Чехія перенаправить кошти на закупівлю зброї для України

Чехія перенаправить кошти з деяких проєктів на ініціативу «Перелік пріоритетних вимог України» (PURL), в рамках якої країни-союзники оплачують американське військове обладнання для України. Про це перед сьогоднішнім вильотом на саміт НАТО заявив міністр закордонних справ Петр Мацинка («Автомобілісти»). Уряд коаліції ANO, SPD та «Мотористів» досі відмовлявся виділяти кошти на озброєння для України, не робить внесків навіть у чеську ініціативу з постачання боєприпасів, хоча й дозволив їй продовжувати діяти всупереч передвиборчим обіцянкам.

Ініціатива PURL дає змогу європейським союзникам та Канаді закуповувати боєприпаси та зброю, вироблені у Сполучених Штатах, і згодом надавати їх Україні. Участь в ініціативі для країн НАТО є добровільною. Першими країнами, які долучилися до ініціативи, були Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина та Канада. Чехія поки що не входить до їх числа, хоча, за даними джерел ČTK, американці на кожному засіданні наголошують на необхідності продовження участі союзників у цій ініціативі.

«Зараз ми вирішуємо, що деякі проєкти, які обов’язково фінансуються з нашого бюджету на користь України, ми маємо намір перенаправити саме в рамках цієї програми PURL», — заявив сьогодні журналістам Мацинка. За інформацією «Deník N», Мацинка має представити зміну позиції Чехії під час сьогоднішньої вечері міністрів закордонних справ НАТО та України.

Рух SPD категорично не погоджується з участю Чехії в ініціативі PURL. «Це питання ніколи не обговорювалося на засіданні коаліційної ради. Це рішення міністра закордонних справ», — повідомила сьогодні у відповіді, надісланій ČTK, речниця руху Ленка Чейкова.

В Анкарі також має обговорюватися пропозиція про надання Україні 70 мільярдів євро (близько 1,69 більйона крон) цього року та щонайменше такої ж суми наступного року. Прем’єр-міністр Андрій Бабіш (ANO) раніше заявляв, що Чехія не блокуватиме цю ініціативу, але не братиме участі у наданні допомоги. Сьогодні він додав, що Чехії потрібні кошти для виконання зобов’язань у НАТО, і, за його словами, їх, як і раніше, сплачуватимуть більші країни.

Бабіш також нагадав про коаліційну угоду, згідно з якою уряд продовжуватиме ініціативу щодо боєприпасів, започатковану кабінетом Петра Фіали (ODS). «Але ми не будемо вкладати в неї кошти з чеського бюджету, бо, коротко кажучи, ми успадкували бюджет, у якому на цей рік є діра в 90 мільярдів крон», — сказав він. У рамках цієї ініціативи Чехія забезпечує постачання великокаліберних боєприпасів для України. Перед виборами Бабіш різко критикував цю ініціативу та обіцяв її скасування.

Уряд Чехії знав про запрошення Павла на неформальну вечерю лідерів НАТО, заявив Глава МЗС Чехії

Уряд знав про запрошення президента Петра Павла на сьогоднішню неформальну вечерю лідерів країн-членів НАТО, заявив сьогодні в Анкарі журналістам міністр закордонних справ Петр Мацинка. Глава чеської дипломатії, за його словами, не знає, чи сидітимуть прем’єр-міністр Андрій Бабіш, який також візьме участь у заході, та президент за одним столом. Мацинка повторив, що не має детальнішої інформації про програму Павла в Анкарі.

За словами міністра, канцелярія турецького президента Реджепа Тайїпа Ердогана додатково розширила список запрошених і включила до нього Павла. «Для нас це не новина», — сказав Мацинка, Глава МЗС Чехії. Про те, що він отримав запрошення, Павло повідомив вранці перед вильотом до Анкари.

Мацинка підтвердив, що урядова делегація та делегація глави держави в Анкарі ніяк не координують свої дії, і він, за його словами, навіть не знає програми президента. Однак він припускає, що Павел візьме участь у середу в засіданні Північноатлантичної ради, на якому має виступити Бабіш. «Цим насправді ніхто не переймається», — відповів Мацинка на запитання, чи звертають союзники увагу на те, що в Анкарі перебувають прем’єр-міністр і президент.

