Президент Південної Кореї Лі Чже Мюн у п’ятницю пригрозив вжити невизначених заходів проти України, якщо Київ не визнає угоду про конфіденційність, яка, за словами Сеула, стосувалася передачі двох полонених північнокорейських солдатів, та не вибачилась.
«Якщо відмова визнати факти та принести публічні вибачення триватиме, ми вживемо додаткових заходів», — заявив Лі у дописі в X.
Лі також висловив «глибоке співчуття» з приводу того, що він назвав українськими заявами про неминуче військове зіткнення між Північною та Південною Кореєю, зазначивши, що вони рівнозначні підбурюванню до війни на Корейському півострові.
Сеул і Київ перебувають у дипломатичному конфлікті з того часу, як президент України Володимир Зеленський минулого місяця на Генеральній Асамблеї ООН оголосив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених під час бойових дій на боці Росії.
Згодом Сеул звинуватив Київ у порушенні угоди про збереження конфіденційності передачі з метою захисту солдатів, тоді як українські чиновники заперечили існування будь-якої такої угоди.
Посольство України в Сеулі не відразу відповіло на запит про коментар щодо висловлювань Лі.
«Жодна зі сторон не виграє від цього конфлікту»
Як повідомляють українські ЗМІ з посиланням на міністра закордонних справ Андрія Сибіху, Україна прагнула налагодити відносини з Південною Кореєю.
«Я б не хотів називати це інцидентом. Скажімо, це дипломатичне непорозуміння», — сказав Сибіха журналістам під час заходу, як повідомляється у четвер на новинному сайті nv.ua та в інших ЗМІ.
Як повідомляють південнокорейські ЗМІ, у п’ятницю високопоставлений чиновник МЗС Південної Кореї повідомив журналістам, що міністри закордонних справ обох країн обговорювали, як Київ міг би врахувати занепокоєння Сеула, зокрема щодо можливих вибачень.
Згідно з повідомленнями, міністр закордонних справ Чо Хюн та Сибіха перебували в прямому контакті й обговорювали, якого рівня реакції очікує Сеул і що може прийняти Україна, з огляду на обставини, в яких перебуває Україна в умовах війни, та необхідність уникнути втрати престижу будь-якої зі сторін.
Цей спір виник у делікатний для адміністрації Лі момент, коли вона прагне зменшити напруженість у відносинах із Північною Кореєю, а також має справу з політичними наслідками нещодавнього інциденту з міною в демілітаризованій зоні, що розділяє дві Кореї.
Чо Хан-бум, старший науковий співробітник Корейського інституту національного об’єднання в Сеулі, зазначив, що будь-які додаткові заходи, найімовірніше, стосуватимуться тієї підтримки, яку Південна Корея вже надає Україні, зокрема гуманітарної, фінансової та допомоги у відновленні.
«Україна має більше втратити, ніж Південна Корея, оскільки вона отримує підтримку від Сеула», — сказав Чо.
Південна Корея надає гуманітарну та фінансову допомогу Україні з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, а в липні на полях саміту НАТО пообіцяла додаткові 100 мільйонів доларів на нелетальну допомогу.
«Однак жодна зі сторін не виграє від тривалого протистояння», — зазначив Чо, додавши, що Південна Корея покладається на Україну в питаннях інформації щодо військової діяльності Північної Кореї.
Джерело: www.reuters.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
