Чи може Україна забезпечити свою власну оборону?

У місяці, сповненому темних плям для України, до цієї країни, що перебуває у стані війни, насувається ще більша, але повільніша грозова хмара: ймовірність бюджетного дефіциту в розмірі десятків мільярдів доларів, якщо Київ не ухвалить реформи, необхідні для продовження європейської фінансової підтримки.

Зрештою, експерти вважають, що Україна, ймовірно, все ж зможе розраховувати на значну європейську підтримку.

Однак історія з бюджетним дефіцитом, а також складні економічні умови у 2027 році та в подальшому свідчать про те, що Україні доведеться дедалі частіше балансувати на тонкій межі, аби зберегти фінансування своєї оборони, оскільки війна затягується вже на п’ятий рік.

У місяці, сповненому темних плям для України, до цієї країни, що перебуває у стані війни, насувається ще більша, але повільніша хмара: ймовірність бюджетного дефіциту в розмірі десятків мільярдів доларів, якщо Київ не ухвалить реформи, необхідні для продовження європейської фінансової підтримки.

Зрештою, експерти вважають, що Україна, ймовірно, все ж зможе розраховувати на значну європейську підтримку.

Однак історія з бюджетним дефіцитом, а також складні економічні умови у 2027 році та в подальшому свідчать про те, що Україні доведеться дедалі ретельніше балансувати, аби зберегти фінансування оборони, оскільки війна триває вже п’ятий рік.

«Я думаю, що суттєва європейська підтримка триватиме, але не слід вважати, що будь-які майбутні програми є остаточно забезпеченими чи гарантованими», — сказав Сергій Цівкач, колишній голова Національного агентства з інвестицій «УкраїнаІнвест».

Бюджет України вже давно перебуває під тиском: валовий внутрішній продукт країни скоротився майже на 30 відсотків у 2022 році — у перший рік російського вторгнення — навіть попри те, що видатки на військову техніку та зарплати зросли на 640 відсотків.

Однак завдяки фінансовій підтримці з боку США, Європи та інших країн Україна щороку якось давала собі раду без особливих турбот — аж дотепер.

У серпні українські чиновники оголосили, що їм терміново потрібно ще 27 мільярдів доларів на оборонний бюджет, що, як повідомляється, викликало шок серед представників Європи, яка витіснила США з позиції найбільшого фінансового спонсора України.

Українські чиновники заявили, що бюджетний дефіцит частково був наслідком рішення про підвищення зарплат військовим, а також витрат на закупівлю дронів.

У вересні Україна скоротила дефіцит до 20 мільярдів доларів, частково завдяки заходам економії.

Щоб покрити решту суми, президент України Володимир Зеленський закликав Європейський Союз достроково виділити кошти з позики, яку спочатку планувалося витратити у 2027 році.

ЄС відмовився від цього і, за повідомленнями, натомість наполіг на тому, щоб Україна ухвалила закони про боротьбу з корупцією та податкову реформу, щоб отримати доступ до 38 мільярдів доларів, які вже запропоновано.

Ця вимога пролунала на тлі триваючого корупційного скандалу, в рамках якого проводяться розслідування щодо чиновників, наближених до Зеленського, а також багатьох депутатів.

Цього тижня в Україні відбуваються голосування щодо деяких із цих законопроектів, і в четвер український парламент ухвалив одну з ключових поправок, тим самим розблокувавши частину допомоги від ЄС.

Однак залишається незрозумілим, чи будуть ухвалені всі необхідні реформи, а якщо ні — якою може бути реакція ЄС.

Українське суспільство рішуче виступає проти корупції.

У вересневому опитуванні 50 відсотків респондентів зазначили, що корупція є їхньою головною проблемою, яка турбує їх навіть більше, ніж російські атаки.

Проте обрані посадовці України не виявляють належної терміновості у впровадженні реформ, яких вимагає ЄС.

Тим часом, як повідомляється, Адміністрація президента України зазнає труднощів у співпраці з парламентом, частково через кадрові зміни в команді Зеленського.

«В Адміністрації Зеленського, можливо, вважають, що «часткове виконання [вимог ЄС] буде розцінено як повне виконання», — зазначила Олена Прокопенко, старша наукова співробітниця аналітичного центру «Німецький фонд Маршалла».

«Але я вважаю, що такий підхід — це дуже небезпечна гра». Навіть якщо Україна цього року вибереться з кризи, спільний тиск російських атак та європейських вимог щодо реформ означає, що питання бюджету на найближчі роки далеко не вирішене.

За даними Київської школи економіки, у бюджеті України на 2027 рік вже передбачено дефіцит у розмірі 32,6 млрд доларів.

Частково бюджетні проблеми України пов’язані з тим, що Росія дедалі успішніше наносить удари по провідних галузях країни: металургійній та зерновій. Згідно з доповіддю Світового банку, очікується, що ВВП України зросте лише на 1,2% цього року та на 1,5% наступного року. І ситуація може ще більше погіршитися.

Згідно з даними Київської школи економіки, серед інших факторів, посилення російських атак може призвести до втрати ще 450 000 робочих місць та додаткових втрат податкових надходжень у розмірі 4,9 млрд доларів.

«Я думаю, що тенденція, ймовірно, буде такою, що війна ставатиме дедалі дорожчою», — сказав Прокопенко.

Економіка Росії також переживає складні часи: цього року очікується зростання лише на 1,1 відсотка, частково через санкції США та ЄС, а також через українські удари по її енергетичній галузі. Однак доходи від енергетики — зокрема, запланований продаж дизельного палива до США, про який було оголошено минулого тижня, — дозволяють Росії залишатися достатньо заможною, щоб продовжувати війну.

У міру того як Росія посилює тиск на Україну, у європейській підтримці можуть з’явитися тріщини, адже згідно з умовами двох програм — «Українського механізму» на суму 56 млрд доларів та «Кредиту на підтримку України» на суму 100 млрд доларів — їхня дія здебільшого закінчується до 2027 року.

Після цього Україні, можливо, доведеться мати справу з новими урядами, які, ймовірно, будуть більш скептично ставитися до прохань Києва.

У період з 2026 по 2027 рік у чотирьох найбільших економіках ЄС — Іспанії, Франції, Польщі та Італії — відбудуться вибори. У Франції Марін Ле Пен, лідерка президентських перегонів, заявила, що припинить фінансову допомогу Україні. І хоча в Німеччині найближчим часом не передбачається проведення загальнонаціональних виборів, партія «Альтернатива для Німеччини», яка скептично ставиться до України, здобула значні успіхи на вересневих виборах у федеральних землях.

Проте експерти поки що висловлюють обережний оптимізм щодо того, що певна форма підтримки збережеться. Частково це пов’язано з тим, що безпека України дедалі частіше розглядається як ключовий чинник європейської безпеки, зазначила Прокопенко.

«Європа не може дозволити собі залишити Україну без достатніх можливостей для самооборони, а отже, і для захисту Європи», — сказала вона.

Підтримка України також не повинна надто обтяжувати фінанси ЄС, принаймні на нинішньому рівні, зазначив Чарльз Лічфілд, експерт аналітичного центру «Атлантична рада». «Ще 90 мільярдів [євро] не становитимуть великого ризику», — сказав він.

Економіка України, хоч і зазнала значних збитків, але також далеко не безпорадна.

«Якщо Україна зможе захистити економічну діяльність всередині країни, це саме по собі зменшить потребу в міжнародній підтримці та скоротить бюджетні прогалини», — зазначив Цівкач.

До появи нових безпілотників з реактивним двигуном Україна регулярно збивала більшість далекобійних безпілотників, запущених Росією.

У понеділок колишній міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що новий безпілотник-перехоплювач успішно збив два нових російських безпілотники.

Україна також ще не використала своє найбільше потенційне джерело фінансування: 235 млрд доларів російських активів, заморожених у європейських фінансових установах.

На підтримку цієї політики міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив у понеділок у статті для ЗМІ.

Цей план неодноразово відхиляла Бельгія, де зберігається більша частина цих активів, але раніше його підтримували деякі члени ЄС.

А якщо все інше не вдасться, Україна також може розраховувати на країни поза межами ЄС, такі як Японія, Велика Британія, Канада та Норвегія — лише ця скандинавська країна має намір надати Україні 9 млрд доларів у 2027 році.

«Важко уявити сценарій, за якого все піде не так», — сказав Лічфілд.

Джерело: foreignpolicy.com