та Велика Британія стверджують, що діють у межах міжнародного права.

Конвенція ООН з морського права дозволяє військовому кораблю підійти до вантажного судна для перевірки його прапора, якщо є обґрунтовані підстави підозрювати, що судно не має національності.

Міністерство оборони Великої Британії у своїй заяві після захоплення судна «Сміртос» зазначило, що у разі встановлення бездержавності судна Велика Британія може застосувати повноваження з кримінального та морського правозастосування відповідно до свого внутрішнього Закону про поліцію та злочинність.

«Сміртос», як і багато суден, яких звинувачують у приналежності до російського «тіньового флоту», часто змінював прапор.

Раніше судно було зареєстроване в Гамбії, а в грудні 2025 року перейшло під прапор Камеруну. Коли він вийшов із російського порту, на ньому майорів прапор Камеруну, але, як повідомило видання «Lloyd’s List Intelligence», судно було вилучено з реєстру Камеруну ще раніше — у червні. Його власником є китайська компанія.

За даними Міністерства оборони Великої Британії, Росія реалізує близько 75 відсотків своєї нафти за допомогою таких «тіньових» танкерів.

Однак питання про те, чи мають збройні сили право застосовувати свої внутрішні санкції та закони у міжнародних водах щодо осіб та суден, які не зареєстровані на їхній території, залишається спірним у міжнародному праві.

Захоплення таких суден порушує «набагато ширше питання» щодо «свободи судноплавства на морі», зазначив Хаммонд.

Для родини Аджая та тих, хто виступає на його захист, це також порушує більш людське питання: якщо капітана вантажного судна, що проходить через міжнародні води, можуть затримати та судити держави за нібито порушення їхнього внутрішнього законодавства, чи є хоч один моряк у безпеці?

З надією на причалі

Це питання не дає спокою Ріту вже кілька місяців, змушуючи колишню директорку школи виступати не лише за звільнення свого чоловіка, а й за права моряків у всьому світі.

«Справа Аджая виходить за межі нашої родини і може стати прецедентним рішенням для моряків у всьому світі», — сказала вона.

«Вона порушує фундаментальне питання: чи можна притягнути капітана судна до кримінальної відповідальності за рішення, які виходять за межі його повноважень, знань або контролю».

Цей шлях був важким, зазначила вона.

«Аджай був головним годувальником своєї родини, і я також була змушена залишити роботу, щоб зосередитися на цій справі», — розповіла мати восьмирічної та однорічної дітей.

«Він також доглядав за своїми літніми батьками», — додала вона, зазначивши, що протягом перших кількох днів після арешту вона приховувала від них цю новину, турбуючись про їхнє здоров’я.

«Я не дозволяла приносити додому щоденну газету та перестала відправляти старшу доньку до школи, боячись, що хтось скаже їй щось образливе».

Зрештою Ріту повідомила родину про те, що сталося, і підготувала їх до майбутніх випробувань.

«Найважче — це те, що доводиться робити це, перебуваючи на різних континентах. Ми спілкувалися з ним лише під час коротких телефонних дзвінків, і до нього ніхто не приїжджав з візитом, відколи я зустрічалася з ним у серпні», — сказала вона.

«Я не хочу, щоб він відчував, ніби про нього забули».

Але попри всі труднощі вона не втрачає надії, адже підтримка надходить від світової спільноти моряків.

«Коли я почала публікувати дописи в соціальних мережах, я отримала безліч повідомлень від родин та дружин моряків», — сказала вона.

«Кожна родина моряка, з якою я спілкувалася, розуміє цю ситуацію. Зараз так багато моряків стають мішенями конфліктів на морі; їх роблять козлами відпущення».

Зараз вона готується до майбутнього судового розгляду справи Аджая.

«Я мушу повернути його додому», — сказала вона. «Заради його родини, а також тому, що жоден моряк не повинен зазнавати такого ставлення».

Джерело: www.aljazeera.com