Microsoft насправді не є рятівником у справі зменшення СО2

Минулого тижня ринок СО2 кредитів опинився в центрі уваги після повідомлення видання Heatmap News про те, що корпорація Microsoft нібито «припиняє майбутні закупівлі» вуглецевих кредитів на видалення вуглецю (CDR). В компанії швидко спростували цю інформацію, заявивши, що можуть «скоригувати темп або обсяг» своїх зусиль, але це не означатиме «зміну амбіцій».

Ця суперечка викликала занепокоєння через вагомий вплив Microsoft на ринок видалення вуглецю і можливі наслідки, якщо компанія скоротить свої закупівлі. Водночас з’явилися сумніви щодо того, чи справді ринок CDR опинився перед серйозними проблемами.

CDR — це різноманітні методи вилучення надлишкового вуглекислого газу з атмосфери із подальшим його тривалим зберіганням. До них належать пряме захоплення повітря (DAC), виробництво біочару та інші технології з різним рівнем складності, вартості та тривалістю зберігання вуглецю. Так, наприклад, посадка дерев є відносно дешевим способом, але зберігання вуглецю у деревинах недовговічне через природні катаклізми. Натомість DAC є дорогим способом, але здатний зберігати вуглець тисячі років.

Щоб уникнути серйозних наслідків кліматичних змін, необхідне масштабне впровадження CDR. Для досягнення цілей Паризької угоди експерти оцінюють потребу у видаленні від 7 до 9 гігатон вуглекислого газу щорічно до 2050 року. За офіційними даними 2020 року цей показник становив приблизно 2,1 гігатонну.

Хоча зменшення викидів є першочерговим завданням, розвиток технологій видалення вуглецю треба розпочинати вже зараз, аби через кілька десятиліть мати змогу усувати залишкові викиди. При цьому чималу роль в підтримці проєктів відіграють корпоративні інвестиції.

Microsoft є найбільшим покупцем вуглецевих кредитів на ринку CDR. За даними платформи CDR.fyi, компанія відповідає за 79 % загального обсягу контрактів на видалення вуглецю з 2020 року. Наступний за величиною покупець — коаліція Frontier — складає лише 4 %. За інформацією Microsoft, вона підписала контракти на закупівлю вуглецевих кредитів у понад 60 проєктів на загальну кількість більше 78 мільйонів метричних тонн вуглецю, вилученого різними методами CDR.

Від початку ринок CDR значною мірою покладався на підтримку великих компаній, таких як Microsoft. Передоплати допомагають проєктам розвиватися та масштабувати виробництво, удосконалювати технології і системи звітності. Тому припинення чи уповільнення закупівель від Microsoft викликало занепокоєння.

Водночас лише 0,25 % замовлених Microsoft вуглецевих кредитів вже фактично реалізовані. Загальна сума контрактів оцінюється приблизно у 14,8 мільярда доларів, тому призупинення нових інвестицій до моменту перевірки спроможності проєктів завершувати роботи видається обґрунтованим кроком.

Ситуація показує, що залежність ринку від одного чи двох великих покупців є ризикованою і не сприяє стійкому розвитку. До того ж добровільні ринки вуглецевих кредитів можуть бути вразливими до змін економічної кон’юнктури, оскільки покупці можуть зменшувати закупівлі через зниження іміджевих вигод.

У той же час Microsoft продовжує нарощувати власні викиди вуглецю через зростання дата-центрів та використання штучного інтелекту. Крім того, політика попередньої адміністрації США сприяла зниженню активності в царині кліматичних ініціатив, що також впливає на ринок.

Ще один факт: компанія значною мірою підтримує один тип видалення вуглецю — біоенергетику з уловлюванням і зберіганням вуглецю (BECCS). Покупки інших типів CDR у Microsoft менші.

Також існують анонімні покупки вуглецевих кредитів, які не враховуються у відкритих звітах; без даних Microsoft і Frontier обсяги закупівель вуглецевих кредитів демонструють стабільне зростання, навіть якщо загальний розмір ринку коливається.

Фахівці переконані, що масштабування ринку CDR має відбуватися за допомогою державного регулювання, зокрема за рахунок інтеграції видалення вуглецю в системи торгівлі викидами, де компанії мають законодавчі зобов’язання зниження викидів. Наприклад, дослідження Інституту кліматичних досліджень Потсдаму показало, що включення CDR у систему ЄС може забезпечити до 60 мільйонів тонн видаленого вуглецю щорічно до 2050 року.

Регуляторні зміни поступово наближаються: Велика Британія планує включити видалення вуглецю у свою систему торговельних квот з 2029 року, ЄС очікує ухвалення рішень щодо цього питання цього року.

Незважаючи на нещодавні сумніви, JPMorgan Chase & Co. у червні уклала два великі договори на видалення вуглецю. Це свідчить, що сектор CDR може бути більш стійким, ніж здається.

Джерело: www.bloomberg.com