Росія, втомлена війною та охоплена тривогою, обирає новий парламент

Дефіцит палива, удари дронів та чутки про мобілізацію посилюють тривогу та втому від війни в Росії. У той час як серед росіян зростає підтримка мирних переговорів, Кремль пильно стежить за ситуацією напередодні парламентських виборів.

Росіяни дедалі більше хвилюються.

Майже половина опитаних державною соціологічною службою «ФОМ» стверджує, що серед людей у їхньому оточенні переважає відчуття тривоги. За даними незалежної соціологічної служби ExtremeScan, 60 % росіян вважають, що війна проти України мала негативні наслідки для їхнього повсякденного життя.

«Занепокоєння та втома від війни зумовлені зростаючою невизначеністю», — сказала DW Маргарита Завадська, соціологиня та старша наукова співробітниця Фінського інституту міжнародних відносин у Гельсінкі.

Вона зазначає, що цього року відбувся зсув у громадській думці.

Зростання цін, обмеження доступу до інтернету, дефіцит палива, спричинений українськими ударами по нафтопереробних заводах, та чутки про чергову мобілізацію ускладнюють росіянам планування майбутнього.

Дехто навіть залишає країну, побоюючись, що після виборів їх можуть призвати до армії.

Соціолог та засновниця ExtremeScan Олена Конева зазначила, що люди починають задаватися питанням: «Скільки ця війна коштує мені та моїй родині? І чи готовий я заплатити таку ціну?» Це може стати проблемою для Кремля.

З 18 по 20 вересня росіяни вперше з 2022 року голосують за новий парламент (Державну Думу). Це перші парламентські вибори, що відбуваються в Росії під час війни в Україні. І хоча офіційні результати навряд чи принесуть якісь сюрпризи, Кремль уважно стежитиме за явкою виборців.

Чому ці вибори важливі для Кремля?

«Кремль упевнений, що може сфабрикувати будь-які цифри, які йому потрібні. Питання в тому, яку високу ціну йому доведеться за це заплатити», — зазначила Завадська. Хоча вибори в авторитарних системах, таких як система російського президента Володимира Путіна, мало пов’язані з демократичними змінами, вони все ж відіграють важливу роль.

Вони є перевіркою на те, чи залишається населення лояльним. І для Путіна це зараз особливо важливо.

«Вони мають для нього вирішальне значення, оскільки демонструють, що більшість підтримує головну партію — партію війни — і що він має легітимність для подальшої ескалації та продовження цієї війни», — сказав DW російський опозиційний політик у вигнанні Ілля Яшин.

На п’ятому році війни в Україні майже немає ознак того, що Кремль готовий припинити конфлікт.

Партія «Єдина Росія», яку де-факто очолює Путін, веде передвиборчу кампанію на платформі, де перемога у війні зазначена серед пріоритетів. Її список кандидатів очолюють люди, яких представляють як ветеранів війни проти України.

Однак, як видається, багато росіян прагнуть протилежного.

«Мовчазна більшість просто хоче, щоб війна закінчилася», — заявила опозиційна політик Юлія Галяміна, яка досі мешкає в Росії, у недавньому інтерв’ю інтернет-виданню «Берег». За її словами, більшість цих людей досі підтримують Путіна, але їхні антивоєнні настрої дедалі посилюються.

Цей настрій також відбивається в опитуваннях. За даними незалежного соціологічного центру «Левада-Центр», шість із десяти росіян виступають за мирні переговори з Україною.

Нещодавні натяки Кремля на новий раунд мирних переговорів у жовтні можуть бути тактичним ходом, спрямованим на заспокоєння електорату, зазначила Завадська.

Підтримка партії «Яблоко» зростає

Одна партія намагається скористатися цими антивоєнними настроями: «Яблоко». Ця ліберальна опозиційна партія є єдиною зареєстрованою політичною силою, яка виступає проти війни в Україні. Хоча в липні її рейтинг був нижчим за 5%, відтоді популярність партії різко зросла.

Багато людей, особливо молодих росіян, вступають до «Яблока» та стають волонтерами.

Російський суд підтвердив заборону на участь антивоєнної партії у виборах

За даними незалежної соціологічної служби ExtremeScan, 18% росіян проголосували б за «Яблоко».

Але вони не зможуть цього зробити: згідно з нещодавнім рішенням суду, «Яблоко» заборонено брати участь у парламентських виборах.

«Ця підтримка «Яблока» є, по суті, проявом ставлення людей до війни», — сказала Конева в інтерв’ю DW.

Що робитимуть виборці, які виступають проти війни?

Тепер, коли «Яблоко» вибуло з перегонів, чи є у росіян ще можливості висловити це ставлення?

Юлія Навальна, вдова Олексія Навального, та опозиційний політик у вигнанні Максим Кац закликають прихильників підтримати будь-яку партію, крім «Єдиної Росії», щоб зменшити кількість голосів, отриманих правлячою партією на виборах.

«Яблоко» обрало інший підхід, закликаючи виборців зіпсувати свої бюлетені. Яшин каже, що жоден із цих варіантів не має значення. Важливо, за його словами, просто з’явитися на виборчих дільницях опівдні 20 вересня.

«Ці черги стануть наочним виразом невдоволення суспільства, — сказав він.

— Не потрібні ні прапори, ні транспаранти, ні символи. Усі зрозуміють: черги опівдні складаються з людей, які не хочуть, щоб війна тривала».

Джерело: www.dw.com