Російський «Starlink» створив перші зони покриття над Україною

Російська система супутникового інтернету «Рассвет» має на орбіті лише кілька супутників, але, за словами експерта, вона вже забезпечує короткочасний канал зв’язку над територією України.

Україна не може використовувати систему Starlink над територією Росії. Елон Маск, керівник SpaceX, поки що не погодився з цим. Тому Starlink використовується лише над територією України. Завдяки цьому зв’язку, наприклад, дрони Hornet можуть атакувати російські транспортні засоби на окупованій території України.

До весни російські війська також використовували систему Starlink на території України, але українці спільно з SpaceX вжили заходів, щоб цьому запобігти.

Останніми днями знову розгорілася дискусія щодо російської системи «Рассвет» («Світанок»), яка має стати російською альтернативою Starlink. Дехто також називає її «Temu Starlink».

Це проєкт, за допомогою якого Росія сподівається подолати цей недолік, і йому надано пріоритет.

Російський блогер Кирило Федоров нещодавно порівняв значення «Рассвета» зі створенням атомної бомби в минулому столітті.

«Тоді ми не могли б існувати без ядерного парасольки, а сьогодні Росії потрібні власні супутниковий зв’язок та штучний інтелект, щоб і надалі існувати як суверенна велика держава, а не бананова республіка третього світу», — заявив Федоров.

Ці слова, можливо, є дещо перебільшеними, але відомий російський військовий канал «Рибар» також написав, що в разі завершення проєкту це стане «найбільшим досягненням російської космічної програми з часів розпаду Радянського Союзу та одним із найважливіших у всій її історії».

Росія вивела на орбіту свої перші тестові супутники у 2023 році. У березні вона запустила першу партію з 16 супутників, а в липні — другу.

Це значно менше, ніж приблизно 200–250 супутників, необхідних для стабільного покриття.

На вихідних український сайт «Мілітарний» повідомив, що, незважаючи на це, у Росії вже є «вікна зв’язку», під час яких система покриває територію України.

Таких вікон щонайменше два, кожне триває приблизно від однієї до півтори години.

Теоретично Росія могла б використовувати систему в ці проміжки часу.

Експерт із супутникового зв’язку Володимир Степанець сказав «Мілітарному»: «Ми бачимо, що ланцюг із хорошим покриттям фактично вже сформовано, що забезпечує такий рівень покриття приблизно двічі на день, але насправді прольотів більше».

Згідно з даними веб-сайту Satellitemap, на орбіті загалом перебуває 21 діючий супутник. У липні Росія запустила ще 16 супутників, які можуть вийти на орбіту в жовтні або листопаді. Раніше російські плани передбачали запуск 250 супутників до наступного року, а до 2030 року — 730.

Однак для цього знадобиться набагато швидший темп, ніж зараз, коли супутники запускають раз на три місяці.

Видання «Військовий» пише, що навіть за нинішнього темпу, якщо четверту партію запустять у березні 2027 року, Росія зможе забезпечити безперервне спостереження за територією України приблизно через рік.

«Це може мати серйозні наслідки для збройних сил, якщо до того часу вони не запровадять ефективних контрзаходів», — пише сайт.

Проте наприкінці травня український експерт з питань зв’язку Сергій Бескрестнов заявив, що «для безперервної та стабільної передачі даних знадобиться від 200 до 250 супутників на орбіті».

Згодом російські військові могли б використовувати «Рассвет» так само, як українці використовують «Starlink».

Найчастіше згадується можливість того, що дрони «Геран» або інші безпілотники можуть бути оснащені невеликими терміналами — яких, судячи з усього, у Росії поки що немає — що забезпечить кращий зв’язок і, наприклад, усуне необхідність використання підсилювачів сигналу в Білорусі, проти чого протестував український уряд.

Однак, за даними російського каналу «Два майори», система може мати набагато ширший спектр застосування.

«Це дає змогу об’єднати засоби розвідки в єдину мережу, що, наприклад, дозволяє артилерійському розрахунку отримувати дані в режимі реального часу від усіх радіолокаційних станцій, безпілотних літальних апаратів або засобів електронної розвідки, що діють у його секторі», — йдеться у повідомленні.

«Рассвет», звісно, не може конкурувати зі «Starlink», який, за даними SpaceX, вже має майже 11 000 супутників на низькій навколоземній орбіті.

Росія планує мати близько тисячі супутників до 2035 року. Однак Росії не потрібно конкурувати зі «Starlink».

«“Рассвет” не повинен конкурувати зі “Starlink”; його завдання — забезпечити покриття Арктики, військових частин, транспорту, окупованих територій та України», — написав Telegram-канал Black Swan.

Чи можна їх збити?

Система ще не введена в експлуатацію — окрім супутників, Росія також має оснастити свої підрозділи та техніку терміналами — але українські ЗМІ вже почали обговорювати необхідність готуватися до такої можливості.

Український сайт Defense Express опублікував статтю, в якій розмірковується над тим, чи можна збивати такі супутники.

Згідно зі статтею, технологія збивання ворожих супутників існує з 1968 року, а засоби, якими могла б скористатися Україна, — з 1985 року.

«Теоретично для цього можна було б адаптувати безпілотники з реактивним двигуном. Однак все не так просто», — пише «Black Swan».

Збивання сучасних супутників пов’язане з ризиками.

За даними «Defense Express», якщо мережа складається з численних супутників, виведення з ладу кількох із них може не спричинити збою в роботі системи. Крім того, збивання супутників призведе до утворення великої кількості уламків на орбіті, які можуть зіткнутися з іншими супутниками.

«Тому найреалістичніший підхід — не збивати супутники, а вибірково придушувати сигнал у певній зоні, блокувати термінали або виводити з ладу наземні шлюзи, яких має бути не більше 10.

Це відносно недорога і потенційно дуже ефективна система. Ми маємо розробити контрзаходи вже зараз, не чекаючи на її повне розгортання», — написав «Чорний лебідь».

Джерело: euobserver.com