ЄС скасував санкції проти двох найбагатших російських олігархів, незважаючи на протести Києва

Цим рішенням скасовано заходи, спрямовані проти мільярдера Алішера Усманова, якого ЄС колись називав «одним з улюблених олігархів Володимира Путіна».

Брюссель — У вівторок Європейський Союз скасував санкції проти двох найбагатших людей Росії, зокрема мільярдера Алішера Усманова, якого називали «одним з улюблених олігархів Володимира Путіна», коли блок ввів проти нього обмеження після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Це рішення було ухвалено після наполягання Франції на скасуванні санкцій проти Усманова в рамках зусиль, спрямованих на забезпечення звільнення французьких громадян, утримуваних в Азербайджані, повідомили двоє дипломатів, які, як і інші, висловилися на умовах анонімності, щоб обговорити делікатні дипломатичні питання.

Оскільки деякі країни ЄС чинили опір проханню Франції, тривала кілька днів патова ситуація затримала продовження дії пакету санкцій проти понад 2 600 осіб та організацій. Ці заходи включають обмеження на поїздки та заморожування активів, покликані покарати осіб, наближених до президента Росії Володимира Путіна, або завдати удару по військовому бюджету Москви.

У вівторок країни ЄС домовилися виключити Усманова та ще одного російського мільярдера, Михайла Фрідмана, зі списку санкцій в обмін на продовження санкцій проти сотень інших осіб на три роки.

Ця угода викликала обурення з боку Києва та спротив з боку деяких європейських чиновників, які попередили, що вона загрожує спровокувати ефект доміно та підірвати режим санкцій ЄС у той час, коли війна Росії в Україні загострюється.

Дипломат з Ірландії, яка наразі головує в ЄС на ротаційній основі, зазначив, що це був «складний компроміс», спрямований на збереження більш широких санкцій протягом тривалішого періоду, що забезпечує «передбачуваність». Це рішення дозволяє уникнути постійного перегляду списку, оскільки зазвичай блок поновлював санкції проти Росії кожні шість місяців.

Однак міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у вівторок назвав цей план «ганебним» і заявив, що він дає Москві «те, чого вона хотіла: відчуття безкарності».

Президент України Володимир Зеленський, який, як очікується, зустрінеться з президентом Дональдом Трампом цього тижня в ООН у Нью-Йорку, застеріг від такого кроку, заявивши, що «зараз не час Європі дарувати Росії подарунки».

Ця дискусія оголила розбіжності між 27 державами-членами ЄС, а також ризик того, що країни, ставлячи на перше місце свої національні пріоритети, можуть зірвати стратегію блоку щодо тиску на Росію.

Франція здивувала своїх сусідів по ЄС ініціативою виключити Усманова зі списку — подібні спроби раніше робили прокремлівські лідери Угорщини та Словаччини.

Люксембург, де Фрідман веде судову тяганину, також прагнув виключити його з чорного списку, якщо Усманова було б уникнуто санкцій, зазначив один із дипломатів.

Усманов, російський громадянин узбецького походження, є одним із найвпливовіших олігархів Росії, який час від часу посідав перше місце в рейтингу найбагатших людей країни і понад десять років був акціонером легендарної британської футбольної команди «Арсенал».

Він оскаржує економічні санкції проти себе в європейських судах з того часу, як у 2022 році на нього були накладені санкції ЄС та США.

Сполучені Штати включили його до списку санкцій за те, що він «відомий своїми близькими зв’язками з Путіним». Усманов заперечує будь-які такі зв’язки та залучив адвокатів, щоб оскаржити таку характеристику щодо нього в Європі, а також боротися проти санкцій ЄС проти нього.

Фрідман, який заробив свій статок на нафті та банківській справі, також оскаржив європейські заходи проти нього. Включаючи Фрідмана до списку санкцій у 2022 році, ЄС зазначив, що його «називають одним із провідних російських фінансистів та опорою найближчого оточення Путіна».

Однак, що свідчить про зміну настроїв у Європі та за її межами, у вівторок посли ЄС домовилися скасувати санкції проти обох чоловіків після кількох днів закритих переговорів, під час яких, зокрема, були висловлені рішучі заперечення принаймні однієї держави-члена — Латвії.

Білий дім та Міністерство фінансів США не відразу відповіли на запити про коментарі.

У вівторок речник Кремля Дмитро Пєсков наголосив на давній позиції Росії щодо заперечення всіх санкцій, які, на його думку, слід скасувати.

«Як ви знаєте, ми вважаємо ці санкції незаконними», — заявив він журналістам. «Ми вважаємо, що ці санкції слід скасувати щодо Усманова, Фрідмана та всіх російських бізнесменів, а також щодо всіх російських громадян».

