Польща та Україна посварилися через історичні питання

Цей конфлікт може мати довгострокові наслідки для безпеки Європи

11 липня Польща вшановує пам’ять жертв Волинських розправ, під час яких у 1943 році на території сучасної Західної України українські націоналісти вбили близько 100 000 польських цивільних осіб. Раніше цей день був нагодою для діалогу. Польські та українські лідери разом вшановували пам’ять жертв розправ та репресій з боку польських партизанів. Місцеві чиновники та священики організовували поминальні церемонії по обидва боки кордону.
Але не цього року. Польща та Україна, які довгий час були близькими союзниками, заплуталися у суперечці щодо спадщини Волині. Один із польських міністрів попередив, що його країна може заблокувати вступ України до Європейського Союзу. Крім того, Польща відмовилася від угоди про передачу Україні винищувачів МІГ-29, мотивуючи це небажанням ділитися технологіями безпілотників. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск натякнув, що може призупинити надання допомоги. Ця суперечка загрожує завдати тривалої шкоди одному з найважливіших партнерств у Європі.

Останній конфлікт розпочався наприкінці травня, після того як президент України Володимир Зеленський назвав підрозділ спеціального призначення на честь Української повстанської армії (УПА), яка під час Другої світової війни воювала проти радянських військ і нацистів (хоча інколи й співпрацювала з останніми). Українці вшановують повстанців як символ опору проти Москви. Поляки ж засуджують їх за масові вбивства, які Польща офіційно вважає геноцидом.

Ця провокація, можливо, була ненавмисною. Прохання про перейменування підрозділу надійшло від його офіцерів, а не від пана Зеленського. Схоже, воно ненавмисно оминуло дипломатичну перевірку. У минулому Україна вже відкривала пам’ятники командирам УПА, що викликало формальні протести з боку Польщі. Але цього разу Кароль Навроцький, правий популістський президент Польщі, вирішив піти далі. 19 червня він позбавив Зеленського найвищої державної нагороди Польщі, присудженої у 2023 році. Спочатку Зеленський був здивований. Але він вирішив вступити в суперечку, надіславши свою медаль звичайною поштою, а не дипломатичним кур’єром.

Націоналістична політика обох країн ускладнила вирішення цього спору. Троє колишніх українських президентів відмовилися від своїх польських нагород. Зеленський пішов ще далі, оприлюднивши плани створення Національного Пантеону, де будуть представлені видатні історичні постаті України. «Ніхто ніколи не буде диктувати… яких героїв ми маємо вшановувати», — грізно заявив він. Деякі посадовці з обох сторін, зокрема міністри закордонних справ обох країн, намагалися заспокоїти ситуацію, але без успіху. Ультраправа опозиція у Варшаві сподівається використати урочистості 11 липня, щоб розпалити нову хвилю гніву проти України.

На початку російського вторгнення у 2022 році дружба між Польщею та Україною досягла нових висот. Західна зброя надходила в Україну через Польщу, а мільйони українських біженців перетинали кордон у зворотному напрямку. Але багато поляків поступово втратили ентузіазм. Сільські господарі обурювалися безмитною експортною поставкою зерна з України до Європейського Союзу. Поляки нарікали, що українці переповнюють школи та підвищують орендну плату. Цими розбіжностями скористалися російські кампанії впливу та власна націоналістична опозиція Польщі.

Суперечка щодо УПА загрожує отруїти відносини на найближче майбутнє. Пан Навроцький може внести на розгляд законопроект, який криміналізує «прославляння» УПА. Тим часом український парламент розглядає закон про боротьбу з «українофобією», який може заборонити критику УПА. Якщо не переважать розсудливі голоси, каже Бартош Чихоцький, колишній посол Польщі в Україні, «під загрозою може опинитися підтримка Польщі щодо вступу України до ЄС, військова допомога та навіть економічна співпраця».

Це матиме серйозні наслідки для Європи. Тріщини в солідарності з Україною додадуть сміливості Росії. Припинення військової співпраці з Польщею підірвало б військові зусилля України. Невдача у справі вступу України до ЄС дала б Росії ще один привід для радості.

Давні суперечки

Значна частина проблеми має політичний характер. Пан Навроцький користується підтримкою польської популістсько-правої опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) і завойовує прихильність ультраправих виборців напередодні парламентських виборів наступного року. Для нього та для «Права і справедливості» цей спір є «політичним золотом», зазначає політолог Рената Мєнковська-Норкіене. За її словами, пан Туск та інші члени правлячої коаліції Польщі просто намагаються не відставати.

Для Зеленського поворот у бік націоналістичних заяв є відхиленням від попередньої лінії. Раніше він долучався до вшанування пам’яті жертв волинських розправ. Минулого року його уряд схвалив дозвіл польським дослідникам та громадським організаціям ексгумувати тіла жертв — це було давньою вимогою Польщі. Такий примирювальний дипломатичний підхід зараз вкрай необхідний обом сторонам. Натомість обидві країни дозволяють історичним суперечкам завдавати серйозної шкоди їхнім відносинам, на шкоду Європі та самим собі, і на користь Росії.

Джерело: www.economist.com