Як може розвиватися вторгнення Росії в НАТО в умовах закриття кордону з Естонією

Згідно з припущенням Інституту досліджень війни (ISW), опублікованим на тлі загострення напруженості між Москвою та Таллінном, Росія може здійснити обмежене вторгнення до Естонії з метою перевірки стійкості НАТО.

Минулого тижня російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) ввела обмеження у двох російських районах Ленінградської області, що межують з Естонією — Кінгісеппі та Сланцях — обмеживши нічне пересування та доступ до ділянок річки Нарва, що протікає на території обох країн.

Це сталося після того, як Естонія оголосила, що закриє кордон із Росією, якщо Володимир Путін накаже провести в Росії загальну мобілізацію для поповнення втрат у війні проти України — такий крок може спровокувати масовий відтік населення.

У той час як офіційні особи у всьому Балтійському регіоні висловлюють занепокоєння щодо вторгнень російських дронів, порушень повітряного простору, саботажу та інших гібридних загроз, ISW припустив, що Нарва — прикордонне місто з переважно російськомовним населенням — може опинитися на передовій лінії наступу Москви на НАТО.

Це стане випробуванням для статті 5 Договору про НАТО про взаємну оборону, згідно з якою напад на одного члена альянсу вважається нападом на всіх.

Аналітичний центр у Вашингтоні, округ Колумбія, наголосив, що наразі не спостерігається накопичення російських військ біля прибалтійських держав, а російське вторгнення на територію НАТО є вкрай малоймовірним, оскільки Володимир Путін зосереджений на військових діях в Україні.

Проте в звіті зазначено, що такий сценарій «поставить перед військовими структурами НАТО низку складних викликів та рішень».

Сьюзан Ліллевалі, генеральний директор департаменту комунікацій Міністерства закордонних справ Естонії, заявила виданню Newsweek, що «ISW справедливо зазначає: повномасштабне вторгнення Росії до держави-члена НАТО є вкрай малоймовірним, а сценарій обмеженої операції з боку Росії є гіпотетичним. Ми не повинні перетворювати можливі сценарії на факти».

«Якщо з’явиться реальна підстава вважати, що загроза військового нападу зросла, ми про це скажемо», — додала вона.

Пропагандистська кампанія готує ґрунт

ISW зазначив, що прикордонний конфлікт з Естонією став важливим контекстом для позиції Москви, згідно з якою ця балтійська республіка може стати плацдармом для фактичної війни з НАТО.

У звіті зазначено, що напередодні такої операції Москва може розгорнути пропаганду, звинувачуючи Естонію в утисках російськомовних громадян, або стверджувати, що допомога Естонії Україні рівнозначна підтримці Києва в його ударах проти Росії.

Російські військові також можуть зосередити безпілотні літальні апарати (FPV) зі своїх підрозділів у зоні досяжності Нарви та сусідньої військової бази Йові.

Росія може використовувати дрони великої та ближньої дальності — як оптоволоконні, так і радіокеровані — на відстані до 40 миль за своїм кордоном, а також одноразові ударні дрони великої дальності для можливого застосування проти позицій НАТО, зазначило ISW.

У відповідний момент російські агенти, які вже перебувають у Нарві, могли б захопити ключові будівлі, зокрема муніципальні об’єкти, та проголосити «Нарвську Народну Республіку» (ННР), а потім звернутися до Москви з проханням про захист.

Тоді Росія могла б втрутитися у конфлікт, використовуючи заздалегідь розгорнуті підрозділи безпілотників та протиповітряної оборони, не зобов’язуючись входити на територію Естонії, якщо Таллінн не ескалує кризу.

Російські дрони, що наносять удари по естонських військах, які намагаються звільнити позиції, могли б отримати підкріплення від московських сил у Нарві, які керують власними тактичними дронами.

Ситуація могла б перерости в локальну патову ситуацію, оскільки естонські військові не зможуть відразу ж відбивати атаки великої кількості російських ударних дронів FPV.

ISW зазначив, що Кремль міг би вимагати деескалації, якщо Таллінн визнає контроль НПР над Нарвою; в іншому разі він міг би погрожувати розширити свою ударну кампанію.

Однак під приводом захисту російських громадян Кремль може заперечувати, що це є атакою на НАТО, що становило б стратегічний виклик для альянсу.

Естонія, ймовірно, домагатиметься активації статті 5 або звернеться по допомогу до країн-членів НАТО, але серед членів альянсу може виникнути небажання робити це через обмежене вторгнення, побоюючись повномасштабної війни з Росією, зазначив ISW.

Проте, якщо стаття 5 не буде активована, її значення зменшиться, чим скористається Путін, додав аналітичний центр.

Напруженість між США та Європою щодо захисту території та повітряного простору НАТО може затримати або унеможливити участь США, а російська когнітивна війна може ще глибше вбити клин між США та Європою.

Проте такий сценарій означатиме, що Путін ризикує ескалацією з боку НАТО, яка змусить його обирати між протистоянням альянсу та продовженням війни в Україні, додав ISW.

Ліллевалі з Міністерства закордонних справ Естонії зазначив, що, оскільки російські війська й надалі активно залучені до війни проти України, а наявна інформація не дає підстав вважати, що Москва готується відкрити новий великий фронт проти НАТО.

«Це не означає, що ми недооцінюємо довгострокову стратегічну загрозу з боку Росії: Росія залишається найсерйознішою та довгостроковою загрозою для європейської безпеки, але ми маємо зберігати спокій, пильність та готовність».

«Союзники продемонстрували як готовність, так і здатність реагувати і, за необхідності, збивали дрони, що вторглися в повітряний простір НАТО», — додала вона, — «це підтверджує, що на порушення реагують рішуче».

Відлуння книги «Якщо Росія переможе: сценарій»

Гіпотеза ISW щодо Нарви — це не прогноз, а скоріше ескіз того, як Москва могла б потенційно розпочати невелику військову операцію проти НАТО, що змусить альянс вирішити, як реагувати.

Вона нагадує деякі аспекти книги «Якщо Росія переможе: сценарій» німецького політолога Карло Масала, професора політичних наук Університету Бундесверу.

Він також припускає, що перед наступом на Нарву, а також на естонський острів Хійумаа, може бути розгорнута дезінформаційна кампанія щодо переслідуваних російськомовних громадян, що віддзеркалює риторику Кремля напередодні вторгнення 2014 року в Донбас.

Він також припускає розкол серед членів НАТО щодо того, чи застосовувати статтю 5, враховуючи ослаблення альянсу через зменшення залученості США.

Однак, на відміну від сценарію ISW, у книзі Масали напад відбувається у 2028 році, після закінчення війни в Україні на користь Москви.

Це передбачатиме здачу Києвом 20 відсотків своєї території та унеможливлення його вступу до НАТО при відсутності інших гарантій безпеки.

У жовтні 2025 року Масала заявив Newsweek, що в Москві є кола, які більше не вірять у статтю 5 і хотіли б її перевірити.

«Росіяни стають дедалі зухвалішими у тому, як вони випробовують здатність НАТО до стримування, — сказав він, — це пов’язано з намаганням вбити клин між європейцями та НАТО».

Джерело: www.newsweek.com/how-putins-invasion-of-nato-could-unfold-as-estonia-border-closed-12471982