Як білоруський емігрант зник у водах підконтрольних Росії

Колишнього спортивного чиновника Анатолія Котау востаннє бачили, коли він сідав на борт приватної яхти в Туреччині у 2025 році.

DW та її партнери провели розслідування щодо його подорожі та зникнення у водах «сірої зони» Чорного моря, що перебувають під контролем Росії.

Близько 18:00 21 серпня 2025 року колишній білоруський дипломат і спортивний чиновник Анатолій Котау сів на борт приватної яхти на північному сході Туреччини.

Він сказав, що повернеться додому за кілька днів.

Офіційно яхта прямувала до Росії — однієї з двох країн, де на нього виписано ордер на арешт, — але невідомо, чи знав Котау про її кінцевий пункт призначення.

Відомо лише, що через три години після початку подорожі він перестав відповідати на повідомлення. Він так і не повернувся додому.

Використовуючи інформацію з джерел, документів, супутникових знімків та витоків з баз даних, DW та її партнери — Білоруський розслідувальний центр (BIC) і Проект з викриття організованої злочинності та корупції — встановили, що Котау був знятий з яхти російською береговою охороною, підрозділом внутрішньої розвідки ФСБ, яка, ймовірно, діяла у співпраці з Білоруссю.

У ході розслідування, що тривало кілька місяців, з’ясувалося, що Котау, ймовірно, був заманений у пастку людьми, яких він знав.

Котау розшукувався в Білорусі

Більшу частину своєї ранньої політичної кар’єри Котау провів як дипломат у посольстві Білорусі в сусідній Польщі.

У 2015 році його призначили генеральним секретарем Білоруського олімпійського комітету, де він працював під керівництвом президента Білорусі Олександра Лукашенка — найдовше правлячого автократа Європи.

Котау також був заступником директора оргкомітету багатоспортивних Європейських ігор 2019 року в Мінську — престижного проєкту для Лукашенка.

Він звільнився з посади після того, як урядові сили придушили протести, що спалахнули після того, як Лукашенко оголосив про свою перемогу на президентських виборах 2020 року. Він втік до Польщі, де зареєструвався як біженець, і з Варшави почав домагатися змін у Білорусі.

Котау був відвертим критиком влади, і серед інших дисидентів панувала думка, що саме він був одним із засновників Telegram-каналу «Нік і Майк», який викривав таємниці режиму.

Він був ключовою фігурою у «Білоруському фонді спортивної солідарності» — русі спортсменів, який активно лобіював позбавлення Мінська честі бути співорганізатором Чемпіонату світу з хокею 2021 року — частково на тій підставі, що Лукашенко міг би використати світову увагу до свого улюбленого виду спорту для реабілітації свого іміджу після кривавого придушення протестів 2020 року.

«Він був людиною, яка багато років працювала в державній системі», — сказав Алесь Міхалевич, білоруський правозахисник і колишній кандидат у президенти. «Такі люди, як я, наприклад, для режиму просто вороги, тоді як такі, як він, — зрадники. І це набагато серйозніше».

У 2024 році білоруський суд заочно засудив Котау до 12 років ув’язнення, визнавши його винним у змові з метою захоплення влади неконституційним шляхом та пропаганді екстремістської діяльності. Уряди Білорусі та Росії видали ордери на його арешт.

«Без сумніву, це була людина, яку білоруська влада хотіла повернути — законним чи незаконним шляхом», — сказав Міхалевич.

Подорожі Котау

Друзі розповідали, що Котау часто не розголошував своїх планів щодо подорожей.

У квітні 2025 року він поїхав до Дубая, де провів щонайменше дві зустрічі. DW та партнери не змогли встановити всіх, з ким він зустрічався під час цієї поїздки.

Котау мав запланований ще один візит до Дубая на липень 2025 року, за місяць до свого зникнення, але, за словами його дружини, скасував поїздку через апендицит.

«Зазвичай він заздалегідь не говорив, куди їде і навіщо», — розповів друг Котау та його колега-опозиціонер Руслан Хазін. «Але ми завжди знали, що після того, як він кудись поїде на зустріч з кимось, з’являться якісь цікаві новини».

Перед тим, як Котау зник у серпні, він сказав дружині, що їде до Туреччини у справах; його керівник у польському агентстві з організації заходів вважав, що він їде з особистих причин.

Кілька людей розповіли DW, що незадовго до поїздки до Туреччини Котау натякав різним людям, що в Білорусі незабаром відбудуться зміни і що «скоро ми всі повернемося додому».

«Я просто не зрозумів», — згадує Хазін. «Я запитав: „Що ти маєш на увазі?“ У нього така звична манера — він посміхається і каже: „Ну, ти дізнаєшся пізніше“. Ось і все».

Співвітчизник з Білорусі

Після приземлення в Стамбулі 21 серпня Котау вилетів до північно-східного портового міста Трабзон, де на нього чекала яхта.

Сама яхта раніше відпливла зі Стамбула з невеликим екіпажем, двома російськими пасажирами та Юрієм П. — білоруським суддею та інструктором з карате, пов’язаним із білоруською спецслужбою, яка досі носить радянську абревіатуру КДБ.

Фотографії в соціальних мережах свідчать про те, що Котау міг зустрітися з Юрієм П.

у спортивному клубі «Возрождение» («Відродження»), який, за інформацією білоруської громадської організації «Рабочий Рух», протягом чотирьох років свого існування — з 2017 по 2021 рік — мав зв’язки з КДБ.

Юрій П. також працював у компанії «Tres International», штаб-квартира якої розташована поблизу Дубая, але має представництво в Мінську, згідно з витоком даних від «Cyber Partisans» — дисидентського хакерського колективу, утвореного після виборів 2020 року в Білорусі.

Згідно з іншими витоками документів, було виявлено, що кілька співробітників «Tres International» мають зв’язки з КДБ. Юрій П. не відповів на запити DW та її партнерів.

Багато співробітників цієї компанії також працюють у «BTS Global», яка, за даними Білоруської торгово-промислової палати, займається бізнес-консалтингом та управлінським консалтингом, але, згідно з військовими документами, наданими «Рабочим рухом», також продає зброю.

Компанії «Tres International» і «BTS Global» зареєстровані за однією адресою на вулиці Смоленській у Мінську. Невідомо, чи перетиналися шляхи Котау та Юрія П. у Трабзоні. Однак коли яхта з Котау на борту покинула портове місто, Юрія П. на борту не було.

Деталі про яхту, на яку сів Котау

Останнє відоме зображення Котау, якому на той час було 45 років, — це кадр з камери відеоспостереження в порту Трабзона, на якому він зображений неголеним, у темній футболці.

Потім він, ймовірно, сів на борт 30-метрової (100-футової) яхти під назвою «Shells» — приватного судна вартістю 2,8 млн доларів (2,4 млн євро), що має дві їдальні, бар та джакузі на верхній палубі.

Згідно з пасажирським маніфестом, який отримала DW, яхта прямувала до Сочі на російському узбережжі Чорного моря, хоча незрозуміло, чи знав про це Котау.

Можливо, йому повідомили інший пункт призначення або він вважав, що судно вийде в міжнародні води, а потім повернеться до Туреччини.

Пересування яхти важко відстежити. У базі даних Marine Traffic за серпень 2025 року, а також на супутникових знімках маршруту немає жодних записів про її місцезнаходження. Востаннє яхту фіксували кілька місяців тому, у березні 2025 року, в Стамбулі.

Компанія MGA Yachting Ltd., яка на папері була власником яхти у серпні 2025 року, наполягає, що продала її наприкінці 2024 року і нічого не знає про зникнення Котау.

DW та її партнери підтвердили, що на початку 2025 року яхта виставлена на продаж. До січня 2026 року яхта була перейменована на «YS Legacy» і зареєстрована на компанію SSL Yachting Group Ltd. У березні 2026 року компанія BTS Global придбала торговельну марку з такою ж назвою: YSLegacy.

Білоруський бізнесмен Юрій С. зазначений як керівник двох компаній BTS Global — однієї, зареєстрованої в Білорусі, та іншої — у Великій Британії — і проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах, де яхта востаннє з’являлася в базі даних Marine Traffic у березні 2026 року.

Він був особисто знайомий з Котау.

Є фотографії цих двох у спортивному клубі «Возрождение» у 2019 році, на заході, який, судячи з усього, був пов’язаний з Європейськими іграми 2019 року в Мінську.

Юрій С. у витоках інформації вказаний як особа, що працювала в Оперативно-аналітичному центрі КДБ та в Білоруському олімпійському комітеті під час перебування Котау на посаді генерального секретаря.

Він пов’язаний із компанією «Tres International», що базується в Дубаї. Він не відповів на запити DW та її партнерів, як і компанії BTS Global та «Tres International».

Загадкові супутники Котау

Коли Котау піднявся на борт судна «Shells», його супроводжувала жінка на ім’я Кахіра Е., національність якої в пасажирському списку вказана як йорданська.

Кахіра Е. проживає в Дубаї, а родом вона з Азербайджану. Згідно з інформацією, отриманою BIC, вона та Котау знали одне одного щонайменше з 2023 року. Вони обмінювалися повідомленнями про зустріч і з’явилися на затишній фотографії в приміщенні, схожому на бар. Вона не відповіла на запитання, надіслані DW та її партнерами.

Іншими пасажирами були двоє росіян, які, згідно з витоком даних паспортів, 5 серпня прибули до Туреччини тим самим рейсом із Москви і вирушили на яхті зі Стамбула. Згідно з витоком даних баз, один із чоловіків, Петро Г., є колишнім військовим і зараз працює фахівцем з приватної охорони.

DW та її партнери зібрали небагато інформації про іншого чоловіка, Юрія Г., але змогли підтвердити, що ці двоє подорожували разом незадовго до та після поїздки на яхті.

Жоден із чоловіків не відповів на запити DW та її партнерів.

Згідно з пасажирським списком, єдиними іншими людьми на судні були четверо членів екіпажу — жоден із них не розмовляв російською мовою.

