Нові українські кадри показують, як російський удар перетворив цивільне укриття на масове поховання

Відеоматеріали, отримані на ексклюзивних умовах від українських властей та проаналізовані CNN, розкривають нові подробиці того, як Росія завдала удару по підземному укриттю на південному сході України за допомогою потужної бомби, призначеної для знищення бункерів.

В результаті нападу 2 листопада на село на півдні України загинуло понад 50 осіб; цей удар став найсмертоноснішим російським ударом по Україні у 2026 році та одним із найсмертоносніших за весь час війни. Загиблі зібралися, щоб отримати їжу та допомогу — і багато хто з них сховався після попереднього удару.

Аналіз CNN відеозаписів з натільних камер поліцейських, уламків зброї, свідчень очевидців та відео з геолокацією показує, що бомбардування було частиною атаки типу «double tap» — військової тактики, за якої другий удар здійснюється незабаром після першого.

Другий удар стався після того, як рятувальники прибули на місце першого авіаудару, а мешканці села сховалися в підземній школі, яку було перетворено на громадський центр.

Напередодні удару сільська рада Комишувахи оголосила у двох дописах у Telegram, що мешканці можуть отримати хліб та гігієнічні набори у школі наступного дня з 10:00 до 12:00.

Розташована ледь за 10 миль від лінії фронту, школа стала рятівним притулком для кількох сотень селян, які там залишилися: пунктом розподілу допомоги, центром медичних та соціальних послуг, а також місцем для ночівлі.

Збір допомоги перетворився на рятувальну операцію

Між 9:45 та 9:50 ранку за місцевим часом 2 листопада дві бомби влучили на територію школи, повідомили CNN представники влади. За попередніми даними, одна жінка загинула, а інша опинилася під бетонною плитою — жива, але поранена.

Відеозаписів першого удару не було, але Міністерство внутрішніх справ України та Національна поліція надали CNN ексклюзивний доступ до відеозаписів з натільних камер місцевих поліцейських Михайла Романова та Дмитра Бесєдіна з позначкою часу. CNN переглянуло ці записи через Zoom разом із представником Міністерства внутрішніх справ України. У сукупності ці записи дають найчіткіше на сьогодні уявлення про те, як розгортався напад. CNN не змогло опублікувати більшу частину відеоматеріалів через побоювання поліції щодо родичів жертв, хоча поліція опублікувала в мережі короткий, відредагований уривок із камери на тілі Романова.

Запис з натільної камери Бесєдіна починається о 10:15 ранку. Будівлі сильно пошкоджені, а землю вкриває уламки. Рятувальники розкопують завали, щоб дістатися до жінки, яка опинилася під бетонною плитою. У дворі стоїть пожежна машина, яка залишилася неушкодженою.

Через чотирнадцять хвилин на камері Романова видно літніх мешканців, які зібралися на вулиці. Повний кошик на велосипеді свідчить про те, що дехто вже отримав гуманітарну допомогу. Один чоловік каже поліцейському, що готовий евакуюватися з села. О 10:32 ранку по поліцейському радіо Романова надходить попередження: на них насувається черговий авіаудар.

Рятувальники стоять перед вибором: продовжувати намагатися врятувати жінку під плитою або шукати укриття під землею. За кілька секунд з’являється ще одне попередження, яке закликає мешканців сховатися. Обидва офіцери приєднуються до місцевих жителів біля входу в бункер і спускаються трьома прольотами сходів у підземну школу, де роздають гуманітарну допомогу. Вони сідають у кімнаті, яку використовує місцева поліція.

Другий удар влучає у притулок

О 10:35 ранку обидві натільні камери фіксують звук вибуху. Помаранчевий спалах заповнює екрани, після чого зображення зникає в чорноті. За даними української поліції, Романов і Бесєдін, які понад десять років працювали дільничними поліцейськими, загинули разом із ще двома офіцерами. На записах зафіксовані їхні останні миті та стогони людей у кімнаті.

Бункер обвалився після вибуху, йдеться в заяві Служби оборонної розвідки України. Невдовзі після цього на об’єкт впало ще шість авіаударів, повідомила служба.

