21 липня в Тайбеї делегація польських депутатів Європейського парламенту від фракції «Європейські консерватори та реформісти» (ECR) на чолі з колишньою прем’єр-міністром Польщі Беатою Шидло зустрілася з президентом Тайваню Лай Цін-те.
«Тайвань прагне зміцнити співпрацю з демократичними партнерами, такими як Польща, щоб протидіяти авторитарній експансії, і сподівається поглибити співпрацю в галузі наукових досліджень, одночасно будуючи безпечніший та стійкіший демократичний ланцюг поставок», — зазначив президент Лай.
Колишня прем’єр-міністр Шидло зазначила, що «мир і стабільність у Тайванській протоці мають стратегічне значення, яке виходить далеко за межі регіону. Їх збереження відповідає інтересам усієї міжнародної спільноти та безпосередньо впливає на безпеку й економічний порядок Європи». Вона додала: «Ми розглядаємо Тайвань як гаранта цієї безпеки та демократії».
Ці заяви відображають зростаючу двопартійну співпрацю між Тайбеєм і Варшавою.
Лише місяць тому, з 22 по 24 червня, у Варшаві відбулася виставка «Taiwan Expo Europe». Це був другий випуск заходу, що став продовженням попереднього, який відбувся у Берліні два роки тому, та першої виставки «Taiwan Expo» у Вашингтоні в 2022 році. Виставка є результатом дедалі активнішої дипломатії Тайваню, оскільки Тайбей обрав більш сміливий підхід, що поєднує «м’яку силу», економічну потужність та «жорстку силу». У 2025 році міністр закордонних справ Лін Цзя-лун оголосив, що Тайвань переходить від «дипломатії, заснованої на цінностях», до «дипломатії з доданою вартістю», наголошуючи на конкретних вигодах для міжнародних партнерів, які співпрацюють з Тайбеєм.
Незадовго до виставки компанія Foxconn оголосила про плани будівництва автомобільного заводу в Польщі. Польща, яка вже є одним із найважливіших економічних партнерів Тайваню в Європі, також є найбільшим імпортером тайваньських дронів у світі.
Під час виставки Тоні Сю, президент Тайванської асоціації розвитку оборонної промисловості, заявив:
«Ми розглядаємо Польщу як ключового стратегічного партнера та важливий вихід на європейський ринок. Оскільки вже 60 відсотків тайванського експорту дронів до Європи припадає на Польщу, нашою наступною стратегічною метою є встановлення фізичної присутності через місцеве виробництво, складальні лінії або спільні підприємства».
Однак можливості та економічне зростання несуть із собою й нові загрози. У цьому випадку ці загрози нерозривно пов’язані з Комуністичною партією Китаю.
Одним із найпоширеніших заперечень у Польщі є те, що тісніші зв’язки з Тайванем спровокують політичні або економічні заходи у відповідь з боку Китаю. Проблема полягає в тому, що досвід країн Центральної та Східної Європи демонструє обмеженість примусової дипломатії Китаю.
У 2021 році Литва вирішила відкрити представництво Тайваню під назвою, яку Пекін розцінив як символічний виклик своїй політиці «одного Китаю». Китай відреагував санкціями, торговельними обмеженнями та тиском на транснаціональні компанії з метою вилучення литовських компонентів із їхніх ланцюгів постачання. Ця стратегія мала на меті змусити Вільнюс скасувати своє рішення та відрадити інші країни регіону від співпраці з Тайванем.
Це не вдалося. Торгівля з Китаєм становила незначну частку загального зовнішньоторговельного обороту Литви, що обмежувало важелі впливу Пекіна. За підтримки Європейського Союзу, Сполучених Штатів та Тайваню Литва диверсифікувала свої експортні ринки, а тиск з боку Китаю в кінцевому підсумку не послабив, а навпаки — зміцнив зв’язки з Тайбеєм.
Подібна ситуація склалася в Чехії та Словаччині. Погрози Пекіна не змогли змінити політику жодної з цих країн щодо Тайваню, оскільки обидві мали відносно обмежену економічну залежність від Китаю та користувалися потужною підтримкою своїх союзників. У результаті китайський тиск мав протилежний ефект — замість ізоляції Тайваню він сприяв розвитку нових економічних і стратегічних партнерств у всій Центральній та Східній Європі.
Всупереч твердженням прихильників багатополярності, Китай не може просто так проєктувати свою силу далеко за межі свого найближчого оточення. Однак чи означає це, що Польща може ігнорувати Китай? Звичайно, ні.
Наразі Китай є найближчим стратегічним союзником Росії. Їхнє партнерство ґрунтується на довгостроковій стратегії, що передбачає тісну координацію в енергетичній, військовій, розвідувальній, економічній та політичній сферах.
У спільній китайсько-російській заяві, опублікованій Кремлем, Росія підтвердила свою підтримку принципу «єдиного Китаю», заявила, що «Тайвань є невід’ємною частиною Китаю», та виступила проти «усіх форм тайванської незалежності».
