Україна та Польща врегулювали суперечку щодо Другої світової війни на форумі з питань допомоги у Гданську

Україна та її європейські союзники прагнуть залучити інвестиції у післявоєнну відбудову Києва. Перший транш позики від ЄС вже надійшов, а на розгляді перебувають ще кілька угод.

Однак відносини з Польщею залишаються напруженими.

Україна розраховує підписати понад 160 угод у сферах оборони, бізнесу та регіонального розвитку на суму понад 10 млрд євро протягом найближчих кількох днів, заявила у четвер у Польщі прем’єр-міністр країни Юлія Свириденко.

«Виклики, що стоять перед нашим континентом, є екзистенційними», — сказала вона на відкритті щорічної конференції «Ukraine Recovery Conference» у балтійському портовому місті Гданськ.

«Ми змушені виживати. Це стало нашою суперсилою».

Одночасно з початком конференції Міністерство фінансів України підтвердило отримання першого траншу в розмірі 3,2 млрд євро (3,63 млрд доларів) з позики Європейського Союзу для України на суму 90 млрд євро (102 млрд доларів), яку країна має намір витратити не лише на оборону та безпеку, а й на енергетичну стійкість.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка також була присутня на заході, ще раз підтвердила фінансові зобов’язання ЄС перед Україною та зазначила, що другий транш у розмірі 6 млрд євро буде надано «найближчими днями» і спрямовано на виробництво дронів.

«Україна зміцнює європейську оборону», — сказала Свириденко, закликаючи до подальших інвестицій у її країну. «І Україна зміцнює енергетичну стійкість».

Польща: Зеленський не приїжджає через напруженість між президентами

Свириденко бере участь у конференції замість президента Володимира Зеленського, який вирішив не приїжджати, щоб зменшити напруженість між Польщею та Україною через звірства часів Другої світової війни.

Наприкінці минулого тижня націоналістичний президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі — після того, як останній вирішив назвати підрозділ спеціальних сил на честь Української повстанської армії (УПА) часів Другої світової війни.

Хоча деякі українці вважають УПА героями опору як нацистській Німеччині, так і Радянському Союзу під час Другої світової війни та одразу після неї, це націоналістичне партизанське угруповання також було причетне до Волинських погромів — серії вбивств у 1943–1945 роках, під час яких, за даними Варшави, було вбито близько 100 000 поляків.

Хоча Навроцький та польські націоналістичні партії намагалися розпалити антиукраїнські настрої, прем’єр-міністр Дональд Туск спробував згладити напругу.

«Ми можемо будувати майбутнє лише на правді, на взаємній повазі, на розумінні історії», — сказав він, додавши, що вибір його рідного міста Гданська як місця проведення конференції був символічним, оскільки й це місто теж довелося відбудовувати після руйнувань війни.

«Умовою справжнього, повного об’єднання завжди було розуміння власної історії та справжня здатність і готовність до примирення».

Прем’єр-міністр України також виступив у дружньому тоні, подякувавши польській аудиторії за солідарність, зокрема за те, що з моменту повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року вона прийняла понад 1 мільйон українських біженців.

«Дякую за вашу допомогу в той час, коли нам найгостріше потрібна була підтримка», — сказав Свириденко, не згадуючи прямо про історичну суперечку.

ЄС закликає до інвестицій в Україну

Незважаючи на результати нещодавнього опитування, згідно з якими майже 60 % поляків наразі виступають проти можливого вступу України до ЄС, 15 червня Київ офіційно розпочав переговори про вступ до ЄС.

Відновлення зруйнованої економіки України обійдеться, за оцінками, у 588 млрд доларів (670 млрд доларів) протягом наступного десятиліття, — заявили у лютому Світовий банк, Організація Об’єднаних Націй, Європейська комісія та уряд України.

З цією метою голова Європейської комісії фон дер Ляєн також зазначила, що інвестиційний фонд для відновлення України, підтриманий ЄС, Францією, Німеччиною та Польщею, «готовий до роботи» і потенційно може залучити близько 500 млн євро лише цього року.

«Послання просте», — сказала вона, повторюючи слова Свириденко. «Інвестуючи в Україну, ви інвестуєте не лише в майбутнє України, а й у майбутнє Європи».

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що лише державних коштів ніколи не вистачить для відбудови України, але підтримав створення фонду, який, за його словами, розпочне свою діяльність завдяки початковому державному пакету на суму до 220 млн євро.

«Ми створюємо довіру та механізм розподілу ризиків, необхідні для залучення приватних інвесторів», — зазначив він.

«Інвестуючи зараз і виділяючи довгостроковий капітал, Європа надсилає чіткий сигнал: ми віримо в майбутнє України в складі європейської сім’ї».

І, незважаючи на історичні напруження, пов’язані з УПА, польські підприємства, представлені на конференції в Гданську, дійсно виявляють бажання скористатися своєю географічною близькістю та інвестувати в сусідню країну, щойно врешті-решт буде укладено мирну угоду.

«З точки зору бізнесу ми не бачимо жодних проблем», — сказав агентству AFP бізнесмен Міхал Жепніковський.

«Ми хочемо допомогти та розвивати бізнес».

Ржепніковський, чия компанія Endolink SA постачає польські протези в Україну, зазначив, що дипломатичний конфлікт «відбивається на наших відносинах з Україною і піднімається в розмовах», але наголосив, що обидві сторони розуміють: це «не є пріоритетом під час війни».

Україна завдає ударів по російських нафтових об’єктах

Тим часом на полі бою Україна продовжує наносити удари по російських нафтогазових об’єктах, розташованих глибоко на території самої Росії.

У четвер президент Зеленський заявив, що українські дрони під час нічних ударів вразили нафтопереробні заводи в Уфі, що за 1 500 кілометрів від лінії фронту, та нафтобазу в Краснодарському краї, що за 300 кілометрів від України.

Він також заявив, що Росія розгортає додаткові системи протиповітряної оборони в Москві, а також у Валдаї — місті, розташованому приблизно за 500 кілометрів на північний захід від російської столиці, де знаходиться одна з резиденцій президента Росії Володимира Путіна.

«Лише в Московській області вони зосередили сотні пускових установок [ракет ППО]», — заявив Зеленський, хоча ці твердження не вдалося незалежно перевірити.

«Майже 90 пускових установок було передислоковано до Валдая з інших регіонів Росії».

Міністерство оборони Росії повідомило, що з пізнього вечора середи до ранку четверга засоби ППО збили 269 українських безпілотників.

Також у середу ввечері українські ВПС повідомили, що Росія запустила в бік України 90 безпілотників великої дальності та балістичну ракету, в результаті чого було вражено автозаправну станцію в Сумській області на північному сході країни, а четверо людей отримали поранення.

На землі у східній Україні російські війська продовжують наступати, прагнучи досягти своєї мети — завоювання всього Донбасу, включаючи одне з так званих «міст-фортець» України в Донецькій області.

Однак наступ відбувається повільно й супроводжується великими втратами, а українські війська в деяких районах навіть відвоювали невеликі ділянки території.

«Цього року ми спостерігали просування на лінії фронту», — розповів агентству AFP один із українських солдатів, який повернувся з фронту, під час конференції в Гданську.

«Ми з оптимізмом дивимося в майбутнє. Ми вважаємо, що наближаємося до мети».

Джерело: www.dw.com