Україна сподівається до кінця року укласти «угоди щодо дронів» з 7 країнами НАТО

Київ пропонує експертизу щодо розробки радіолокаційних систем та наземних станцій, перетворюючись із покупця на постачальника послуг у сфері безпеки За словами високопоставленого чиновника, Україна сподівається до кінця року підписати великі оборонні угоди щонайменше з сімома країнами НАТО, що підкреслює новий аспект зовнішньої політики Києва, покликаний продемонструвати, що країна може бути не лише отримувачем, а й постачальником військової техніки та експертизи.

За останні місяці Київ уклав «угоди щодо дронів» із шістьма країнами.

Три з них — держави Близького Сходу, які почали активно прагнути української підтримки після того, як навесні, з початком американо-ізраїльської війни проти Ірану, стали мішенями для іранських дронів-бомбардувальників «Шахед» великої дальності.

Це ті самі засоби, які протягом останніх чотирьох років безперервно атакували українські міста.

Азербайджан також підписав угоду з Києвом, як і члени НАТО — Латвія та Литва.

«Ініціатива називається угодою про дрони, але насправді вона охоплює набагато більше, ніж просто дрони… ще важливішими є досвід і знання, а також доступ до всіх компонентів, що складають цю систему тут, в Україні», — сказав Давид Алоян, заступник секретаря Ради безпеки України та один із відповідальних за ці угоди.

«Дронова дипломатія» розпочалася під час війни Трампа проти Ірану, коли Тегеран атакував союзників США в усьому регіоні.

Більшість країн Перської затоки виявилися не готовими до загрози з боку дронів, хоча Іран здебільшого використовував набагато менш досконалу версію «Шахеда», ніж модернізовані моделі, які Росія застосовує в Україні.

У деяких випадках для збиття «Шахедів» використовували дорогі ракети «Патріот», хоча цю задачу цілком могли б виконати дешеві перехоплювальні дрони — але лише за умови наявності необхідних знань та досвіду.

«Перехоплювальний дрон — це лише дрон.

Це не означає, що ви зможете збити ним «Шахеди», — зазначив Алоян.

«Потрібні дрони, але також потрібні комплектуючі, датчики, наземні станції і, що ще важливіше, радіолокаційні системи», — додав Алоян.

Після цих атак, за словами Алояна, одна з країн регіону придбала перехоплювальні дрони у західної компанії, яка розробила цей продукт у співпраці з українськими виробниками.

Після поставки Київ неодноразово отримував прохання надати консультації щодо найкращих способів експлуатації цих систем.

Зрештою, три країни Перської затоки — Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар — підписали угоди з Україною.

Київ запропонував цим країнам комплексну оцінку того, що буде потрібно на оперативному та тактичному рівнях для забезпечення ефективності цієї зброї.

Майк Кофман, аналітик Фонду Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні, зазначив, що саме завдяки такому комплексному підходу Україна може бути найбільш корисною.

«Вони можуть забезпечити екосистему продуктів для організації протиповітряної оборони або розвитку ударних безпілотників», — сказав він.

Постачання самих дронів поки що не передбачено угодою, оскільки українська промисловість перебуває під суворим контролем і зосереджена на оборонних потребах країни.

Дипломати та аналітики зазначили, що, певною мірою, «дронна дипломатія» була спробою знайти нових союзників і забезпечити, щоб Україна залишалася на порядку денному в той час, коли увага зміщувалася на Близький Схід.

Однак Київ, як країна з найбільшим у світі досвідом захисту від атак дронів, а також використання дронів для нанесення ударів по Росії, вважає, що має чимало чого запропонувати.

«Спочатку ми проводимо оцінку силами групи експертів і надаємо партнеру звіт, у якому пояснюємо, що саме йому знадобиться», — сказав Алоян.

Далі партнерські країни самі вирішують, чи хочуть вони розміщувати замовлення на українську продукцію, яку в майбутньому можна буде виготовити залежно від наявних виробничих потужностей, чи закуповувати її в інших джерелах.

Алоян зазначив, що тепер основна увага буде зосереджена на партнерах по НАТО, зокрема на тих, що розташовані ближче до Росії чи України, яким доводиться приділяти дедалі більше уваги захисту від дронів.

У Латвії у травні впав уряд після політичного скандалу, що розпочався після того, як два українські безпілотники дальнього радіусу дії, збиті з курсу російськими засобами радіоелектронної боротьби, влучили у нафтосховище.

Підпишіться на «This is Europe» Найактуальніші новини та дискусії для європейців — від ідентичності до економіки та екології після реклами розсилки Незабаром після цього Латвія підписала угоду з Україною щодо безпілотників, а минулого тижня оголосила, що незабаром на сході країни відкриється спільний завод з виробництва безпілотників.

Литва, де пролунали сирени повітряної тривоги після подібного інциденту, коли українські безпілотники були збиті з курсу й потрапили в повітряний простір країни, також підписала угоду.

Алоян зазначив, що ще кілька країн НАТО вже висловили зацікавленість і що деякі угоди можуть бути підписані на саміті лідерів НАТО в Анкарі цього тижня.

За його словами, мета полягає в тому, щоб до кінця року підписати угоди щонайменше з сімома країнами НАТО.

Більш амбітними, але менш впевненими в успіху є спроби Києва створити європейський аналог ракетної системи «Патріот», здатний захищати країну від російських балістичних ракет — найслабшого місця в системі протиповітряної оборони України, з огляду на високу вартість та дефіцит американських систем «Патріот».

Президент України Володимир Зеленський визначив виробництво такої ракети головним пріоритетом, і, за словами Алояна, дискусії між європейськими партнерами ведуться як на політичному рівні, так і серед провідних оборонних компаній.

Якою б не була доля конкретних ініціатив, очевидно одне: у міру того, як Європа усвідомлює, що в майбутньому їй доведеться організовувати власну безпеку з меншою підтримкою з боку США, дедалі сильніше усвідомлюється, що Україна має бути частиною цієї картини.

Альоня Гетманчук, посол України при НАТО, зазначила, що помітила величезну різницю в тому, як союзники говорять про Україну, відколи вона обійняла цю посаду минулого літа.

«Коли я приїхала до НАТО і говорила про потенціал України як гаранта безпеки, в очах людей часто проглядалося вагання, — сказала вона.

— Зараз деякі з тих самих людей часто починають розмову саме з цього.

Говорити про Україну таким чином стало модним».

Джерело: www.theguardian.com/world/2026/jul/06/ukraine-drone-deals-seven-nato-countries-end-of-year