Україні потрібні ще 27 мільярдів доларів. Європа хоче знати чому

Несподіване прохання президента Володимира Зеленського стало суворим нагадуванням про те, що вартість війни зростатиме, що стане викликом для Європи.

Коли минулого місяця група європейських чиновників прибула до Києва, щоб відзначити День незалежності України, вони отримали тривожні новини.

Європейський Союз, який є ключовим спонсором, на початку цього року остаточно узгодив надання країні позики на суму понад 100 мільярдів доларів. Однак, як повідомив союзникам президент Володимир Зеленський, Україна зараз зіткнулася з несподівано великим дефіцитом оборонного бюджету. Щоб протриматися до кінця року, йому знадобиться ще 27 мільярдів доларів.

Прохання України здивувало та стурбувало багатьох чиновників по всій Європі в той момент, коли Київ, якому бракує засобів протиповітряної оборони для захисту від безперервних російських атак дронів та ракет, переживає один із найнебезпечніших періодів з 2022 року.

Європейці розуміють, що Україна веде боротьбу за своє існування, але не очікували на такий великий дефіцит бюджету, за словами чотирьох європейських дипломатів, які, як і інші, цитовані в цій статті, висловилися на умовах анонімності, оскільки не мали повноважень виступати публічно. У приватних розмовах деякі з них ставили під сумнів, чи ефективно витрачаються кошти, зазначили двоє європейських чиновників, або чи не перебільшуються потреби.

Зараз європейські чиновники намагаються з’ясувати, звідки взявся цей дефіцит, наскільки саме він великий і чи слід, а також як саме, надіслати додаткові кошти цього року. Київ також звертається до Великої Британії, Канади та Японії з проханням допомогти покрити цей дефіцит.

Цей несподіваний запит загрожує ускладнити відносини України з союзниками саме в той момент, коли вона потребує їхньої підтримки. Сполучені Штати відступили від фінансової підтримки Києва, що робить європейські кошти ще більш необхідними. Однак національні лідери мусять збалансувати свою підтримку України з пріоритетами внутрішніх видатків, інакше вони ризикують викликати невдоволення виборців.

Дефіцит у Києві також є суворим нагадуванням про те, що вартість підтримки України зростає. Країна стикається з безперервними атаками з боку Росії, зокрема ударами по портах, що позбавили її одного з основних джерел доходів. Вона також відчуває гостру нестачу американських перехоплювальних ракет, здатних збивати балістичні ракети, і намагається прискорити розробку власних альтернатив.

«Війна об’єктивно стала дорожчою», — зазначила Олена Прокопенко, українська експертка з питань зовнішньої політики, старша наукова співробітниця дослідницького інституту «Німецький фонд Маршалла».

Вона зазначила, що якщо Україна зможе довести європейським країнам, що їй справді потрібні ці кошти, «я вірю, що вони знайдуть спосіб — заради України, але й заради себе самих».

Звідки взявся цей дефіцит?

Джерело бюджетного дефіциту залишається нез’ясованим і дещо суперечливим. Виступаючи в Києві минулого місяця, пан Зеленський зазначив, що частина витрат припала на період перебування на посаді колишнього міністра оборони Михайла Федорова, який виступав за кардинальні зміни в оборонній промисловості та нещодавно був звільнений, що викликало вуличні протести.
Хочете бути в курсі подій у Бельгії, Росії та Україні? Підпишіться на розсилку «Your Places: Global Update», і ми надсилатимемо наші найсвіжіші матеріали на вашу електронну пошту.

Міністерство оборони «використало кошти, які були закладені в бюджет на кінець цього року, і, звісно, загальний дефіцит становить 27 мільярдів доларів», — заявив пан Зеленський на зустрічі європейських та британських лідерів 24 серпня.

Пан Федоров заперечив існування такого значного дефіциту під час його перебування на посаді та зазначив, що це, ймовірно, пов’язано з проектами, які реалізуються під керівництвом нового керівництва міністерства.

Україна ще не оприлюднила повного розшифрування своїх короткострокових бюджетних потреб, хоча минулого місяця пан Зеленський повідомив журналістам, що вони включають озброєння, зарплати військовослужбовців та виплати сім’ям загиблих у боях.

Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради України, зазначила, що на початку цього року її попередили про очікуваний дефіцит у розмірі близько 7,5 мільярда доларів. Однак, за словами пані Підласи, військові видатки за перші вісім місяців 2026 року зросли на понад 17 відсотків порівняно з попереднім роком.

«Ці розриви виникають тому, що війна з кожним роком стає дедалі дорожчою», — зазначила пані Підласа. «Ми маємо враховувати той факт, що російська тактика змінюється, і це ускладнює ситуацію для України».

Вона зазначила, що через посилення російських атак на українську промисловість, зокрема на металургійні заводи та коридор експорту зерна, Україна лише за минулий місяць втратила близько половини очікуваних доходів.

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький звернувся до законодавців із проханням запровадити заходи економії. Проте є межі того, на чому можна економити.

«Ми не можемо йти на компроміси щодо підтримки наших збройних сил, адже йдеться про наше виживання», — заявив Олександр Мережко, голова комітету з питань закордонних справ Верховної Ради України. За його словами, скорочення деяких найбільших статей витрат, таких як зарплати військовослужбовців або виплати сім’ям, є неприйнятним. «Це має бути для нас святим».

Як можна заповнити цю прогалину?

Хоча дефіцит фінансування України став несподіванкою для більшості країн ЄС, Брюссель намагається з’ясувати, як його усунути, якщо це виявиться необхідним.

У понеділок комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс провів переговори з паном Корецьким. Першим кроком є «отримання чіткого уявлення про стан бюджету та фінансову ситуацію», — заявив після зустрічі речник Європейської комісії Балаж Уйварі.

Пан Зеленський висловив пропозиції щодо того, як Європа могла б допомогти, зокрема шляхом прискорення надання позики Україні.

У квітні Європейський Союз остаточно затвердив цей масштабний кредит для України лише після напруженого політичного процесу. Ця фінансова допомога на суму понад 100 мільярдів доларів має бути виплачена протягом двох років: половина — у 2026 році, а друга половина — у 2027 році.

Вісім європейських дипломатів та чиновників погодилися, що прискорення виплат може бути єдиним реалістичним варіантом для швидкого надання Україні додаткових коштів. Деякі європейські чиновники зазначили, що такий план набирає обертів.

«Ми продовжуватимемо надавати фінансування в рамках позики на підтримку України і, де це можливо, достроково виділятимемо ці кошти там, де вони потрібні», — заявила міністр закордонних справ Ірландії Гелен МакЕнті після зустрічі міністрів оборони минулого тижня.

Це питання ще далеко не узгоджене, з огляду на те, що чиновники Європейської комісії лише зараз оцінюють розмір дефіциту фінансування. Крім того, це створить ще одну проблему: менше коштів наприкінці наступного року.

Україна також закликає Європейський Союз конфіскувати російські суверенні активи — це спосіб швидко залучити ще більший обсяг фінансування.

У фінансовому депозитарії Euroclear у Бельгії заморожено російських активів на суму понад 200 мільярдів доларів. Минулого року європейські чиновники розглядали можливість використання цих коштів для забезпечення позики Україні, але план провалився в останній момент через опір з боку Бельгії та інших країн.

Зараз Швеція та інші країни ЄС намагаються повернути ідею використання цих коштів для підтримки України без виснаження національного бюджету.

Проте перешкоди, які зірвали попередній план, залишаються. Найголовніше — Бельгія як і раніше ставиться до цього з обережністю, побоюючись, що конфіскація активів іноземної держави може спровокувати фінансову кризу, подавши сигнал про те, що іноземні кошти можна конфіскувати з політичних міркувань, що змусить вкладників вивести свої гроші з «Euroclear» та інших європейських фінансових установ. «Euroclear» відмовився від коментарів.

З огляду на такі перешкоди, укладення будь-якої угоди про використання заморожених коштів займе місяці, якщо взагалі буде можливим.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіха нещодавно закликав європейські країни якнайшвидше ухвалити рішення щодо заморожених активів і не розглядати їх лише як засіб тиску на майбутнє.

«Переговори — це десь у майбутньому, — сказав він, — тоді як кошти потрібні вже зараз».

Джерело: nytimes.com