За словами дипломатів, минулого тижня Франція приєдналася до Словаччини, заблокувавши продовження санкцій щодо Усманова. Париж не підтвердив своїх мотивів.

Представник французької дипломатичної служби заявив, що країна має «конкретну проблему національної безпеки і бажає позитивно відреагувати на звернення наших міжнародних партнерів щодо пана Усманова».

Франція залишається «однією з країн, які найбільш рішуче прагнуть посилити тиск усіма можливими засобами на російський військовий апарат та підтримати Україну», — додав чиновник.

Про мотивацію забезпечити звільнення французьких громадян з Азербайджану вперше повідомила газета Financial Times. Уряд французького президента Еммануеля Макрона відіграв ключову роль у європейських зусиллях з озброєння України та виснаження російської скарбниці, зокрема шляхом конфіскації суден, яких звинувачують у перевезенні нафти, на яку накладено ембарго.

«Ніхто цього не передбачав», — сказав один із дипломатів ЄС. «Навіть якщо можна обґрунтувати причину, це створює небезпечний прецедент».

Ці дії з боку Парижа відбуваються за кілька місяців до президентських виборів, на яких у опитуваннях лідирує кандидатка від ультраправих Марін Ле Пен. Ле Пен та її партія «Національний фронт» раніше стикалися зі звинуваченнями у отриманні фінансової допомоги від Росії.

У понеділок Макрон зустрівся із Зеленським у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку та пообіцяв посилити протиповітряну оборону України. Макрон публічно не коментував ініціативу Франції щодо виключення Усманова зі списку.

Продовження дії заходів ЄС або виключення осіб із чорного списку вимагає схвалення всіх 27 держав-членів.

Посли ЄС, не зумівши дійти згоди, схвалили продовження режиму санкцій на один тиждень і у вівторок знову зібралися, поспішаючи вийти з глухого кута.

Латвія наполегливо виступала проти виключення двох російських магнатів, але зрештою у вівторок поступилася і утрималася від голосування, дозволивши укласти угоду.

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс зазначив у своїй заяві, що це закріплює санкції проти всіх інших осіб та компаній зі списку на три роки.

«Латвія виступала проти виключення осіб, щодо яких санкції мають політичне підґрунтя, зі списку індивідуальних санкцій і була єдиною державою-членом ЄС, яка робила це до самого кінця», — сказав Кулбергс.

Ця суперечка в ЄС стала одним із факторів політичних дебатів у Латвії напередодні національних виборів, які відбудуться там наступного місяця.

Прибалтійські країни — Естонія, Латвія та Литва, що межують із Росією, — вже давно наполягають на найжорсткіших заходах проти Кремля, тоді як країни ЄС періодично обговорюють продовження санкцій та вводять нові обмеження.

Під час війни західні країни домовилися з Москвою про обмін полоненими та окремо скасували санкції проти деяких російських громадян.

Деяким російським бізнесменам раніше вдалося скасувати санкції після виграшу судових процесів або розриву з Кремлем. ЄС також непомітно виключав російських громадян зі списків, щоб уникнути вето з боку прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо або тодішнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на продовження дії всього пакету санкцій.

Інші держави ЄС раніше зверталися з проханнями пом’якшити заходи, спрямовані проти Росії, зокрема щодо нафти чи судноплавства, через національні економічні міркування.

Особи, яких раніше виключили зі списку, були набагато менш впливовими та відомими, ніж Усманов, якого фотографували разом із Путіним і який отримав від нього нагороду за «заслуги перед російською державою».

Усманов став одним із найбагатших людей Росії завдяки часткам, які він набув у 1990-х роках у російській металургійній галузі, а згодом — у газовому монополісті країни «Газпромі».

Він скористався високою посадою, яку обіймав у державному газовому гіганті на початку президентства Путіна, щоб за зниженою ціною привласнити ще більшу частину металургійної галузі.

Фрідман, громадянин Росії та Ізраїлю, вимагає від Люксембургу компенсації в розмірі мільярдів за свої заморожені в цій країні активи.

У 2023 році Міністерство фінансів США наклало на Фрідмана санкції. З часу вторгнення в Україну у 2022 році він намагається дистанціюватися від своєї російської бізнес-імперії, до якої входять один із найбільших приватних банків Росії — «Альфа-Банк» — та страховий гігант «АльфаСтрахування».

Хоча у березні 2022 року він пішов у відставку з ради директорів ABH Holdings — люксембурзької материнської компанії «Альфа-Банку» — він зберігає 33-відсоткову частку в холдингу.

У 2023 році Фрідман повернувся до Москви з Лондона після того, як у Великій Британії проти нього були висунуті кримінальні звинувачення, які згодом були зняті.

Джерело: www.washingtonpost.com