Новий клас російських безпілотників з реактивним двигуном пролітає нічним небом Києва зі швидкістю в сотні кілометрів на годину, залишаючи українським підрозділам ППО лише лічені секунди на їх перехоплення. Цього часу зазвичай недостатньо.
Оскільки багато безпілотників прориваються до столиці, виробники оборонної продукції поспішають розробити нове покоління перехоплювачів, щоб протистояти цій смертельній загрозі. Вони створюють власні реактивні силові установки та навчають штучний інтелект, щоб той допомагав керувати переслідуванням.
Їм потрібно діяти швидко, оскільки російські дрони застосовують нову тактику, яка набула особливої інтенсивності в останні тижні, — удари по інфраструктурі, що підтримує на плаву понівечену війною економіку України. Серед останніх цілей — енергетичні системи, ключові галузі промисловості, залізниці, поштові відділення, торгові центри, телекомунікаційні мережі, заправні станції та об’єкти експорту зерна.
Росія також має перевагу завдяки своєму арсеналу балістичних ракет, що створює ще один виклик, оскільки в України закінчуються ракети-перехоплювачі.
Наслідки обстрілів відчуваються в Києві, який дедалі більше нагадує місто на лінії фронту, позбавлене тієї відносної безпеки, яка довгий час відрізняла його від бойових дій. Постачання продовольства порушено, вибухи лунають вдень і вночі, а мешканці поспішають сховатися від ударів, які досягають все ближче до центру міста.
Українські чиновники заявляють, що тестують нові перехоплювачі, які успішно збивають російські безпілотники з реактивним двигуном, що літають набагато вище та швидше за безпілотники з гвинтовим двигуном і їх набагато складніше зупинити.
«Вони рухаються так швидко, що ми не можемо належним чином зафіксувати їх у прицілі», — сказав Володимир Сердюк, командир підрозділу протиповітряної оборони.
Виробники зазначають, що виготовлення прототипів перехоплювачів у достатній кількості та підготовка пілотів до їхнього керування може зайняти до шести місяців. Президент Володимир Зеленський закликав пришвидшити виробництво.
Екіпажам протиповітряної оборони немає часу чекати. Зіткнувшись із постійними хвилями дронів, вони імпровізують, але майже щодня гинуть люди.
Сили протиповітряної оборони намагаються відбити атаки реактивних дронів
Екіпаж ППО Сердюка починає нічну зміну о 20:00.
Він вивчає екран планшета, підключеного до централізованої радіолокаційної системи, щоб відстежувати небо над своїм сектором. Коло позначає ділянку повітряного простору, за захист якої відповідає його підрозділ.
«Це як ганятися за свинею в лісі», — сказав він про нові дрони, створені на базі іранських моделей «Шахед».
Його син служить на передовій на сході України і тепер дзвонить йому до Києва лише для того, щоб переконатися, що він у безпеці — це свідчить про те, наскільки погіршилося життя в столиці.
На заході на горизонті мерехтять вогні Києва. На сході зелені сільські місцевості та передмістя тягнуться у темряву, а вдалині видно електростанцію.
Раптом на екрані з’являється червоний маркер, що стрімко рухається по карті. Це реактивний дрон «Шахед».
«Виходить!» — кричить хтось. Сердюк піднімає голову.
За мить «Шахед» пролітає по нічному небу. Він уже поза зоною досяжності його підрозділу. Його команда покладається на важкі кулемети, але їхні кулі не можуть зрівнятися зі швидкістю чи висотою польоту дрона.
Потім — спалах. За кілька секунд до них доноситься звук вибуху з відстані кількох кілометрів.
Під час цього конкретного нападу не було зрозуміло, чи вибух стався від російського дрона, який пролетів повз них, як повідомляли офіційні джерела, чи від української ракети ППО, як розповіли агентству «Асошіейтед Прес» свідки на місці подій.
Така сама ситуація повторювалася знову і знову протягом усієї ночі.
Навіть якщо дрони пролітають прямо над головою, «проблема в тому, що вони летять занадто високо», щоб влучно по них стріляти, — сказав Шон Алмейда, колишній морський піхотинець США та волонтер цього підрозділу.
Українська протиповітряна оборона використовує засоби радіоелектронної боротьби та штучний інтелект, щоб скерувати російські дрони, що наближаються, у вузькі коридори в небі, що дає перехоплювачам більше шансів їх збити.
Однак новітні дрони «Шахед» з реактивним двигуном ставлять цю стратегію під сумнів. Найшвидші українські перехоплювачі зазвичай розвивають швидкість від 300 до 400 км/год (від 186 до 248 миль/год), що недостатньо для протидії новій загрозі.
Екіпажі почали тренуватися на новому перехоплювачі, оснащеному системою охолодження, яка запобігає перегріванню акумуляторів, коли дрон розганяється до вищих швидкостей, щоб наздогнати ворога з реактивним двигуном.
Наразі порятунок може з’явитися на екрані радара у вигляді синьої цятки, що символізує один із небагатьох українських винищувачів F-16, які піднялися в повітря, щоб перехопити найшвидші дрони. Вони здатні зупинити дрони, але потребують значного технічного обслуговування. Багато з них наразі не експлуатуються й очікують на ремонт.
«Дуже обнадійливо бачити цю синю цятку», — сказав Алмейда.
Незабаром на новинних каналах почали з’являтися повідомлення про жертви. У Фастівському районі Києва загинули мати з дитиною, — йшлося в одному з них.
Ці смерті стали наслідком вибуху, за яким Сердюк спостерігав з відстані кількох кілометрів.
Виробники поспішають нарощувати виробництво
Поки екіпажі ППО полюють на дрони, українські інженери поспішають налагодити промислове виробництво.
Україну попереджали про появу швидших дронів з реактивним двигуном, але виробники не мали готового рішення, коли з’явилися нові моделі, — зазначив Олексій Бабенко, генеральний директор компанії «Вирій Дронів».
Оборонні підприємства зараз працюють над створенням швидших перехоплювачів, нових силових установок та систем автономного наведення. Найбільшим викликом є масштаб. Закупівля комплектуючих, випробування конструкцій та підготовка екіпажів вимагають часу.
Одним із вузьких місць є мініатюрні турбореактивні двигуни, значна частина поставок яких надходить від європейських виробників, виробничі потужності яких значно нижчі за потенційні потреби України.
Принаймні одна українська оборонна компанія успішно випробувала перехоплювач проти нової загрози. За оцінками Бабенка, для нарощування обсягів виробництва та усунення цього розриву може знадобитися від трьох до чотирьох місяців. Військовий аналітик Тарас Чмут оцінює цей термін у шість місяців або більше.
«Зараз ми ведемо гонку на швидкість, — сказав Бабенко, — намагаючись створювати швидші перехоплювачі та нові рішення».
Для таких українців, як Дарія Кучинська, вдосконалені перехоплювачі не можуть з’явитися достатньо швидко.
31-річна жінка щойно вийшла на дорогу в п’ятницю біля своєї квіткової крамниці в Києві, коли без попередження пролунав вибух від безпілотника з реактивним двигуном. Вибух кинув її на землю, а вулицю заповнив пил і дим. Поруч з нею лежала жінка без свідомості.
Кучинська перевірила пульс, але жінка вже була мертва.
«Навколо нас постійно гине так багато людей. Я не знаю, як ми виживаємо. Це просто питання удачі, — сказала вона. — Це нереально».
Джерело: apnews.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram