Стрімкі зміни в Україні свідчать про прозорість у державі

Зміни у керівництві України та нещодавні скандали, хоч і становлять виклик для союзників, але водночас підтверджують зрілість держави та її здатність швидко реагувати на проблеми, заявив посол Естонії в НАТО Крістіан Прікк у програмі «Українська студія». Незважаючи на це, у НАТО досі не досягнуто консенсусу щодо вступу України, і, на думку посла, в альянсі бракує політичної волі для прийняття цієї країни.

Крістіан Прік зазначив, що, на його знання, наразі не ведеться активна робота над мирними переговорами щодо України, але це не означає, що дипломати не займаються цим питанням щодня.

«Безумовно, війна в Україні, принаймні в Європі, США, Канаді та тих країнах, де підтримка України була найбільшою, і сьогодні залишається однією з головних тем.

Такого активного й енергійного процесу пошуку миру, як ми пам’ятаємо з осені 2025 року чи, скажімо, у деяких випадках цієї весни, наскільки мені відомо, зараз немає.

«У певному сенсі на це натякав і президент Зеленський на початку літа, коли оголосив про свою 40-денну військову кампанію, покликану переконати Росію умиритися, — насправді маючи на увазі, що їхня віра полягає більше у покращенні власного становища за допомогою військових методів, ніж у політичних переговорах», — зазначив Прікк.

За словами Прікка, найважливішою темою для США наразі є війна з Іраном, тому вирішення війни в Україні не отримує достатньої уваги з боку глави держави Дональда Трампа.

«Для адміністрації США зараз зовнішньополітичною темою номер один, безперечно, є все, що пов’язано з Іраном та війною, а також питання, як досягти там рішення, яке було б принаймні кращим за сьогоднішню ситуацію.

На тлі цього, на жаль, іншим темам приділяється набагато менше уваги, але війна в Україні, безперечно, все ще залишається у цьому рейтингу відносно близько до вершини.

Дійсно, вона не отримує стільки уваги, як раніше», — зазначив Прікк.

На думку посла, подекуди плутаний стиль спілкування Трампа щодо військових тем може бути спробою утримати ініціативу та створити для себе кращі умови для переговорів.

«Нерідко, розпитуючи досить високопоставлених представників адміністрації США, можна зрозуміти, що й там, всередині, не дуже точно розуміють, що саме малося на увазі тим чи іншим висловлюванням.

Якщо просто подивитися на те, як президент Трамп у своєму житті вів справи як у політиці, так і в бізнесі, то для нього характерна постійна спроба утримати ініціативу, створити новий наратив і розхитати ситуацію.

Він дивиться, де виникає якась нова рівновага, і намагається зробити це у вигідний для себе спосіб.

Це було типовим для нього, і я вважаю, що це також характеризує його нинішню політику щодо Ірану, де він намагається як за допомогою риторики, так і практичних дій створити нову рівновагу, яка йому підходить», — сказав Прікк.

За словами Прікка, корупційний скандал, що охопив оточення президента України Володимира Зеленського, та зміна керівництва також створюють складнощі для союзників, але на недоліки та підозри було реагувано швидко та прозоро.

«Що стосується України, я не хочу обов’язково намагатися передбачити чи зрозуміти, що думають американці, але загалом у всьому цьому можна знайти й достатньо позитивного.

Я вважаю, що є достатньо людей та організацій, для яких такі реакції та зміни насправді свідчать про демократичну прозорість суспільства і, певною мірою, також про його зрілість.

Але, звісно, люди стежать за ситуацією, і коли змінюються партнери, це певною мірою створює виклики», — зазначив Прікк.

Нещодавно США запропонували Україні ліцензію на виробництво ракет «Патріот», які дуже потрібні країні, що перебуває у стані війни. Однак від цієї обіцянки відмовилися досить швидко.

Проте з’ясувалося, що у самих Сполучених Штатів теж недостатньо ракет, а значна частина арсеналу була витрачена в Ірані, у Ормузькій протоці.

За словами Прікка, армія США, як і раніше, є найпотужнішою сучасною військовою силою, але через війни як в Ірані, так і в Україні оборонна промисловість США отримала серйозний урок.

«Останнім часом я досить багато читав про період, що передував Другій світовій війні, і вважаю, що хоча б цей приклад переконує мене в тому, що, якщо буде потрібно, США візьмуться за розум, а промисловість і уряд зможуть знайти рішення.

Але, звісно, у таких ситуаціях ці рішення ніколи не бувають достатньо швидкими», — сказав Прікк.

За словами посла, серед союзників досі немає єдиної думки щодо прагнень України приєднатися до НАТО.

«Наразі, звісно, зрозуміло, що серед 32 існуючих членів НАТО панує думка, що сьогодні політична воля для цього ще не достатньо зріла, і ці двері не відчинені.

Водночас досі діє стаття 10 Договору, яка передбачає, що кожна така європейська держава, яка зацікавлена у вступі до НАТО і готова до цього з точки зору своїх суспільних, політичних та військових підготовчих заходів, повинна отримати таку можливість.

Естонія, безперечно, вважає, що вступ України до НАТО — це те, що в кінцевому підсумку відповідатиме інтересам самого НАТО, і ми, безперечно, будемо обговорювати це з союзниками й надалі», — сказав Прікк.

Джерело: www.err.ee/1610118238/prikk-ukraina-skandaalidest-kiired-muutused-naitavad-riigi-labipaistvust