Під час зустрічі з Сі Цзіньпіном у Пекіні 18 жовтня 2023 року президент Росії Володимир Путін заявив, що «у світі існує лише один Китай». Він висловив тверду підтримку Росії зусиллям Китаю щодо захисту свого суверенітету та територіальної цілісності. Ці заяви свідчать про те, що підтримка позиції Пекіна щодо Тайваню стала невід’ємною частиною ширшого стратегічного альянсу між Москвою та Пекіном.
Китай також брав участь у військових навчаннях «Запад», що проводилися безпосередньо біля кордонів Польщі.
Ці події відображені в останніх висновках журналістів-розслідувачів з видань Der Spiegel, The Insider та Le Monde. У своєму спільному звіті «Нова вісь зла», опублікованому 9 липня, вони розкрили безпрецедентний рівень військової співпраці між Росією та Китаєм.
Як повідомляє Der Spiegel:
«Між Москвою та Пекіном формується військове партнерство, засноване на розподілі обов’язків. Росія вносить бойовий досвід, набутий під час реальної війни на виснаження, тоді як Китай надає електроніку, напівпровідники та обладнання. Те, чого Росія навчається в Україні, Китай може застосувати щодо Тайваню, а те, що розробляє Китай, Росія може використовувати на полі бою».
Після ізоляції Росії від західних ринків та введення санкцій Китай став головним покупцем російської нафти та природного газу. Обидві країни продовжують розширювати стратегічну трубопровідну інфраструктуру за допомогою трубопроводу «Сила Сибіру» та запланованого проєкту «Сила Сибіру-2», що забезпечує Кремлю стабільне джерело доходів для фінансування війни, водночас гарантуючи Китаю надійні наземні поставки енергоносіїв.
Китайські електромобілі виходять на польський ринок надзвичайно швидкими темпами. Лише у першому півріччі 2026 року було зареєстровано 30 741 китайський автомобіль — це на 126 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сучасне програмне забезпечення цих автомобілів залежить від серверів та оновлень системи, що контролюються з Китаю. Ці автомобілі збирають величезні обсяги даних, зокрема інформацію про місцезнаходження, розмови, відеозаписи та дані, отримані зі з’єднаних смартфонів. Згідно зі статтею 7 Закону Китаю «Про національну розвідку», китайські компанії можуть бути зобов’язані надавати таку інформацію уряду Китаю, що створює значні ризики збору розвідувальної інформації та картографування інфраструктури.
З огляду на ці побоювання, на початку цього року Генеральний штаб Польщі заборонив в’їзд транспортних засобів китайського виробництва на захищені військові об’єкти. Окрім збору даних, дедалі більшу занепокоєність викликають можливості дистанційного вимкнення транспортних засобів, що зазвичай називають «режимом вимкнення» (kill mode).
У разі кризи, пов’язаної з одночасними діями Китаю проти Тайваню та ескалацією військової напруги з боку Росії на східному фланзі НАТО, дистанційне вимкнення тисяч транспортних засобів може серйозно порушити військову логістику та транспортне забезпечення в надзвичайних ситуаціях. Ще більшу тривогу викликають побоювання, що системами безпеки акумуляторних батарей можна маніпулювати дистанційно, що створює додаткові ризики для безпеки.
Ще одним вразливим місцем є критична інфраструктура. Гонконгська судноплавна компанія Hutchison Port Holdings управляє контейнерним терміналом у Гдині, розташованим поблизу причалу, яким користуються американські військові та сили НАТО.
Діяльність Китаю виходить далеко за межі економіки та технологій і поширюється на інформаційну сферу. У польських ЗМІ дедалі частіше з’являються китайські наративи, які часто зображують критику Комуністичної партії Китаю як ірраціональну «антикитайську ідеологію». Це віддзеркалює офіційні повідомлення, які поширює Пекін, прагнучи відкинути обґрунтовані занепокоєння щодо безпеки як упередження, замість того щоб вирішувати такі питання, як співпраця з Росією та застосування економічного шпигунства.
У міру зростання геополітичного впливу Польщі, зумовленого її нещодавнім запрошенням до «Великої двадцятки» та розвитком «Ініціативи трьох морів», вона неминуче стане ще більшою мішенню для операцій китайського впливу. Належна реакція — це ані паніка, ані самозаспокоєння, а стратегія. Польща повинна створити спеціалізовані групи в таких установах, як Бюро національної безпеки (BBN) та Урядовий центр безпеки (RCB), для моніторингу китайських інформаційних операцій. Ці зусилля слід розвивати у тісній співпраці з партнерами з Тайваню, США, Австралії, Японії та країн Південно-Східної Азії.
Не менш важливим є посилення голосу Польщі у глобальній дискусії щодо Китаю. Відновлення та розширення англомовної платформи, такої як TVP World, могло б допомогти донести польську точку зору щодо зростаючого партнерства між Росією та Китаєм.
Польща володіє політичним, економічним та інституційним потенціалом для протистояння цим новим викликам. Зараз завдання полягає в тому, щоб перетворити цей потенціал на практичні механізми, здатні захистити безпеку країни, її міжнародний авторитет та довгострокову економічну стійкість.
Джерело: nationalinterest.org/feature/chinas-threat-to-poland
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
