Сліпа та поранена сова Санні стала ще однією жертвою війни

Українські волонтери повідомляють про значні втрати диких птахів через військові дії в країні. У лютому у місті Запоріжжя російські дрони-камікадзе завдали удару по житлових будівлях, унаслідок чого загинуло кілька людей, а також постраждала дика сова на ім’я Санні.

Санні – самець довговухої сови, який був знайдений із тяжкими травмами: осліпленим на одне око та зі зламаним крилом. Перехожий забрав птаха і доставив його до Дніпра, де зараз він перебуває у піклуванні біолога та волонтера Вероніки Конкової. Через перелом була проведена ампутація лівого крила, а ветеринар діагностував травму мозку, через що сова не реагує нормально на світло і не може літати чи полювати.

Вероніка Конкова рятує поранених птахів з 2015 року, починаючи від часів конфлікту на сході України. Вона зазначила, що повітряна війна Росії серйозно вплинула на дику природу, зокрема на птахів, які часто потрапляють у пастки, встановлені для захисту від безпілотників, та травмуються від вибухів і забруднення.

Сова Санні перебуватиме під наглядом у домі волонтера кілька тижнів, після чого її планують перевести до реабілітаційного центру в Києві. Поблизу неї знаходиться ще одна маленька сова, яку також рятують від складних для життя у зоні бойових дій умов.

Вплив війни на природу та птахів України

Війна призвела до суттєвого висихання заплав і знищення природних місць гніздування мігруючих видів. Через атаки на гідроелектростанції та руйнування дамби Каховка, водосховища Дніпра опинилися у вкрай поганому стані, що призводить до втрати кормової бази для птахів. Орнітолог Олександр Пономаренко повідомив про зникнення кількох видів із природного заповідника Дніпро-Орил, зокрема бірюзових і залізистих качок, золотоглазів та білолобих гусей.

За його словами, весняна міграція птахів значно зменшилася, оскільки багато видів уникають зон бойових дій. Білих лелек, національний символ України, третина гнізд залишилася порожньою через відсутність їжі у висохлих місцях розмноження. Частина птахів адаптувалася, розмножуючись на сміттєзвалищах, годуючись мишами та щурами.

Водночас, у заповіднику Дніпро-Орил були помічені зростання чисельності деяких видів, зокрема поганок, жовтоногих чайок і ластівок. Після заборони полювання, оголошеної урядом України у 2022 році, популяції фазанов, перепілок, куріпок, косуль та борсуків також покращилися.

Реакція і робота волонтерів і науковців

Дмитро Медовник, солдат і орнітолог, провів наукові дослідження у Луганській області у 2024 році і відзначив, що деякі види отримують їжу зі зруйнованих зернових складів, тоді як популяції воронових і дроздів зменшуються через шумове та їжуливе забруднення. Чаплі та крижні залишили ці райони.

Пономаренко описує ситуацію з птахами у зонах бойових дій як складну, із різною реакцією видів на виклики війни. Так, пожежі знищили середовище проживання багатьох дятлів, тоді як стрижі і ластівки продовжують гніздитися навіть у зруйнованих будівлях. Деякі види, наприклад сойки, почали використовувати залишені волоконно-оптичні кабелі для будівництва гнізд.

Міністерство навколишнього середовища України було включене до Міністерства промисловості та сільського господарства, через що охорона природи в країні вважається низьким пріоритетом. Втім, волонтери продовжують роботу з порятунку поранених тварин. Вероніка Конкова зазначила, що спостереження за птахами залишається популярним видом дозвілля, наводячи приклад трансляції білого лелеки в Полтавській області.

Наразі сов прооперовано і на них чекає тривале лікування, яке включає щоденний прийом ліків. За словами Конкової, хоча жодного птаха не можна повернути до дикої природи, їх лікування має дати їм шанс на життя.

Волонтерка, родом з окупованого Криму, висловила занепокоєння через руйнування довкілля внаслідок військових дій, але зазначила на оптимістичні перспективи природи, яка існувала ще до появи людей і, на її думку, триватиме і після них.

Джерело: www.theguardian.com