Starlink: Як і де компанія Ілона Маска впливає на геополітику

Проект «Starlink» Ілона Маска, створений для забезпечення доступу до Інтернету у віддалених регіонах, став життєво важливим у кризових регіонах та зонах військових дій. Однак ситуація в Україні також демонструє ризики, пов’язані із залежністю від цієї послуги.

Відсутність доступу до Інтернету сьогодні є серйозною проблемою у багатьох регіонах світу. Спочатку «Starlink» був розроблений американським технологічним мільярдером Ілоном Маском саме для вирішення цієї проблеми.

Ця система була створена як засіб швидкого забезпечення інтернетом регіонів по всьому світу, де це було неможливо зробити традиційними методами або ж коштувало настільки дорого, що навіть не варто було намагатися.

З того часу сфера застосування «Starlink» значно розширилася. Її використовують як засіб зв’язку в зонах стихійних лих, а також армії чи протестні рухи, наприклад у регіонах, де існуючий інтернет було знищено вогнем противника або відключено авторитарними урядами.

Однак є й зворотний бік медалі: наприклад, українські збройні сили значною мірою залежать від супутникової системи Маска. Це стало особливо очевидним, коли сервіс зіткнувся із зовнішніми перебоями.

Як працює Starlink?

Starlink, який експлуатується компанією Маска SpaceX, — це супутникова система, що складається з 10 000 невеликих супутників, розташованих по всьому світу.

Вони передають пакети даних за допомогою лазерних каналів зв’язку і не потребують постійного прямого візуального зв’язку з наземною станцією.

На відміну від інших інтернет-супутників, які обертаються на орбіті на висоті близько 36 000 кілометрів над Землею, супутники Starlink знаходяться лише на висоті близько 550 кілометрів.

Це означає, що вони можуть передавати інтернет-сигнали набагато швидше, ніж інші.

Усім, що потрібно користувачам, — це невеликий приймальний термінал з антеною, що керується електронно, яка автоматично наводиться на супутники, коли ті пролітають над головою.

Термінали приймають сигнали від цих супутників і передають їх до найближчого маршрутизатора, який забезпечує широкосмуговий доступ до Інтернету.

Де вже розгорнуто систему Starlink?

Україна: З початку повномасштабної війни Росії в лютому 2022 року система Starlink стала життєво важливим засобом зв’язку в зоні бойових дій.

Збройні сили України використовують Starlink для координації підрозділів, керування дронами та управління безпілотними наземними системами. У цивільному секторі системою користуються лікарні, служби екстреної допомоги, енергопостачальники та залізнична мережа. Україна є особливо яскравим прикладом того, наскільки сильно її військові можливості зараз залежать від Starlink.

У середині жовтня підрозділи української армії повідомили про перебої в передачі даних, що, як стверджується, серйозно вплинуло на управління бойовими, перехоплювальними та розвідувальними дронами.

Ілон Маск заявив, що обмеження щодо швидкості та використання Starlink визначаються американськими військовими і, в кінцевому рахунку, президентом США.

На даному етапі залишається незрозумілим, хто саме віддав наказ про введення цих обмежень.

Іран: На початку січня 2026 року по всій країні спалахнули протести проти режиму в Тегерані.

Жорстка реакція уряду включала відключення інтернету по всій країні. За повідомленнями, тисячі терміналів Starlink були контрабандою ввезені до Ірану та продані на чорному ринку. Це дозволило протестному руху продовжувати координувати демонстрації проти режиму, використовуючи Starlink для обходу державної цензури в Інтернеті.

Влада країни жорстко придушує діяльність супутникової служби та її користувачів. Мохаммад Амін Агамірі, секретар Верховної ради з питань кіберпростору, назвав Starlink ворожим «інструментом війни» і заявив, що режим має у своєму розпорядженні засоби для переривання супутникового зв’язку.

Starlink офіційно заборонений в Ірані. Кожному, хто користується цією послугою, загрожує тюремне ув’язнення на строк від шести місяців до двох років. Якщо користувачів також звинувачують у створенні загрози національній безпеці або у шпигунстві, за це правопорушення може бути призначено навіть смертну кару.