CNN переглянуло десятки відеозаписів, щоб реконструювати хід атаки, та самостійно підтвердило свідчення про кілька хвиль ударів. Записи з натільних камер показують, що жовта будівля, яка слугувала входом до підземної школи, після першого удару, судячи з усього, не зазнала пошкоджень, незважаючи на руйнування поблизу. На відео, знятому після удару по бункеру, ця сама будівля виглядає сильно понівеченою.

Тревор Болл, технічний аналітик з озброєння в компанії Armament Research Services, який переглянув відеоматеріали для CNN, зазначив, що пошкодження сусідніх будівель, які було видно до другого удару, могли бути спричинені меншими російськими бомбами, такими як FAB-500.

Записи з натільної камери також зафіксували «подвійний удар»: другий удар після прибуття рятувальників. За даними офіційних джерел, у Комишувасі загинули двоє рятувальників.

Докази вказують на використання великої плануючої бомби

Служба оборонної розвідки України ідентифікувала бомбу, яка безпосередньо влучила в бункер, як FAB-3000. Вага цього боєприпасу перевищує 6 000 фунтів, а його вибухова наповнювальна маса становить понад 3 000 фунтів. Росія модернізувала ці боєприпаси, оснастивши їх системами наведення, перетворивши «некеровані бомби» на плануючі бомби з точним наведенням. FAB-3000 призначена для ураження укріплених підземних споруд, таких як бункери.

Відео, зняті після атаки, показують масштабні руйнування та величезну воронку, яку CNN геолокалізувала між двома входами до бункера. Навіть через кілька годин з воронки продовжував підніматися дим. Кадри, які, судячи з усього, показують епіцентр вибуху, виявляють траєкторію проникнення в бункер крізь кілька шарів бетону.

CNN ексклюзивно отримала фотографії та відео від Служби безпеки України (СБУ), на яких видно, як команда саперів збирає уламки боєприпасів після удару. Згідно з відео СБУ, розміри кратера становлять приблизно 30 метрів на 20 метрів (98 футів на 67 футів). CNN не змогла самостійно виміряти його, оскільки супутникові знімки були недоступні. Двоє експертів з боєприпасів, які переглянули відеозапис, заявили, що розміри кратера та масштаби руйнувань відповідають 6 000-фунтовій бомбі, такій як FAB-3000.

Експерт з вибухових боєприпасів Кріс Кобб-Сміт та Балл проаналізували знімки СБУ. Серед металевих уламків вони ідентифікували крило російського навігаційного комплекту для плануючої бомби UMPK, яке відповідає тим, що встановлюються на бомбах FAB-3000. CNN окремо підтвердило, що цей фрагмент збігається з фотографіями таких комплектів, опублікованими в Інтернеті.

Даніель Белл, голова Місії ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні, засудила цей напад, зазначивши, що «час і місце проведення гуманітарної роздачі були широко розголошені».

«Або російські збройні сили знали, що там відбувається розподіл гуманітарної допомоги, або вони не вжили найелементарніших заходів, щоб з’ясувати, що відбувається в цьому селі, яке вони планували атакувати. У будь-якому разі цей напад, схоже, порушив найосновніші принципи міжнародного гуманітарного права», — сказала Белл.

Президент України Володимир Зеленський пов’язав цей напад із проміжними виборами до Конгресу США. «Дуже показово, що все це відбувається в день виборів до Конгресу США. Росіяни вважають, що Америка не помітить цей сигнал з їхнього боку. Але такий терор має бути помічений і зупинений», — сказав він.

Росія, яка послідовно заперечує націлювання на цивільне населення, не прокоментувала сам удар. У заяві для державних ЗМІ Міністерство оборони Росії повідомило, що того дня воно завдало удару по українських військових підрозділах у цьому районі.

Рятувальники стикаються з новими атаками

Волонтер-рятувальник Владислав Маховський прибув на місце через кілька годин після ударів і надав CNN кілька відео. На них видно знищену пожежну машину та понівечені велосипеди серед уламків, які, судячи з усього, залишили люди, що прийшли за допомогою. На одному відео показано, як потерпілому надають серцево-легеневу реанімацію; на іншому — як люди виносять тіла загиблих.

