Повітряні удари в будь-який час дня і ночі

Росія посилює атаки на центр Києва. Зокрема, у вогні опиняються центри обробки даних.

З даху Національної академії наук у Києві валить дим, пожежники направляють шланги з водою на полум’я з чотирьох пожежних драбин. Незадовго до цього в будівлю влучив російський безпілотник. Втікаючи від сіро-чорного диму, що виривається з вікон другого поверху, двоє співробітників спочатку врятувалися на карнизі фасаду, а згодом змогли спуститися на тротуар по принесених драбинах. Відеозаписи цього інциденту згодом поширилися в мережі.

Перед палаючою будівлею стоїть чоловік, його звати В’ячеслав Богданов, він є віце-президентом Академії. Коли цього понеділка опівдні його, який вцілів у цьому пеклі, запитують, як він себе почуває, він тихо відповідає: «Дуже погано», — і додає: «Ми, мабуть, втратили колег. Вони ще там, ми не можемо до них дістатися. Тут працюють 300 людей. Ми — мирна, цивільна організація». Згодом з’ясовується, що загинули щонайменше двоє людей, шестеро отримали поранення.

Для України Національна академія наук має виняткове значення. Заснована понад століття тому, вона є автором більшості найважливіших наукових досягнень країни. Однак російський напад на цю установу вразив Київ ще з однієї причини: Академія розташована в самому центрі міста, між Оперою та університетом. У тому ж кварталі, за оцінками, за сто метрів по прямій, знаходиться й німецьке посольство. Усі співробітники посольства залишилися неушкодженими.

Атаки на центр міста

Центр Києва довгий час вважався порівняно безпечним. Чому саме тут впало так мало російських снарядів, думки розходяться: тут майже немає потенційних цілей, що мають очевидне військове значення, зате є багато історично значущих будівель, а також іноземних посольств, у тому числі країн НАТО, які Москва, можливо, воліє не вражати. Крім того, центр Києва краще захищений протиповітряною обороною, ніж більшість інших місць в Україні. Однак відчуття відносної безпеки багатьох мешканців зараз зникає саме тому, що російські повітряні удари по Києву змінилися.

В Україні закінчилися перехоплювальні ракети «Патріот», тому зараз майже всі російські балістичні ракети досягають мети. А проти нових російських дронів з реактивним двигуном, які літають утричі швидше, ніж багато попередніх моделей, українці поки що не знайшли ефективного засобу протидії.

Київ більше не знає періодів затишшя

На суші війна наразі складається не на користь росіян. За словами президента України Володимира Зеленського, вони тому розпочали додаткову мобілізацію, крім того, готується відправка на фронт ще 10 000 північнокорейських солдатів.
Натомість у повітряній війні Росія має явну перевагу, і країна безжально нею користується. Минулої неділі повітряна тривога в українській столиці тривала загалом понад 17 годин — це рекордний показник.

Під час недільної прогулянки в Ботанічному саду в другій половині дня протягом півтори години в небі можна було спостерігати вогонь зенітних гармат, перехоплювальну ракету, реактивний дрон у пікіруванні, а також палаючу адміністративну будівлю в безпосередній близькості. Якщо ще кілька місяців тому росіяни нападали переважно вночі, то тепер вони роблять це в будь-який час дня і ночі. Київ більше не знає періодів затишшя.

Про те, що Москва ескалує повітряну війну, свідчить також вибір цілей, який росіяни постійно розширюють. Практично все, що служить підтримці економіки та повсякденного життя, потрапляє під приціл: цивільні пасажирські потяги, оптові овочеві ринки, склади ліків.

Москва атакує мережі зв’язку

Останнім часом війська Путіна все частіше обстрілюють центри обробки даних та об’єкти телекомунікаційної інфраструктури.

Російські удари припали на інтернет-провайдерів «Павутина», «Etherlink», «Crazy Network» та «Utels», ІТ-сервіс-провайдерів «Cityhost» і «MiroHost», а також на штаб-квартиру «Київстар» — найбільшого оператора мобільного зв’язку в Україні. Поруч із Національною академією наук розташований об’єкт оператора «Укртелеком» — у Києві поширюється версія, що понеділковий удар був спрямований саме проти цієї компанії.

Одним із прихильників цієї версії є Олександр Ольшанський. Цей ІТ-підприємець та інвестор вважається «батьком українського інтернету» і є засновником компанії «МіроХост». У розмові з журналом SPIEGEL він розповів, що сам втратив через російські атаки центр обробки даних вартістю кілька мільйонів доларів. Російська кампанія проти української комунікаційної інфраструктури є масштабною та систематичною, зазначає Ольшанський, але вона не призведе до краху системи: зрештою, американські військові колись розробили Інтернет, «щоб вистояти у Третій світовій війні».

Українська мережа є значною мірою децентралізованою. Комерційні центри обробки даних вже давно створили резервні копії в інших європейських країнах, наприклад у Польщі, Чехії чи Німеччині. Оператор мобільного зв’язку «Київстар» пропонує своїм абонентам супутниковий інтернет через Starlink. Військові й так спілкуються через власні системи з багаторазовим дублюванням. «Вони можуть ускладнити нам життя, — каже Ольшанський, — але це не матиме стратегічних наслідків. У Києві паніка не спалахне».

Сміх проти терору

Поки що в місті справді не спостерігається паніки. Через півтори години після того, як Академія наук спалахнула, дві подруги сидять у кав’ярні на вулиці, забудованій старими будинками, і жваво розмовляють. За їхніми спинами, вниз по вулиці, піднімається чорний стовп диму — після чергового влучання горить клініка на південному краю центру міста. Жінки базікають, ніби нічого не сталося.

За сусіднім столом солдат поклав культю ноги на стілець, а протез гомілки стоїть під столом. Він і його товариш їдять смажену ковбаску, яйця та смажені помідори. І ось знову пролунав грім. На смужці неба, що видно над вулицею, утворюється невеличка хмаринка диму. Чи, може, український перехоплювальний дрон підірвав російський снаряд? Солдати на мить піднімають погляд, а потім знову повертаються до своїх тарілок.

Джерело: www.spiegel.de