Судан: Під час громадянської війни в Судані Starlink використовують переважно «Сили швидкого реагування» (RSF) — парамілітарне угруповання, яке воює проти міжнародно визнаного уряду.

Сотні пристроїв були контрабандою ввезені до країни через Об’єднані Арабські Емірати, і зараз у Судані процвітає чорний ринок терміналів Starlink. RSF використовують їх для зв’язку та координації дій зі своїми ополченцями, тоді як Збройні сили Судану намагаються заблокувати як імпорт, так і використання цих терміналів.

Венесуела: Тут також у минулому Starlink використовувався для обходу інформаційних блокад та забезпечення доступу до Інтернету.

Довгий час послуга була доступна лише неофіційно — шляхом придбання комплектів у місцевих дилерів. Після втручання США на початку січня 2026 року, під час якого тодішній глава держави Ніколас Мадуро був узятий у полон, Маск запропонував населенню Венесуели місяць безкоштовного широкосмугового доступу до Інтернету через Starlink.

Газа: З липня 2024 року система Starlink використовується в гуманітарних цілях у зруйнованому секторі Газа.

Гуманітарні організації та польовий госпіталь використовують її для надання телемедичної допомоги та координації логістики. Доступ для цивільного населення залишається обмеженим через міркування ізраїльської безпеки.

Чому Starlink піддається критиці?

Starlink часто є єдиним способом доступу до інтернету в зонах конфлікту.

Це надає Маску та його операційній компанії SpaceX величезний прибуток та вплив. Раніше, наприклад, Маск відмовився активувати Starlink в Україні, щоб унеможливити атаку на Крим.

Президент США Дональд Трамп також погрожував вимкнути супутники в Україні, щоб змусити Київ піти на поступки під час мирних переговорів.

Критика лунала також з екологічної точки зору. Термін експлуатації супутників Starlink становить менше п’яти років. Щодня в середньому один або два з них згорають у земній атмосфері. При цьому виділяється оксид алюмінію, який може вплинути на озоновий шар, сприяючи глобальному потеплінню.

Крім того, всі ці тисячі супутників відбивають сонячне світло, роблячи нічне небо яскравішим, що також може мати наслідки для тварин у всьому світі.

Чи є альтернативи Starlink?

У спробі покласти край монополії Starlink інші компанії, особливо в Європі, вже працюють над альтернативами. Наразі найбільшим приватним конкурентом SpaceX є компанія Eutelsat. Маючи флот із понад 600 супутників, її сервіс OneWeb є значно меншим і орієнтований на бізнес-клієнтів та морське використання.

Але Eutelsat також бере участь у розробці IRIS2 — абревіатури від «Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite» (Інфраструктура для стійкості, взаємозв’язку та безпеки за допомогою супутників), амбітного проєкту ЄС, спрямованого на створення надзвичайно захищеної супутникової мережі.

Мета полягає в тому, щоб зменшити залежність Європи від Starlink, але IRIS2 не запрацює на повну потужність раніше 2032 року.

У США Ілон Маск також має конкурента в особі іншого мільярдера — Джеффа Безоса, чия компанія Amazon наразі працює над проектом Amazon Leo, який донедавна був відомий як Project Kuiper. Цей проєкт передбачає створення мережі з понад 3 200 нових супутників на низькій навколоземній орбіті. Amazon планує запустити послугу ще цього року в США, Канаді, Франції, Великій Британії та Німеччині.

Небо, безперечно, стає все більш переповненим. Китай також вдосконалює дві власні системи супутникового зв’язку.

«Guowang» — державний проєкт, розроблений переважно для національних і військових цілей, — складатиметься з до 13 000 супутників, тоді як інший проєкт, «Qianfan», що налічуватиме, за оцінками, 12 000 супутників, має більш комерційну спрямованість і покликаний надавати послуги країнам, що нещодавно стали індустріальними, та країнам, що розвиваються.

Перші масові запуски в рамках обох цих проектів заплановано на цей рік.

Джерело: www.dw.com