«Усе згоріло; навіть машина рятувальників палала, а територія навколо неї виглядала так, ніби її проніс торнадо — усе було зруйновано. Люди кричали; деяких витягували з-під завалів. Там була жінка — у неї відірвало руку, і вона отримала важкі поранення», — розповів Маховський CNN.

З входу до підземної школи йшов дим, зазначив Маховський. Рятувальники намагалися проникнути всередину з дихальними апаратами.

«Саме там, де стояла школа, був величезний кратер, і було видно плити перекриття… було очевидно, що кратер та його епіцентр знаходилися саме над підземною школою», — додав волонтер-рятувальник. Він розповів CNN, що російські дрони ще кілька днів поспіль роїлися в небі, заважаючи рятувальним та відновлювальним роботам.

8 листопада дрон знову обстріляв тих, хто працював у школі, йдеться в заяві Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Ніхто не постраждав, але було пошкоджено рятувальне обладнання, повідомила служба.

Від школи до гуманітарного центру

Побудована за рахунок фінансування ЄС, підземна школа замінила навчальний заклад, зруйнований під час російського авіаудару в липні 2023 року. Вона відкрилася в жовтні 2025 року. На відео з школи було видно барвисті класи та кімнату з ліжками, де маленькі діти могли відпочивати.

Школа була покликана забезпечити дітям можливість продовжувати навчання попри війну. Однак уже за кілька місяців майже постійні обстріли змусили дітей евакуюватися з села, і школа закрилася. Місцева влада перетворила її на адміністративний центр та гуманітарний хаб для мешканців, які залишилися — або за власним бажанням, або тому, що не могли виїхати. Маховський повідомив CNN, що, наскільки йому відомо, цей об’єкт ніколи не використовувався у військових цілях.

На відеоматеріалах, переглянутих CNN, знятих до та після ударів, військової інфраструктури не було видно, хоча влада підтвердила, що на цьому об’єкті загинули військовий командир та військовий фельдшер. Речник Південного оперативного командування України повідомив CNN, що командир, майор Віталій Бевз, прибув до пункту роздачі допомоги «після перших вибухів і загинув під час повторних ударів».

Олександр Заліщук, військовий санітар, опинився на місці події випадково і почав надавати допомогу цивільним особам, як йдеться у заяві його бригади.

Цей об’єкт уже зазнавав атак цього року. У червні місцеві ЗМІ повідомляли, що п’ять російських дронів з видом від першої особи (FPV) атакували будівельників, які роздавали будівельні матеріали мешканцям, чиї будинки були пошкоджені внаслідок обстрілу.

Комишуваха — одне з багатьох українських прифронтових сіл, спустошених бойовими діями. Багато будівель уже було пошкоджено обстрілами, а більшість з приблизно 5 000 мешканців, що проживали тут до війни, покинули село.

Залишилося близько 200 мешканців, переважно літніх людей, які повністю залежали від поставок гуманітарної допомоги. Нечисленні поліцейські та волонтери, такі як Маховський, носили гвинтівки, щоб збивати дрони FPV, які становили майже постійну загрозу.

У 2023 році ця ділянка південного фронту була центром невдалої контрнаступальної операції України, метою якої було перерізати сухопутний коридор Росії від Криму до Донбасу. У наступні роки Росія досягла незначних успіхів, але неодноразово не змогла захопити Оріхів — важливий оплот, розташований менш ніж за 20 миль на південь.

9 листопада рятувальники все ще розкопували завали в Комишувасі, шукаючи близько 19 осіб, які, на думку влади, опинилися під уламками. Служба оборонної розвідки України повідомила, що у родичів зниклих безвісти було взято зразки ДНК для ідентифікації знайдених тіл.

Романова та Бесєдіна поховали в суботу разом із двома іншими поліцейськими, які загинули під час нападу, — Михайлом Буженком та Миколою Баландою. Їхні останні хвилини, зафіксовані на натільних камерах, тепер є ключовими доказами у розслідуванні СБУ щодо того, як укриття, побудоване для захисту цивільного населення, перетворилося на масове поховання.

Джерело: edition.cnn.com