Україна готується до найжорсткішого зимового наступу Росії за всю історію

Роботи просуваються швидко, але, можливо, не досить швидко

Сонце палить на бригаду комунальників у Березняках — передмісті з панельних будинків на лівому березі Києва. Підготовка електромережі до зими — повільна робота: доводиться викопувати сотні метрів кабелю, прокладеного ще за радянських часів, і замінювати його на більш товсті лінії, здатні витримати аварійний стрибок напруги. Але бригадир Роман Кравченко не йде на компроміси; він знає, що таке збій у роботі. Минулої зими, після того як російські ракети знищили місцеву теплоелектростанцію, мешканці перейшли на електричні обігрівачі, що призвело до перевантаження мережі. Сотні багатоквартирних будинків тижнями залишалися без опалення та електроенергії. У якийсь момент розлючений натовп оточив бригаду пана Кравченка. «Вони сказали, що не відпустять нас, доки не з’явиться світло», — згадує він.

Хороша новина для пана Кравченка полягає в тому, що Україна ще ніколи не була так добре підготовлена. Безпрецедентна програма зміцнення енергомережі виконується з випередженням графіка: половина робіт уже завершена. Країна має увійти в зиму з надлишковими потужностями генерації, 14 млрд кубічних метрів запасів газу, кращим фізичним захистом на ключових вузлах енергомережі та новими приватними компаніями протиповітряної оборони, які допоможуть знекровленим військово-повітряним силам країни. Погана новина полягає в тому, що російська загроза розвивалася швидше. Однією зі слабких місць України є нестача перехоплювачів балістичних ракет. Іншою є нові російські безпілотники з реактивним двигуном, які тероризували Україну протягом останнього тижня.

Ще до закінчення минулої зими Рада національної безпеки України ухвалила рішення не допустити повторення подібного. З квітня уряд та енергетичні компанії почали реалізовувати план забезпечення стійкості. Він має чотири пріоритети: достатні місцеві потужності для забезпечення електроенергією критичної інфраструктури в кожному великому місті; фізичний захист найважливіших об’єктів; децентралізоване опалення; та децентралізоване електропостачання. Окрема програма стосується резервних запасів води. Ця стратегія дає результати, частково завдяки кращому управлінню з боку нового міністра енергетики Дениса Шмигаля, колишнього прем’єр-міністра.

«До грудня ми зробимо втричі більше, ніж у будь-який попередній рік», — каже експерт з питань енергетики Олександр Харченко. Державне агентство з відновлення проявило особливу оперативність. Його робота має найбільше значення в Києві, де міська влада відставала від влади інших міст, таких як Харків. До цього року жоден із 110-кіловольтних трансформаторів столиці, які допомагають знижувати напругу з ліній високої напруги до рівня, придатного для домогосподарств, не був захищений. Працюючи цілодобово, агентство вже захистило два десятки з них сітками та бетонними підсилювачами, а також укріпило електростанції. Сергій Сухомлин, директор агентства, зазначає, що нові захисні споруди мають витримати все, крім прямого ракетного влучання.

Ситуація в повітрі набагато гірша. Росія збільшила виробництво балістичних ракет — зараз приблизно 100 на місяць — саме тоді, коли поставки перехоплювачів різко скоротилися. Цієї зими Україна намагається отримати від партнерів ще 300 ракет «Патріот», але гарантій немає. Проєкти зі створення вітчизняних балістичних перехоплювачів навряд чи дадуть результат протягом найближчих років. Україна сподівається зменшити загрозу, завдаючи ударів по пускових установках і виробничих об’єктах на території Росії, і вже досягла певного успіху. Проте цьогорічна кампанія Росії майже напевно буде руйнівною більше, ніж минулого року. «За останні чотири місяці кількість ударів побила щомісячні рекорди», — каже Максим Тимченко, генеральний директор компанії «ДТЕК», яка управляє київською енергосистемою. Величезні теплові електростанції столиці занадто великі, щоб їх можна було повністю захистити. «Сконцентрований балістичний удар може знищити будь-яку з наших електростанцій».

Крім того, є безпілотники з реактивним двигуном, які під час останніх атак запускалися сотнями. Україна значною мірою нейтралізувала пропелерні камікадзе-дрони типу «Шахед», збиваючи більше ніж дев’ять із кожних десяти, що наближалися. Нові моделі з реактивним двигуном, керовані пілотом, літають набагато швидше — зі швидкістю до 600 км/год замість 200 км/год. Цього переходу давно очікували, але Україна ще не розгорнула економічно ефективних засобів протидії. Зараз вона випробовує кілька нових перехоплювачів; більшість із них схожі на мініатюрні ракети. Наразі єдиний ефективний захист забезпечують дорогі винищувачі, переносні зенітні ракети або автоматичні зенітні гармати на ключових об’єктах. Джерело в командуванні протиповітряної оборони України повідомляє, що під час останніх атак ця комбінація збила лише 30 % дронів з реактивним двигуном. Ще більш тривожним є те, що дрони змогли вразити об’єкти великої цінності, які балістичні ракети не влучали протягом чотирьох років.

Проблема, ймовірно, поглибиться. Всупереч західним прогнозам, Росія, схоже, знайшла спосіб масового виробництва реактивних двигунів. Джерело у сфері протиповітряної оборони повідомляє, що Кремлю вдалося обійти санкції та придбати обладнання для 3D-друку турбін, аналогічне тому, що використовується на західних заводах Rolls-Royce. Собівартість цих дронів знизилася щонайменше наполовину — до приблизно 50 000–70 000 доларів — і продовжуватиме знижуватися. «Україна не змогла належним чином підготуватися до цієї загрози, — зазначає джерело, — але провина лежить і на наших партнерах».

Наразі головна увага Росії, ймовірно, зосереджена на приблизно 140 підстанціях, що належать державній енергетичній компанії «Укренерго» і перетворюють високовольтну електроенергію на нижчі напруги для використання в місцевих мережах. Україна може мати більше електроенергії, ніж їй потрібно протягом зими, хоча б через знижений попит з боку промисловості. Більшою проблемою стане забезпечення електроенергією вразливих міст, таких як Київ, Одеса та Кривий Ріг, якщо Росія знищить їхні місцеві генеруючі потужності. Особливо вразливою є столиця. Деякі підстанції навколо Києва не мають резервних джерел живлення. Те саме стосується і міських ліній електропередач до атомних електростанцій, які забезпечують більшу частину електроенергії міста. Електропостачання системи водопостачання також є вразливим. Без неї не працюватимуть каналізація та центральне опалення. Аж 2 500 із 15 000 будівель столиці не мають резервного джерела тепла.

Один із високопоставлених урядовців не бачить причин, чому ця зима мала б бути кращою за минулу; столиця буде «страждати», щойно настануть морози. Пан Тимченко висловлюється стриманіше, але визнає, що ніхто не може гарантувати, що торішні проблеми не повторяться. Його ремонтна бригада в Березняках, засипаючи траншею, дійшла майже такого самого висновку. «Ми виконаємо свою роботу, це все, що ми можемо зробити, — каже пан Кравченко. — Тепер все залежить від хлопців із протиповітряної оборони».

Джерело: economist.com