«Це перший саміт НАТО цього уряду, і тому прем’єр хотів очолити цю делегацію, щоб самостійно пропрацювати це питання», — зазначив Мацинка, додавши, що уряд хоче пояснити союзникам свою позицію.

Сьогодні Мацинка візьме участь у робочій вечері з міністрами закордонних справ інших країн НАТО. У заході візьме участь і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За словами Мацинки, однією з головних тем переговорів стане саме Україна. Міністр зазначив, що під час вечері хоче обговорити роль, яку можуть відіграти Сполучені Штати та Європа у вирішенні війни в Україні. Крім того, глава чеської дипломатії планує провести також двосторонні зустрічі.

Сьогодні на саміт НАТО вирушили президент Павел і прем’єр-міністр Бабіш. Спочатку уряд не хотів, щоб Павел брав участь у цьому заході, однак Конституційний суд зобов’язав уряд це зробити. Обидва політики вилетіли до Туреччини окремими рейсами.

Бабіш: Наступного року уряд виділить додаткові 36 млрд чеських крон на оборону, щоб досягти 2 % ВВП

Уряд має намір наступного року збільшити бюджет Міністерства оборони на 36 мільярдів крон, тим самим вперше виконавши зобов’язання перед НАТО щодо виділення двох відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону. Про це заявив Бабіш перед сьогоднішнім вильотом на саміт НАТО в Анкарі. Цього року армія отримала в бюджеті 154,79 мільярда крон, що відповідає приблизно 1,8 відсотка ВВП, ще 30 мільярдів крон мають піти на оборону з інших бюджетних розділів.

Бабіш раніше вже зазначав, що цього року, за оцінками НАТО, зобов’язання альянсу, ймовірно, не вдасться виконати. Міністр оборони Яромір Зуна (від партії SPD) у квітні заявив, що, за оцінками НАТО, цього року оборонні видатки Чехії становитимуть 1,78 відсотка ВВП, а на наступний рік він планував просити про збільшення до двох відсотків ВВП, тобто 190 мільярдів крон.

Бабіш сьогодні зазначив, що саміт в Анкарі стане для НАТО одним із найважливіших. На його думку, великим враженням стануть переговори з американським президентом Дональдом Трампом. Він не знає, чи матиме з ним прямий контакт. «Для нас важливо, що ми вперше виступимо там як наш коаліційний уряд, який несе відповідальність за видатки на оборону, за виконання цих зобов’язань. Наступного року ми збільшимо оборонний бюджет на 36 мільярдів крон, і таким чином маємо вперше досягти двох відсотків», — зазначив він.

Глава МЗС Чехії: Чехія перенаправить кошти на зброю для України

Ініціатива PURL дає змогу європейським союзникам та Канаді закуповувати боєприпаси та зброю, вироблені у Сполучених Штатах, а потім надавати їх Україні. Участь у цій ініціативі для країн НАТО є добровільною. Першими країнами, які долучилися до ініціативи, були Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина та Канада. Чехія поки що не входить до їхнього числа, хоча, за даними джерел ČTK, американці на кожному засіданні наголошують на необхідності продовження участі союзників у цій ініціативі.
Участь Чехії в механізмі PURL для допомоги Україні Павло вважає позитивним сигналом

Павло назвав позитивним те, що Чехія хоче долучитися до ініціативи PURL. Про це президент заявив журналістам під час післяобіднього брифінгу в Анкарі. Павло зазначив, що якщо уряд дійсно зробить внесок у механізм PURL, це буде позитивним сигналом. Він нагадав, що союзники прагнуть розширити коло країн, які беруть фінансову участь у наданні допомоги Україні. «Чеська Республіка вже була однією з небагатьох, яка взагалі не долучилася до цього процесу. Тож якщо це відбудеться зараз, то це, безперечно, позитивний сигнал», — сказав президент.