Яхту перехопили біля берегів Абхазії

DW та її партнери дізналися з джерел та з листа, отриманого від портової адміністрації Сочі, що яхта так і не прибула туди.

Джерела, обізнані з ходом операції, повідомили DW та її партнерам, що яхта замість цього попрямувала до Сухумі — столиці Абхазії, регіону, що відокремився від Грузії.

Уряд Грузії — а також США, ЄС та уряди кількох інших країн — вважають цей регіон окупованим Росією, яка підтримує там значну військову присутність.

Абхазія є «добре відомою сірою зоною», зазначив грузинський політичний аналітик Мамука Комахія.

«З міжнародної точки зору в Абхазії відсутній контроль. Абхазія — дуже зручне місце для будь-якої незаконної діяльності, оскільки це відкрите море. Не потрібно нічого реєструвати. Якщо ви не хочете щось реєструвати, ви можете цього не робити».

Там, близько 13:30, у водах, де не фіксуються сигнали стеження за суднами, яхту перехопила російська берегова охорона — підрозділ ФСБ.

Джерела, обізнані з ходом операції, повідомляють, що агенти піднялися на борт судна та провели обшук яхти, після чого Котау було знято з борту.

Хоча немає зображень, що охоплюють цю територію в той час, коли, ймовірно, було перехоплено яхту, є знімки з сусіднього порту Очамчире — вугільного транспортного вузла, де з 2009 року Росія має базу ФСБ.

За даними Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень, також відомого як Фонд «Ронделі», ФСБ розмістила в порту Очамчире до 10 патрульних катерів класів «Соболь» та «Мангуст».

Озброєні кулеметами та ракетами «земля-повітря», ці судна мають завдання забезпечувати безпеку прибережних кордонів Росії.

На супутникових знімках видно катер, що за розмірами та формою відповідає одному з цих суден берегової охорони, який залишає порт Очамчире і повертає на захід у бік Сухумі приблизно за годину до того, як, за словами джерел, Котау був виведений з яхти.

«Досить дивно, що білоруські опозиційні активісти [могли б] відвідати Абхазію», — сказав Комахія.

«Цілком очевидно, що Абхазія підтримує дуже тісну співпрацю з російськими правоохоронними органами. Це, безумовно, не безпечне місце для таких людей».

Ні російська ФСБ, ні білоруський КДБ не відповіли на запити про коментарі.

Приблизно через годину після того, як, за словами джерел, 22 серпня Котау був виведений з яхти, Петро Г. та Юрій Г. також зійшли на берег. Хоча точно невідомо, де саме і коли вони зійшли з яхти, у витоку даних паспортів зазначено, що Петро Г. перетнув портовий кордон у Сухумі о 14:42, а Юрій Г. — чотири хвилини пізніше.

Яхта повернулася до Туреччини лише з Кахірою Е. та екіпажем на борту.

Чи співпрацювали Росія та Білорусь?

Для Білорусі, яка має обмежені ресурси, не було б безпрецедентним звернутися до свого головного союзника за допомогою у забезпеченні повернення Котау.

«Білоруська розвідка не настільки розвинена, вона не настільки кваліфікована», — зазначив Каміль Клисінський, старший науковий співробітник Центру східних досліджень у Польщі.

«У них немає достатньо людей, грошей [або] інших ресурсів для проведення таких операцій за межами регіону».

Білоруські та російські силові структури тісно співпрацюють у сфері обміну розвідданими, охорони кордонів та проведення спільних операцій — зокрема, щодо видачі політичних опонентів.

«У разі більш масштабних операцій, як у випадку з Котау, звичайно, була потрібна російська підтримка, принаймні підтримка ФСБ», — зазначив Клисінський.

Що заявили власті щодо зникнення Котау

Родина та друзі Котау шукають відповіді вже майже 10 місяців.

Турецькі власті відповіли DW, зазначивши лише, що Котау прибув до країни та виїхав з неї 21 серпня 2025 року, і не відповіли на запитання щодо розслідування.

Польські власті заявили, що не розслідують зникнення Котау.

«Якби злочин було скоєно в Польщі, то юрисдикцію мала б польська прокуратура», — написав речник у листі електронною поштою. Міхалевич не погоджується з цією оцінкою: «Злочин, пов’язаний із його зникненням, розпочався на території Польщі».

«Державна система працює так, як працює, — сказав Міхалевич. — Жоден прокурор, жоден державний службовець не хоче додаткової роботи. Якби була політична воля, порушити кримінальну справу щодо зникнення Анатолія Котау було б досить легко».

Зі свого боку друг Котау Хазін вважає, що Котау досі живий.

«Якби вони хотіли його усунути, було б набагато простіше зробити це тут, у Варшаві, і інсценувати нещасний випадок», — сказав Хазін.

«Обставини його зникнення та ті, хто міг здійснити цю операцію… свідчать про те, що сили, які його захопили, потребували його живим і неушкодженим».

Джерело: www.dw.com/en/how-a-belarusian-exile-vanished-in-waters-held-by-russia/a-77580696