«Зараз ми вирішуємо, що деякі проєкти, які обов’язково фінансуються з нашого бюджету на користь України, ми маємо намір перенаправити саме до цієї програми PURL», — сказав сьогодні журналістам Мацинка. За інформацією Deník N, Мацинка має представити зміну позиції Чехії під час сьогоднішньої вечері міністрів закордонних справ НАТО та України.

Рух SPD категорично не погоджується з участю Чехії в ініціативі PURL. «Це питання ніколи не обговорювалося на засіданні коаліційної ради. Це рішення міністра закордонних справ», — повідомила сьогодні у відповіді, надісланій ČTK, речниця руху Ленка Чейкова.

В Анкарі також має обговорюватися пропозиція про надання Україні 70 мільярдів євро (близько 1,69 більйона крон) цього року та щонайменше такої ж суми наступного року. Прем’єр-міністр Андрій Бабіш (ANO) раніше заявляв, що Чехія не блокуватиме цю ініціативу, але не братиме участі у наданні допомоги. Сьогодні він додав, що Чехії потрібні кошти для виконання зобов’язань у НАТО, і, за його словами, їх, як і раніше, сплачуватимуть більші країни.

Бабіш також нагадав про коаліційну угоду, згідно з якою уряд продовжуватиме ініціативу щодо боєприпасів, започатковану кабінетом Петра Фіали (ODS). «Але ми не будемо вкладати в неї кошти з чеського бюджету, бо, коротко кажучи, ми успадкували бюджет, у якому на цей рік є діра в 90 мільярдів крон», — сказав він. У рамках цієї ініціативи Чехія забезпечує постачання великокаліберних боєприпасів для України. Бабіш перед виборами різко критикував її та обіцяв скасувати.

Уряд знав про запрошення Павла на неформальну вечерю лідерів НАТО, заявив Мацинка

Уряд знав про запрошення президента Петра Павла на сьогоднішню неформальну вечерю лідерів країн-членів НАТО, заявив сьогодні в Анкарі журналістам міністр закордонних справ Петр Мацинка. Глава чеської дипломатії, за його словами, не знає, чи сидітимуть прем’єр-міністр Андрей Бабіш, який також візьме участь у заході, та президент за одним столом. Мацинка повторив, що не має детальнішої інформації про програму Павла в Анкарі.

За словами міністра, канцелярія турецького президента Реджепа Тайїпа Ердогана додатково розширила список запрошених і включила до нього Павла. «Для нас це не новина», — сказав Мацинка сьогодні вдень. Про те, що він отримав запрошення, Павло повідомив вранці перед вильотом до Анкари.

Мацинка підтвердив, що урядова делегація та делегація глави держави в Анкарі ніяк не координують свої дії, і він, за його словами, навіть не знає програми президента. Однак він припускає, що Павел візьме участь у середу в засіданні Північноатлантичної ради, на якому має виступити Бабіш. «Цим насправді ніхто не переймається», — відповів Мацинка на запитання, чи звертають союзники увагу на те, що в Анкарі перебувають прем’єр-міністр і президент.

«Це перший саміт НАТО для цього уряду, і тому прем’єр-міністр хотів очолити цю делегацію, щоб особисто взяти на себе цю роботу», — зазначив Мацинка, додавши, що уряд хоче пояснити союзникам свою позицію.

Сьогодні Мацинка візьме участь у робочій вечері з міністрами закордонних справ інших країн НАТО. У заході також візьме участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За словами Мацинки, однією з головних тем переговорів стане саме Україна. Міністр зазначив, що під час вечері він хоче обговорити роль, яку можуть відіграти Сполучені Штати та Європа у врегулюванні війни в Україні. Крім того, глава чеської дипломатії планує провести також двосторонні зустрічі.

На саміт НАТО вирушили президент Чехії Павел і прем’єр-міністр Бабіш. Спочатку уряд не хотів, щоб Павел брав участь у цьому заході, однак Конституційний суд зобов’язав уряд це зробити. Обидва політики вилетіли до Туреччини окремими рейсами.

Бабіш: Уряд Чехії виділить наступного року 36 млрд чеських крон (1.7 млрд доларів) на оборону, щоб досягти 2 % ВВП

Уряд хоче наступного року збільшити бюджет Міністерства оборони на 36 мільярдів чеських крон і таким чином вперше виконати зобов’язання перед НАТО виділяти два відсотки валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону. Про це заявив Бабіш перед сьогоднішнім вильотом на саміт НАТО в Анкарі. Цього року армія отримала в бюджеті 154,79 млрд крон, що відповідає приблизно 1,8 % ВВП, ще 30 млрд крон мають піти на оборону з інших бюджетних розділів.

Бабіш раніше вже зазначав, що цього року, за оцінками НАТО, зобов’язання альянсу, ймовірно, не вдасться виконати. Міністр оборони Яромір Зуна (від партії SPD) у квітні заявив, що, за оцінками НАТО, цього року оборонні видатки Чехії становитимуть 1,78 відсотка ВВП, а на наступний рік він планував просити про збільшення до двох відсотків ВВП, тобто 190 мільярдів крон.

Бабіш сьогодні зазначив, що саміт в Анкарі стане для НАТО одним із найважливіших. На його думку, великим враженням стануть переговори з американським президентом Дональдом Трампом. Він не знає, чи матиме з ним прямий контакт. «Для нас важливо, що ми вперше виступимо там як наш коаліційний уряд, який несе відповідальність за видатки на оборону, за виконання цих зобов’язань. Наступного року ми збільшимо оборонний бюджет на 36 мільярдів крон, і тому маємо вперше досягти двох відсотків», — зазначив він.

Цього року, за словами Бабіша, це не вдасться, хоча уряд докладе для цього максимум зусиль. Для нинішнього уряду важливо, що вдається покращувати набір військовослужбовців, додав прем’єр. «І, звісно, ми хочемо реалізувати нову концепцію нашої армії, а саме: протиповітряну оборону, протидронну оборону, а також зобов’язання щодо бригад, які ми вже давно маємо перед НАТО», — зазначив він.

Павел радий, що уряд взяв на себе зобов’язання щодо двох відсотків. Він підтримає будь-які зусилля, спрямовані на виконання цих зобов’язань. «Я вважаю реальним досягти щонайменше двох відсотків, зрештою, це було реально вже цього року», — зазначив він. На його думку, дискусія має вестися об’єктивно й без емоцій. «Ми говоримо про те, що не повинно мати політичного забарвлення. Ми говоримо тут про безпеку наших громадян», — додав він. На його думку, армія зараз має прогалини в боєздатності й могла б мати проблеми з виконанням своєї частини відповідальності в рамках колективної оборони.

Бабіш сподівається, що, окрім бюджетних зобов’язань, на саміті йтиметься й про мир в Україні. В Анкарі має обговорюватися пропозиція про надання Україні 70 мільярдів євро (близько 1,69 трильйона крон) цього року та щонайменше такої ж суми наступного року. Бабіш зазначив з цього приводу, що Чехія не буде блокувати цю ініціативу, але й не братиме участі у наданні допомоги. «Ми, звісно, не будемо виділяти кошти з чеського бюджету на Україну, оскільки ці гроші нам насамперед потрібні для виконання вимоги щодо двох відсотків, тож, логічно, що ці кошти, як і раніше, виплатять великі країни», — додав він сьогодні.

Павел зазначив, що суверенна Україна з сильною та добре оснащеною армією є однією з найкращих гарантій безпеки в Європі. «Важливо буде обговорити й на рівні Чехії, як ми підійдемо до цього питання в довгостроковій перспективі», — зазначив він. Він вірить, що через деякий час почнеться відновлення України, у якому найбільшу участь візьмуть країни, які підтримували її протягом усього часу. «З нашої точки зору було б нерозумно, якби ми через чотири з половиною роки, протягом яких інтенсивно підтримуємо Україну, ускладнили собі позицію щодо можливої участі в її відновленні, припинивши її підтримку», — вважає він.

Джерело: www.ceskenoviny.cz